Дослідження роботи моста через річку Буковець в Івано-Франківскій області
Автор: Громоляк Віталій Ігорович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Мости і транспортні тунелі
Інститут: Інститут будівництва та інженерних систем
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Громоляк Віталій Ігорович. Дослідження роботи моста через річку Буковець в Івано-Франківській області. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Керівник проекту – д.т.н., професор Гнідець Богдан Григорович. Об’єкт дослідження - Існуючий залізобетонний міст через річку Буковець на автомобільній дорозі державного значення Татарів-Кам’янець-Подільський збудований орієнтовно в 1965-66 рр. за балковою, розрізною, трьохпрольотною схемою 15,72+15,75+15,72 м з габаритом Г-7+2?0,75 м. Загальна довжина моста 48,4 м. В поперечному перерізі прольотна будова складена з п’яти монолітних бездіафрагмових балок, об’єднаних поперек прольоту в просторову систему прольотної будови монолітною залізобетонною плитою мостового полотна з крайніми консольними ділянками, на яких розташовані збірні залізобетонні рамні тротуарні блоки підвищеного типу за ТП вип. 56. Предмет дослідження аналіз результатів випробування прольотної будови статичним навантаженням на дію згинальних моментів з поглибленим вивченням зміни напружено-деформованого стану її елементів під навантаженням. Випробування проводили поетапно відповідно до етапів реконструкції: до розширення, але після видалення всіх елементів існуючого мостового полотна, тобто при мінімальному постійному навантаженні – тільки від власної ваги балок і на другому етапі після виконання всіх робіт з реконструкції перед здачею моста в експлуатацію. Прийняті етапи випробувань дали можливість безпосереднім порівнянням прогинів балок при однакових схемах розташування на прольотній будові випробувального навантаження відносно осі крайньої балки оцінити вплив включення в сумісну роботу з існуючими балками накладної плити та зміни їх статичної схеми на міцність, деформативність і тріщиностійкість балок, тобто виявити ефект підсилення і розширення. На кожному етапі випробувань проводили розрахункове визначення зусиль від прийнятих схем навантаження для встановлення рівня навантаженості прольотної будови та його відповідності до вимог ДБН В.2.3.-6-2002, а також фіксували стан прольотної будови для можливості встановлення залишкових деформацій, що могли виникнути в результаті проведених навантажень. Випробовували лише прольотну будову крайнього прольоту, яка в нерозрізній системі є найбільше навантаженою. Рівень навантаженості балок при різних схемах випробувального навантаження відносно несучої здатності крайньої балки до та після включення в роботу накладної плити, а також відносно нормативних і розрахункових зусиль від нормованих тимчасових і сумарних тимчасових і постійних навантажень визначали перевірочними розрахунками існуючої і розширеної прольотної будови на нормовані тимчасові, випробувальні навантаження і постійні навантаження. Мета дослідження – на основі аналізу результатів експериментальних досліджень перевіряли правильність прийнятих конструктивних і технологічних рішень реконструкції, відповідність фактичних і прийнятих при проектуванні розрахункових схем, та оцінювали дійсний технічний стан реконструйованої прольотної будови, її поведінку під навантаженням, відповідність технічним вимогам та придатність до подальшої нормальної експлуатації. Результати дослідження – Проведене експериментальне підсилення балок залізобетонної прольотної будови за ТП вип. 56 д після тривалого періоду експлуатації шляхом зміни статичної схеми з розрізної на нерозрізну або защемлену на опорах та включенням в сумісну роботу з існуючими балками монолітної залізобетонної накладної плити і додатково влаштованих поперечних діафрагм підтвердило ефективність, технологічність і надійність прийнятих конструктивних рішень, а випробування прольотної будови до та після розширення і підсилення зміною статичної схеми балок підтвердили його ефективність в підвищенні основних експлуатаційних показників залізобетонних балок ? міцності, жорсткості і тріщиностійкості. Значне зменшення виміряних при випробуваннях прогинів балок в реконструйованій прольотній будові свідчить про надійне включення в сумісну роботу з ними монолітної залізобетонної накладної плити, заново встановлених поперечних діафрагм та зміни статичної схеми і, внаслідок цього, збільшення як жорсткості балок, так і поперечної жорсткості прольотної будови в цілому. Лінійний розподіл прогинів балок реконструйованої прольотної будови свідчить, що фактична просторова робота прольотної будови відповідає теоретичним передумовам, прийнятим для її перевірочних розрахунків на тимчасові нормовані і випробувальні навантаження. Це підтверджується також порівнянням теоретичних і експериментальних, визначених за виміряними прогинами балок, коефіцієнтів поперечного розподілу навантажень, які для всіх здійснених при випробуваннях схемах навантаження для найбільше навантажених балок близько збігаються між собою. Різниця між ними знаходиться в межах точності інженерних розрахунків. Аналіз результатів статичних випробувань найбільше навантаженої прольотної будови крайнього прольоту показав, що за несучою здатністю, тріщиностійкістю і деформативністю реконструйована прольотна будова відповідає експлуатаційним вимогам чинних норм проектування нових мостів ДБН В.2.3-14:2006 та ДБН В.1.2-15:2009 і придатна для подальшої експлуатації на нормовані тимчасові навантаження А15 і НК-100, що доказує можливість подальшого використання прольотних будов за ТП.вип..56д і продовження терміну їх експлуатації, співставного з новозбудованими мостами. Ключові слова: міст, несуча здатність, тріщиностійкість і деформативність, випробування, довговічність, несуча здатність, розподілення навантажень. Перелік використаних літературних джерел: 1. Матаров И.А. Сборные железобетонные мосты с многорядной сварной арматурой. / Матаров И.А., Смирнова Л.С., Шилина А.Л. // -М.:Автотрансиздат, 1959. – 186с. 2. Типовые проекты сооружений на автомобильных дорогах. Выпуск 56. Пролётные строения железобетонные, сборные с каркасной арматурой периодического профиля. / -М.: Стройиздат, 1958. -56 с. 3. Кваша В. Г. Мости та шляхопроводи, реконструйовані за проектами Галузевої науково-дослідної лабораторії №88 (ГНДЛ-88) Національного університету «Львівська політехніка» (каталог) – монографія / В.Г. Кваша // Львів: НУ Львівська політехніка, 2017. -53 с. 4. Кваша В.Г. Комплексні дослідження залізобетонної балкової прольотної будови моста під час її реконструкції / В.Г. Кваша, В.С. Рачкевич // Наук.-техн. виробничий та інформ.-аналітичний журнал «Наука та будівництво». –К.: НДІБК, 2018.-№2. –с. 68-77. 5. ДБН В.2.3-14:2006. Споруди транспорту. Мости та труби. Правила проектування. –К.: Мінрегіонбуд, 2006.-359 с. 6. ДБН В.2.3-22:2009. Споруди транспорту. Мости та труби. Основні вимоги проектування. –К.: Мінрегіонбуд України, 2009. -73 с.