Політика країн "Східного партнерства" щодо забезпечення кібербезпеки в умовах нових терористичних викликів
Автор: Волкова Анастасія Сергіївна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Волкова А.С., Демчишак Р.Б. (керівник). Політика країн «Східного партнерства» щодо забезпечення кібербезпеки в умовах нових терористичних викликів. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. XXI століття визначається впровадженням кібербезпеки в програму національної безпеки як життєво важливий елемент для збереження статусу-кво держави. Якщо ще кілька років тому лише військові мали достатньо можливостей для спричинення масштабних проблем, сьогодні кожен, хто має адекватні комп’ютерні здібності, може створити хаос і порушення в найбільших економіках. Отже, великою проблемою є те, що постановка проактивної політики кібербезпеки є, принаймні в будь-якому демократичному середовищі, надзвичайно складною і трудомісткою задачею. Надійність, а не безпека, була пріоритетом, коли Інтернет тільки зароджувався. Функціональність критичної інфраструктури стає дедалі більш вразливою до кібератак, враховуючи все більшу залежність від інформаційних систем загалом і доступу до Інтернету зокрема. Ці системи часто є складними, і тому вони зобов’язані містити слабкі місця, які можна було б використати, навіть до систем, які здавалося не вразливі до зовнішніх маніпуляцій, інсайдери можуть отримати доступ, діючи самостійно або спільно з терористами. Об’єкт дослідження – кібербезпека країн Східного Партнерства. Предметом дослідження є теоретико-методологічні та практичні аспекти сучасних політичних проблем кібербезпеки і кібертероризму та шляхи їх вирішення в контексті національної політики та міжнародної співпраці. Мета і завдання магістерської роботи. Дане дослідження проводилось з метою продемонструвати нагальну необхідність включення кібербезпеки до національного та міжнародного законодавства та пошуку шляхів захисту мереж від кібератак та кібертероризму. У магістерській кваліфікаційній роботі досліджено проблему політики кібербезпеки країн Східного Партнерства. Опрацювавши роботи вчених здійснено дефіювання та дослідження поняття кібербезпеки та її викликів (Канонджа К., Чанг Ф., Чертофф. М, Крайген Д., Кеммерер Р.) та кібертероризму (Чуіпка А., Мінчев З., Вайман Г.), та здійснено аналіз стратегій Східного партнерства (Балаха А., Ґромадзкі Г., Сімао Л., Сунда К., Война Б. та зовнішні онлайн сервіси Європейського союзу). Концептуючи кібертероризм, можна дійти різних визначень. Тринадцятий Конгрес ООН з питань запобігання злочинності та кримінальному правосуддю розглядав кіберзлочинність спільно з тероризмом, не роблячи відмінностей і не розглядаючи їх як унікальні. Вчений Матузіц теж визначав, що акт використання кіберпростору для нанесення руйнувань та шкоди для особистих цілей є кібертероризмом [4, 3, 2]. Визначено та охарактеризовано основні виклики та вразливості кіберпростору: конфіденційність - здатність запобігати розголошенню конфіденційних даних третім особам; цілісність - повна та точна інфраструктура; доступність - доступність звичайних операцій кіберінфраструктур, таких як доставка та зберігання даних. Виміри безпеки та стан загроз Східного партнерства в контексті проблем кіберпростору в даний час потребують у всебічній правової регламентації протидії кібертероризму: кожна з країн займається створенням нормативних актів, де закріплено поняття даного злочину, та визначено основні механізми попередження ліквідації наслідків кібератак [1]. Аспекти формування концепції кібербезпеки країн Східного партнерства формуються через співробітництво держав в рамках діяльності універсальних та регіональних міжнародних організацій, таких як ЄС, насамперед в рамках Східного партнерства та між конкретними державами, що мають конфліктні ситуації в інформаційній сфері, за допомогою створення міжнародних договорів і розробки окремих механізмів протидії кібертероризму [5]. Ключові слова: кібербезпека, кібертероризм, Східне партнерство, Європейський Союз, злочинні угрупування, безпека. Перелік використаних літературних джерел: 1. Bulakh A. (2014). The Eastern Partnership: Challenges and Opportunities for European Integration. Eastern Partnership Reports. 2. Burgess J. (2010). The Routledge Handbook of New Security Studies. The Routledge Handbook of New Security Studies. 3. Chang F. (2012). Building a national program for cybersecurity science Building a national program for cybersecurity science. The Next Wave. 4. Craigen D. (2014). Defining Cybersecurity. Technology Innovation. Management Review. 5. European Neighborhood Policy (2015). European Union External Action Service. http://eeas.europa.eu/enp/about-us/index_en.htm.