Мотиваційний діалог як сучасний метод у практичній соціальній роботі
Автор: Малесик Андрій Вікторович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Соціальна робота
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Малесик А.В., Козак М.Я. (керівник). Мотиваційний діалог як сучасний метод у практичній соціальній роботі. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Одним із фундаментальних принципів сучасної моделі надання професійної соціальної допомоги є використання контактів з клієнтом з метою формування у нього мотивації до змін, що є ключовим у подоланні життєвих труднощів (Безпалько, 2008). На важливість налагодження позитивних відносин з клієнтом у максимально стислі терміни звертають увагу у своїх роботах Agnieszka Ignasiak, Elzbieta Olber та інші (Малесик, А.В., Козак, М.Я., 2020). Мотиваційний діалог є формою консультування, розробленою з метою допомагати людям змінитися. Визначається мотиваційне інтерв’ю як спільна та орієнтована на людину форма керівництва для отримання та посилення мотивації змін (Мардахаєв, 2002). Тобто, цей метод зосереджується на тому, аби з допомогою діалогу направити людину на певний вектор розвитку та мотивувати стати кращою (Звєрєва, 2006). Такий підхід відхиляється від традиційних концепцій консультування, орієнтованих на пасивне слухання клієнта, свідомо орієнтуючись на зміни, які клієнту під силу впровадити самотужки (Кучукова, 2014). Протягом сеансу мотиваційного діалогу консультант прагне збільшити силу вираженої мотивації клієнта до зміни цільової поведінки та зменшити опір до змін (Miller, W. and Rollnick, S., 2009). Метод мотиваційного діалогу сьогодні застосовується на практиці у багатьох напрямках, хоча найчастіше у сфері боротьби із різного роду залежностями, де прагнення підвищення ефективності слугувало первинною причиною розвитку методу як такого. Проте, практика застосування методу демонструє результати, що дозволяють порівнювати його з методами з інших сфер практичної роботи соціальних працівників (Miller, W. and Rollnick, S., 2002). Об’єкт дослідження: соціальна робота з різними групами клієнтів у складних життєвих обставинах. Предмет: перспективи впровадження техніки методу мотиваційного діалогу в практичній соціальній роботі в Україні. Мета: проаналізувати практику застосування методу мотиваційного діалогу та обґрунтувати доцільність його використання у соціальній роботі з сім’ями, які опинились в складних життєвих обставинах. Результати дослідження. У результаті дослідження нами встановлено, що мотиваційний діалог є сучасним інструментом практичної соціальної роботи, який дає змогу за допомогою активного слухання не просто виявити проблеми та потреби клієнта соціальних послуг, а і вмотивувати його до змін. Впровадження такої форми консультування сприятиме підвищенню якості послуг, що надаються, а також зміцненню довіри до інституту соціальних служб в цілому. Ключові слова: мотиваційний діалог, метод, соціальна робота, сім’я, узалежнені особи, соціальний працівник. Перелік використаних літературних джерел Безпалько, О. (2008). Основи громадського здоров’я: теорія і практика. Навчальний методичний посібник. Ужгород. Звєрєва, І. (2006). Основи батьківської компетентності : навчальний посібник. Київ. Мардахаєв, Л. (2002). Словник з соціальної педагогіки. Малесик, А.В., Козак, М.Я., (2020). Мотиваційний діалог як сучасний метод у практичній соціальній роботі. Міжнародна наукова конференція «соціологія – соціальна робота і соціальне забезпечення – регулювання соціальних проблем». URL: https://6235c0c1-d033-4645-a728-b8f664cfb0c8.usrfiles.com/ugd/6235c0_63cdcbae45ce4b789f1dd2cefb219f7a.pdf Miller, W. and Rollnick, S. (2002). Motivational Interviewing: Preparing People for Change. Second edition. London: The Guilford Press. Miller, W. and Rollnick, S. (2009). Ten things that Motivational Interviewing is not. Behavioural and Cognitive Psychotherapy, 37(2), 129-140.