Вплив Російської православної церкви на зовнішню політику країн пострадянського простору
Автор: Ровецька Галина Михайлівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Ровецька Г.М., Горбач О. Н. (керівник). Вплив Російської православної церкви на зовнішню політику країн пострадянського простору. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. Релігія та політика завжди знаходилися в тісному зв’язку один з одним. В умовах секуляризованого світу взаємодія релігії та політики не тільки не припиняється, але знаходить все нові форми. Російська православна церква станом на сьогодні – це найбільша автокефальна помісна православна церква у світі. Водночас вона є найбільшою та найвпливовішою релігійною організацією в Росії, Білорусі, Молдові. Очевидно, що стабільні та плідні відносини між релігією і політикою є не єдиною, але все ж значущою складовою суспільної стабільності. А враховуючи масштаби РПЦ, а також (історично зумовлену) діяльність в країнах пострадянського простору, можна впевнено говорити про її взаємодію з політичною сферою, а саме з веденням зовнішньої політики на цих територіях. Об’єкт дослідження – Російська православна церква як суб’єкт зовнішньополітичної діяльності. Предмет дослідження – вплив РПЦ на зовнішню політику країн пострадянського простору. Мета – проаналізувати вплив РПЦ на специфіку ведення зовнішньої політики країнами колишнього СРСР, з врахуванням релігійної різноманітності та політичної ситуації на цих територіях. На основі проведеного дослідження визначено історичні аспекти створення та формування РПЦ, а саме те, що з посиленням Москви (ХV ст.) з’явилася потреба і у власній митрополії. Таким митрополитом став Іон, обраний в 1433 році. У 1589 Московська митрополія була перетворена в Патріархію [4]. За часів радянської влади почалися жорстокі переслідування церкви, потужний розквіт якої розпочався в період перебудови та ведення політики «гласності». Не дивлячись на окремі епізоди, на сьогоднішній день зростає суспільно-політичний вплив РПЦ. Також ми дослідили сучасну структуру та специфіку функціонування церкви відповідно до Статуту РПЦ (вищими органами церковної влади та управління є Помісний собор, Архієрейський собор і Священний синод на чолі з патріархом, що володіють законодавчими, виконавчими та судовими повноваженнями – кожен у своїй компетенції) [4]. За радянських часів богослови прагнули адаптувати російське православ’я до нової соціальної реальності. Враховуючи важкий стан церкви в СРСР, вона не мала змоги активно захищати свої інтереси у республіках, і, відповідно, впливати на зовнішню політику союзу [5]. Регіональну специфіку діяльності церкви ми умовно представили трьома групами країн: переважно мусульманські (Середня Азія – характерна політика співпраці з ісламом і офіційною владою в справі боротьби з нетрадиційними релігійними течіями, а також підтримка етнічно російського населення); переважно християнські з православ’ям РПЦ МП, як панівною релігією (Вірменія, Грузія, Казахстан – характерний довірчий діалог між місцевими православними церквами й державою); переважно православні зі значною вагою прихильників РПЦ МП (Білорусь, Молдова – тісна і плідна співпраця з офіційною владою) [3]. На території України РПЦ впроваджувала антидержавну політику, як за часів СРСР (винищення пам’яток літератури, представників духовенства та руху національного відродження), так і сьогодні [1]. На даний момент ведеться активна діяльність православної церкви щодо пропаганди війни на території України (заклики до боротьби «за православ’я», охрещення зброї тощо), знищення неправославних пам’яток культури, фальсифікація історичних даних, відкрита підтримка проросійських політиків тощо. З початком ведення бойових дій агресором на території України, РПЦ значно розширила свій вплив у Криму, «ДНР» та «ЛНР». Очевидно й те, що спецслужби Росії впливають на дестабілізацію України через Російську православну церкву [2]. Ключові слова: Російська православна церква, пострадянський простір, зовнішня політика, релігійний вплив, конфлікт. Перелік використаних літературних джерел: 1. Релігія і влада в Україні: проблеми взаємовідносин. // Інформаційно-аналітичні матеріали http://www.razumkov.org.ua/upload/prz_2011_Rlg_smll.pdf 2. Украинская Православная церковь. // Официальный сайт Московской Патриархии http://www.patriarchia.ru/db/text/1802267.html 3. Церпицкая О. (2003) Международная деятельность Русской православной церкви в контексте внешней политики Российской Федерации в условиях глобализации. http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/126772.html 4. Colquhoun I. (2007) Russia. Manipulates the Church. Then … and NOW! / I. Colquhoun // Wayback Machine. 5. Traditional religion and political power: Examining the role of the church in Georgia, Armenia, Ukraine and Moldova. // Foreign Policy Center – official web-site http://fpc.org.uk/publications/orthodox