Гастрономічні практики сучасної української молодої сім’ї
Автор: Луцик Анастасія Ігорівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Соціологія
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Луцик А.І., Макух О.Є. (керівник). Гастрономічні практики сучасної української молодої сім’ї. Магістерська кваліфікаційна робота. - Національний Університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. Гастрономія в сучасних життєвих процесах стала чітким ідентифікатором та лакмусом соціальної реальності. У харчових щоденних практиках свідомо чи несвідомо індивіди вибудовують сталі соціальні зв’язки та відносини. Саме «гастрономічне» розглядається як комунікативне тло формування соціальних відносин. Тому розуміємо гастрономічне не лише як прояв соціальної самоідентифікації, але й як формат самопрезентації. Гастрономічні практики є цементуючим розчином для суспільства з метою утримати його елементи у цілісності, балансі і гармонії. Звичайно, харчові уподобання, через економічну спроможність, структуризують суспільство, посилюючи соціальні відмінності. Сьогодні гастрономія методологічно виступає в якості пізнавального концепту, що дає змогу спостерігати формування та розвиток диференціації суспільства, а також діагностування специфіки щоденних практик. У рамках соціологічних досліджень вітчизняного наукового дискурсу феномен гастрономічної культури недостатньо досліджений: більшою мірою фрагментарно й на теоретичному рівні. Практична актуальність роботи визначається також можливістю емпірично відобразити зв’язок між індивідуальними моделями поведінки та суспільними змінами. Об’єктом дослідження за носієм є молоді сім’ї, які проживають у межах Львівської ОТГ. Об’єктом дослідження за проблемою є гастрономічних практики сучасної молодої української сім’ї. Предметом магістерської роботи є виявлення особливостей формування гастрономічних практик сучасної молодої української сім’ї під впливом домінуючих соціальних чинників. Гіпотези дослідження: Гіпотеза-підстава: Гастрономічні практики сучасної молодої сім’ї мають певні особливості, на які впливає ряд соціальних чинників об’єктивного (глобалізація, економічна ситуація в державі, задіяність у трудовій сфері, спільне/окреме проживання, наявність дітей, географічна локація) та суб’єктивного (стан здоров’я, особливості харчування, алергії, філософія харчування, релігія). Гіпотези-наслідки: 1. Гастрономічні практики молодої сім’ї зазнали впливу глобалізації, стали індустріалізованими, формалізованими та прагматичними. 2. Гастрономічна поведінка є змінною, через яку можемо непрямо виміряти соціальний статус особи. 3. Економічний фактор не завжди є визначальним у гастрономічних практиках молодої сім’ї. 4. Існують функціонально-рольові аспекти, які впливають на визначення розподілу ролей у введені господарства, яке спирається на гендерний аспект в українському суспільстві і залежить від місця проживання (село/місто). 5. Існує цілий напрям комерціалізації гастрономічних практик через медикалізацію людського тіла: і у жінок, і у чоловіків Методологія і методи дослідження В основу авторського магістерського дослідження покладено концепції соціальної структурації (визначає зміни, деформації тощо ) Е. Гіденса (концепт «практики»), структурного функціоналізму Т. Парсонса (теорія соціальної дії), позитивізму П. Сорокіна та феноменологічного структуралізму П. Бурдьє (концепт «габітусу»). Серед вітчизняних науковців методологічний інтерес викликали праці І. Набруско, В. Ніколенка, Т. Бріка. Для дослідження даної проблематики ми використовуємо загальнонаукові методи такі як: вивчення наукових джерел, аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення, гіпотетичний, порівняння. Відтак для проведення емпіричного дослідження обрано методи дослідження: основний – глибинне інтерв’ю. Допоміжним методом обрали вибірковий метод, а також метод аналізу щоденника. Метод аналізу щоденника є дослідницькою традицією здійснення мікроаналізу проблеми. У соціологічному дослідженні особисті документи, перш за все, є свідченням індивідуального досвіду, який відображає поведінку індивіда як особистості і як представника конкретної соціальної групи, а у нашому випадку сім’ї. Вивчити поведінку і досвід користувачів в динаміці досить важко в лабораторних умовах, метод аналізу щоденника дозволяє дізнатися, як змінюються гастрономічні звички, якими є сценарії гастрономічної поведінки інформантів, що спонукає індивідів до дій тощо. У процесі проведення авторського емпіричного дослідження (І етап лютий-квітень 2020 р., ІІ етап серпень-жовтень 2020 р.) підтверджено гіпотезу про вплив на гостро практики сучасної сім’ї ряду соціальних чинників: матеріальний стан, статусно-рольова позиція, слідування модним тенденціям, наявність дітей, громадська думка. Частина опитаних нами респондентів (17,3%) розуміє, що за усіма цими процесами стоять маркетологи. Відтак консьюмеризм, оніоманія, шопоголізм не забарилися як побічні ефекти у нашому суспільстві. На гастрономічні практики українських сімей вплинула можливість здійснювати покупки в інтернет-магазинах: не лише продукти харчування, а й готові страви на замовлення. Усі опитані респонденти хоча б раз у своєму сімейному житті скористалися такою нагодою. Характерними для середнього класу стали гастропрактики «ловакор» (харчування екопродуктами, вирощеними у місцевості проживання споживача) та root-to-shoot (перевага овочів у страві). Потужними детермінантами вибору та споживання їжі постали мода і брендування (68,2%), зокрема наявність такого явища як акції та знижки на товари. На молоді сім’ї, які проживають у місті, зокрема, впливають блогери (84%), як ціла субкультура і практика потужної інформаційної маніпуляції. У ІІ етапі дослідження гастрономічні практики респондентів дещо змінилися з огляду на кризову обставини спричинені поширенням вірусу COVID-19: втрата роботи, зменшення прибутків, більше часу на перебування вдома, обмеження у відвідуванні кафе чи ресторанів. Цей вплив на собі відчули 63,5% опитаних. Внаслідок аналізу соціологічних даних розуміємо, що гастрономічне, як соціальний феномен, активно впливає на процеси формування ідентичності особи в сучасному українському суспільстві. Перехід сучасних індустріальних суспільств до епохи постмодерну спровокований цілим рядом соціокультурних змін, які стосуються і феномена споживання їжі, зокрема як засобу відтворення та підтримки соціальних відмінностей. Ключові слова: гастрономічні практики, гастрономічна культура, соціальна ідентифікація, соціальна диференціація Перелік використаних літературних джерел. Зіммель, Г. Соціологія трапези [Текст] / Георг Зіммель // Соціологія: теорія, методи, маркетинг: наук.-теорет. часоп. 2010. 4. 187–192 Панченко, В. (2010). Українське національне харчування: минуле і майбутнє. Уроки здоров’я. Дніпропетровськ, Герда. Макух, О. Є., Луцик, А. І., (2019). Особливості споживацької поведінки сучасної молодої сім’ї у місті. Матеріали ІX Міжнародної наукової конференції, Львів 16–17 травня. 51-54 Набруско, І. Ю. (2012). Сучасні гастрономічні практики як дзеркало українського суспільства. Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна Ніколенко, В. Гастрономічна культура суспільства: теоретико-методологічні засади аналізу. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». 2019. (993). 44–47 Соціологічна група «Рейтинг» (Rating Group Ukraine), 2013. Народний топ: улюблені страви українців. URL: http://ratinggroup.ua/research/ukraine/narodnyy_top_lyubimye_blyuda_ukraincev.html Lutsyk А.I., Макух O.E. (supervisor). Gastronomic practice modern young family in Ukraine. Master’s thesis. - Lviv Polytechnic National University, Lviv, 2020.