Особливості управління персоналом в соціальній сфері
Автор: Неводниченко Христина Сергіївна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Соціальна робота
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Неводниченко Х.С., Герасим Г.З. (керівник). Тема роботи:Особливості управління персоналом в соціальній сфері. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. Феномен менеджменту в соціальній сферідостатньо нове питанняу дослідженнях, однак його актуальність призвела до значної кількості науковихрозробок, саме, тому вжеє достатня кількість теоретичних досліджень та практичних розробок (Кибанов А. Я.,2017).. Особливістьзастосуванняменеджменту в закладах соціального типу це його гуманістичний підхід,який спрямований на використання економічних мотиваторів одночасно з використанням психологічних і соціальних мотиваторів в роботі персоналу, що орієнтується на співпрацю зі змінними навколишнього соціального середовищаі відповідність змін самого менеджменту до змін у всьому суспільстві (Михайлов С. І., Барановська Т. І. &Степасюк О. С., 2007). В роботі зформулювано авторське визначення - менеджменту в закладах соціального спрямування це - різноманітність соціального управління; робота суб’єктів управління в організації якісного, ефективного функціонування і розбудови усіх рівнів соціальної роботи, робота з різними видами послугдля клієнтів згіднометою і завданням соціальної політики певної країни, закладу, а такожз врахуванням досвіду розвитку та побудови соціальної роботи у світі. Об’єкт дослідження - мотивація персоналув закладах соціального спрямування в сучасних умовах. Предмет дослідження-особливостімотиваційної системив соціальній сфері. Метою дипломної роботидослідження робочої мотивації персоналу та її роль в управлінні у соціальній сфері. Досліджено, що дуже важливою є робота з мотиваційною системою в менеджменті соціальних закладів. Для працівників соціальної сфери більш значущим мотиватором є задоволення соціально значимих потреб суспільства, чим,можливо, достатня матеріальна мотивація (Скорик Т. В., 2016). Досліджено феномен професійного вигорання працівників соціальної сфери та встановлено, що причинами виникнення цього синдрому є: особливості професійної діяльності й індивідуальні якості самих людей. Встановлено що професійне вигорання спеціаліста соціальної сфери може виникнути внаслідок недосконало розробленої мотиваційної системи організації (Погорелов М.І., 2013). Ключові слова: управління персоналом, метод мотивації, професійне вигорання, заклади соціального типу. Перелік використаних літературних джерел Браун А. (2011). Супервізор у соціальній роботі. Супервізія догляду в громаді і денних та стаціонарних установах, 10 Балановська, Т. І. (2014). Управління кадровим потенціалом закладів соціального спрямування. Науковий вісник НАУ, (7–8), 50–52. Погорелов М.І. (2013). Сучасні проблеми мотивації працівників та шляхи їх вирішення. Вісник НТУ, (22), 105 – 109 Скорик Т. В. (2016). Профілактика синдрому «професійного вигорання» соціальних працівників як необхідна умова професійної готовності. Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя, (3), 98–100. Кибанов А. Я. (2017). Управління персоналом організації. Підручник з менеджменту, 26.