Інформаційне забезпечення проектного менеджера в компанії з розроблення програмного забезпечення
Автор: Миколюк Олександр Володимирович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Інформаційна, бібліотечна та архівна справа
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Миколюк О. В Корж Р.О. (керівник). Інформаційне забезпечення проектного менеджера в компанії з розроблення програмного забезпечення. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. В теперішні дні все більше і більше різноманітних сфер діяльності намагаються увійти у віртуальний світ. Така робота потребує інженерів програмного забезпечення, дизайнерів, тестувальників та у деяких випадках маркетологів. І звісно всі вони повинні працювати разом в одній команді аби досягти успішного результату, а для кожної команди потрібен керівник (менеджер), щоб налаштувати злагоджену комунікацію та роботу кожного члена команди. Ось тут виникає проблема, яка досі є актуальною у сучасному світі IT - хто такий менеджер проекту, чому він є важливою частиною команди і які обов’язки він повинен на себе брати. Об’єкт дослідження – ефективне управління командою програмістів та всіма процесами які відбуваються всередині неї. Предмет дослідження - використання програмних засобів для забезпечення роботи проектного менеджера. Мета дослідження. Створення інформаційного забезпечення проектного менеджера з розроблення програмного забезпечення в компанії. Впровадження та розвиток технологій управління проектами відбувається на всіх рівнях вітчизняної економіки. Висвітлені тенденції останніх років свідчать про перехід економіки України на якісно новий рівень управління проектами. Методологія проектно-орієнтованого управління в Україні стала загальновизнаною ідеологією розробки і здійснення комерційних та інших проектів. Безумовно, всі організації і підприємства в процесі своєї діяльності здійснюють проекти, і все більша кількість їх реалізується саме в рамках проектного підходу. Успішне виконання проекту залежить від багатьох чинників. Ключовими серед них є вибір топ-менеджера, створення проектної команди, залучення інших трудових ресурсів до проекту з метою його успішного і найбільш ефективного завершення. Відносини на ринку розробки ПЗ не врегульовано в Україні як окремі суспільні відносини. Окрім того сам процес розробки ПЗ майже не регулюється та не контролюється органами державної влади. При цьому ринок швидко зростає як з точки зору робочих місць, так і з точки зору обсягу експорту з семи найбільших експортних галузей України тільки розробка ПЗ показала зростання за останні три роки. Проаналізувавши роботу проектного менеджера у сучасному світі та на реальних проектах, можна зробити висновок що задачі та обов’язки ПМ-а дуже сильно відрізняються між проектами та компаніями у яких вони працюють. Все залежить від обсягу проекту та від обсягу команди у якій працює ПМ. Також на маленьких компаніях ПМ часто виконують обов’язки інших пов’язаних ролей на проекті, що призводить до сильного розмиття меж обов’язків проектного менеджера та до появи великої кількості міфів щодо правильної роботи ПМ-а, які в свою чергу часто заважають у розвитку менеджерів новачків. У зв’язку з цим питання інформаційного забезпечення проджект менеджера залишаються дуже актуальним та затребуваним в айті індустрії. Оскільки проектний менеджер взаємодіє із багатьма членами команди, виникає потреба в налагодженні зв’язків комунікації між працівниками, які яскраво описані в книжці PMBOK та корпоративній культурі компанії. Проаналізувавши ці нормативні документи можна чітко сказати що вони є невід’ємною частиною всього процесу розробки програмного забезпечення та дозволяють якісно та ефективно вести проекту розробку. Виконуючи цю роботу було проведено системний аналіз предметної області, побудовано дерево цілей в якому генеральна ціль розділяється на три підцілі, які було проаналізовано та описано. Було визначено шість засобів для досягнення генеральної цілі. Було побудовано інформаційну модель з описом об’єктів цієї моделі, розроблено контекстну модель функціональної моделі, розроблено деталізацію функціональної моделі. Також було здійснено вибір технологічного забезпечення для роботи проектного менеджера. Після цього, проаналізувавши обрані засоби, було обрано на основі їхніх характеристик програму Notion. Для досягнення цілі було реалізовано на практиці систему для управління проектом та командою за допомогою додатка Notion. Було проаналізовано результати практичної реалізації, які показали що цей додаток чудово виконує всі функції для успішного керування проектом та всіма процесами в команді для досягнення ефективного результату під час розробки програмного забезпечення. Було проаналізовано додаткові пропозиції, щодо вдосконалення документно-інформаційної діяльності установи, в окремих випадках. Також було висвітлено окремі етапи впровадження системи для управління розробки програмного забезпечення. Розглянуто можливі ризики під час впровадження етапів та описано їхні вирішення. Ключові слова: комунікація, проект, командна робота, інформаційне забезпечення. Перелік використаних літературних джерел. 1. Марковець, О. В., Паздерська, Р. С. (2019). Використання новітніх технологій для забезпечення комунікації у сфері менеджменту організації. Стандартизація, сертифікація, якість. 6 (118), 7-18. 2. Таланчук Д. О., Марковець О. В. (2020). Інформаційне забезпечення допомоги у прийнятті рішень на основі дописів соціальних мереж. 9-ї Міжнародної наукової конференції ІКС-2020. Національний університет «Львівська політехніка», Кафедра соціальних комунікацій та інформаційної діяльності. Львів. Видавництво Львівської політехніки. 201-202. 3. Марковець О.В., Лисик Б.О. (2017). Практичні соціально-орієнтовані підходи до організації електронної взаємодії громадян з органами державної влади. Інформація, комунікація, суспільство. Матеріали 6-ої Міжнародної наукової конференції ІКС-2017. Національний університет «Львівська політехніка», Кафедра соціальних комунікацій та інформаційної діяльності. Львів. Видавництво Львівської політехніки. С. 280-281. 4. Марковець О.В., Березняк Є. Ю., Лисик Б.О., Кравець Р.Б. (2016). Інформаційна модель системи проведення соціологічних досліджень у веб-середовищі. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Інформаційні системи та мережі. 854. С. 274-281. 5. Пелещишин А. М., Вус В.А., Марковець О.В. (2018). Побудова формальної моделі віртуальних спільнот як середовища соціокомунікативного протиборства. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Технічні науки.. Т. 29(68), № 4(1). С. 201-207. 6. Пелещишин А.М., Трач О.Р. (2017). Визначення елементів соціально-орієнтованих ризиків при організації життєвого циклу віртуальної спільноти. Безпека інформації. Т. 23, № 2. С. 130-135. 7. Пелещишин А.М. (2020). Методи та алгоритми оптимізації Web-систем. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2020. С. 199-210.