Проєктування систем забезпечення мікроклімату в санаторії «Десна» у с. Радичів Чернігівської області
Автор: Сайко Володимир Анатолійович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Теплогазопостачання і вентиляція
Інститут: Інститут будівництва та інженерних систем
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Сайко Р.І., Возняк О.Т. (керівник). Проєктування систем забезпечення мікроклімату в санаторії «Десна» у с. Радичів Чернігівської області. Магістерська кваліфікаційна робота.- Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020 Розширена анотація У даній магістерській роботі запроектовані системи забезпечення мікроклімату в санаторії «Десна» у с. Радичів Чернігівської області. Заклад охорони здоров’я, що призначений для перебування та лікування громадян, є п’ятиповерховою спорудою, яка складається з двох секцій: житлової та басейну. Окрім цього для теплопостачання будівлі запроектовано дахову котельню. Будівля розташована в рекреаційній зоні. Доступними спорудами та місцями для клієнтів санаторію є окреме приміщення їдальні, приміщення для мінеральних ванн, зоопарк, фізкультурні майданчики. Загальна площа споруди без басейну 4850 м2, самого басейну – 455 м2. Призначений для одночасного перебування 160 людей. У даній роботі запроектована двотрубна горизонтальна система опалення з поверховими вітками та з тупіковим рухом теплоносія. У якості нагрівальних приладів системи водяного опалення прийняті гігієнічні сталеві радіатори фірми Cordivari та радіатори фірми Arbonia у тих випадках, коли тепловтрати були менші ніж 700 Вт, та рушникосушка фірми Alplast, типу GS–4–50. Для гідравлічної ув’язки системи, нагрівальні прилади приєднуються до трубопроводів вентилем Heimeier N 4326-03.300, з термостатичною головкою для прямого монтажа на радіатор із вбудованим рідинним датчиком. Стояки системи опалення монтуються з сталевих водогазопровідних труб ГОСТ 3262-75. Видалення повітря з систем опалення передбачається через автоматичні повітрозбірники, що встановлюються на головних стояках та у верхніх точках системи. Запірно-регулююча арматура передбачається для можливості регулювання системи опалення та відключення її окремих частин у випадку аварії чи під час ремонту. Ухили для прокладки горизонтальних трубопроводів прийняті рівними 0,002 від вертикального повітрозбірника. Для кожного приміщення проектується загальна система припливно-витяжної вентиляції згідно кратностей і норм. Подача повітря здійснюється компактними струминами з максимальною швидкістю, регламентованою допустимим рівнем шуму і нормальної рухливістю повітря в робочій зоні. Подача свіжого і видалення забрудненого повітря здійснюється прямокутними повітропроводами, повітророзподілення – решітками дворядними, регульованими. Вентиляція санвузлів передбачається природньою. Викид повітря здійснюється вище рівня покрівлі на 1 м згідно чинних норм і правил. Витяжні вентилятори розміщуються на даху будинку. Наукова частина роботи полягає в дослідженні експериментальних сонячних установок, а саме геліовікна. За результатами експериментальних досліджень установки в режимі гравітації було складено графічні та аналітичні залежності. Зокрема, досліджено усереднені значення кількості сонячної енергії, що надходила на площину сонячного колектора в режимі гравітації. Для вимірювання густини потоку сонячної радіації застосовували безпосередній метод вимірювання за допомогою спеціальних приладів, адже статистичний та фізичні методи давали б наближені значення. При вимірюванні густини потоку сонячної радіації І, Вт/м2 на площину колектора, кут відносно горизонтальної поверхні складав 40?, що є оптимальним для Чернігівської області. Експериментальна принципова схема роботи геліовікна з запропонованою моделлю сонячної установки працює за двома режимами. Узагальнений принцип роботи полягає в тому, що теплоносій поступає у бак-аккумулятор. При відкритті та налаштуванні запірно-регулювальної арматури вода надходить у геліовікно, нагрівається під дією сонячної енергії та за принципом природньої конвекції рухається назад у бак-аккумулятор в режимі гравітації, або ж в бак підігрітої води в режимі протоку. Дослідження експериментальних сонячних установок проводилось на основі двох режимів: в режимі гравітації, в режимі протоку. Об’єкт дослідження – санаторій «Десна» у с. Радичів Чернігівської області Предмет дослідження – параметри мікроклімату приміщень, дослідження експериментальних сонячних установок, а саме геліовікна. Мета дослідження – проектування систем забезпечення мікроклімату приміщень в санаторії з використанням геліовікна. Запропонована модель комбінованого геліоколектора має покращену конструкцію, оскільки сонячний колектор є суміщений з світлопрозорим захищенням будівлі, що дозволяє знизити вартість, підвищити ефективність і спростити конструкцію сонячного колектора. Ключові слова – мікроклімат, сонячні колектори, теплоутилізація, захисні конструкції, геліовікно. Перелік використаних літературних джерел. 1. ДБН В.2.6-31:2016 «Теплова ізоляція будівель» - K.: Мінбуд України, 2016. 2. ДСТУ-Н Б В. 1.1-27:2010 “Будівельна кліматологія” - K.: Мінбуд України, 2010. 3. ДСТУ Б В.2.6-189:2013 Методи вибору теплоізоляційного матеріалу для утеплення будівель 4. ДБН В.2.5-67:2013 “ Опалення, вентиляція та кондиціонування” - K.: Мінбуд України, 2013; 5. Л.Банхиди. Тепловой микроклимат помещений. – М.: Стройиздат, 1981. – 248 с. 6. Сацик В.О. Моделювання систем теплопостачання на основі відновлювальних джерел енергії / В.О. Сацик, Б.М. Дідай // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. – 2010. – № 4/7 (46). –С. 26-29. 7. Пона О.М. Аналітичне моделювання впливу повітряного потоку на роботу геліоколектора з прозори покриттям / О.М. Пона // Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання: науково-технічний збірник.- Вип. 18/відповідальний редактор Е.С. Малкін.-К.:КНУБА, 2015.-с. 101-105. 8. Пона О.М. Підвищення енергоефективності покриття будівель / Пона О.М., Венгрин І.І., Шаповал С.П. // Матеріали Всеукраїнської конференції молодих учених і студентів «Перспективи розвитку будівельної галузі». –Полтава: ПолтНТУ, 27 грудня 2014. – С. 149-151 9. Возняк О. Т. Combined solar collector / О. Т. Возняк, С. П. Шаповал, О.М. Пона, І.І. Венгрин // Вісник Національного університету "Львівська політехніка" ["Теорія і практика будівництва"].? Л. : В-во НУ «ЛП», 2014. ? № 781. ? с. 212-215. 10. Віссман. Книга о «солнце». Руководство по проектированию систем солнечного теплоснабжения. К.: «Злато-Граф», 2010 – 191с.