Регулювання процесів недобросовісної конкуренції на ринку банківських послуг (на прикладі Львівського обласного управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України")
Автор: Шаровська Надія Олегівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Управління у сфері економічної конкуренції
Інститут: Інститут адміністрування, державного управління та професійного розвитку
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: АНОТАЦІЯ Шаровська Н.О., Скорик Г.І. (керівник). Регулювання процесів недобросовісної конкуренції на ринку банківських послуг (на прикладі Львівського обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»). Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. Економічна конкуренція є вагомим чинником розвитку економіки, її окремих сфер, галузей, регіонів тощо, але виключно, якщо здійснюється із дотриманням норм законодавства, етичних норм, чесних правил і звичаїв. Проте в умовах сучасного ринку поряд із добросовісною є й недобросовісна конкуренція. Українська держава забезпечує захист від недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності [1]. Формування теорії і практики захисту від проявів недобросовісної конкуренції відбулося в другій половині ХІХ ст. Зокрема Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20.03.1883 року, підписана країнами-учасницями, у ст. 10 bis, до якої Україна приєдналася25.12.1991 року, визначає, що недобросовісною конкуренцією вважається будь яка конкурентна дія, що суперечить чесним правилам і звичаям у промисловості чи інших сферах [2]. Об’єктом дослідження є процеси недобросовісної конкуренції на ринку банківських послуг на прикладі діяльності ПАТ «Державний ощадний банк України». Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні засади державного регулювання процесів недобросовісної конкуренції на ринку надання банківських послуг. Метою магістерської кваліфікаційної роботи є обґрунтування методологічних і прикладних засад регулювання процесів недобросовісної конкуренції на ринку банківських послуг України на прикладі АТ «Ощадбанк». АТ «Ощадбанк» - один із лідерів ринку банківських послуг: у 2019 р. за показниками депозитів фізичних осіб його частка на ринку склала 23%; за обсягом кредитуванням ММСБ АПК - 11% ринку ( третє місце на ринку); його кредитний портфель корпоративного бізнесу склав 52,4 млрд. грн. Діяльність АТ «Ощадбанк» починаючи із 2017 року є прибутковою. Основними факторами цього є: збільшення кількості активних користувачів веб- та мобільного банкінгу, числа операцій, які проводяться щомісячно у системі Ощад 24/7; позитивна динаміка клієнтського кредитного портфелю, який склав 3 млрд. грн., в тому числі кредитування мікро-, малого і середнього бізнесу, збільшення строкових депозитів, які становлять майже 6 млрд. грн. [3]. Прояви недобросовісної конкуренції на ринку банківських послуг було виявлено з боку банків – конкурентів, партнерів, клієнтів банку і навіть кримінального світу. Державне регулювання процесів недобросовісної конкуренції – це напрямок державної економічної політики, спрямованої на запобігання, недопущення і обмеження проявів недобросовісної конкуренції у господарській діяльності з метою сприяння розвитку добросовісної конкуренції на товарних ринках. Регулювання процесів недобросовісної конкуренції передбачає використання правових, адміністративних і економічних методів впливу [4]. Господарські відносини, які пов’язані із захистом від недобросовісної конкуренції, у нашій державі регулюються Конституцією України, Законами України «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про захист економічної конкуренції», «Про Антимонопольний комітет України», «Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року», міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України. Відповідно до чинного законодавства України способи захисту від недобросовісної конкуренції об’єднано у три групи: судовий захист; адміністративний захист; самозахист. За результатами проведеного дослідження проявів недобросовісної конкуренції на ринку банківських послуг виявлено головні причини її застосування: корупція і тінізація на ринку; суперечливість інтересів суб’єктів ринку; низький фаховий рівень працівників і неефективна система мотивації праці; використання застарілого обладнання і нехтування питаннями економічної безпеки; криміналізація окремих сфер господарського життя; не усі учасники ринку дбають про свою репутацію, оскільки не розглядають своє функціонування на ринку в довгостроковому періоді і після вчинення недобросовісної конкуренції, здебільшого покидають ринок; досить часто окремі споживачі не мають можливостей отримати повну і достовірну інформацію про ринок, ціну і якість надаваних послуг, а також вони не можуть розібратися в існуючій інформації і визначити наскільки вона є повною і достовірною, покладаючись на заяви і пропозиції недобросовісних конкурентів, приймають завідомо невигідні для себе рішення [5]. Факторами ефективності захисту комерційних банків від недобросовісної конкуренції є: ефективність правових засад і дієвість законодавства щодо захисту від недобросовісної конкуренції; конкурентне середовище на ринку банківських послуг; ступінь інформованості учасників ринку про права щодо захисту від недобросовісної конкуренції; прагнення комерційних банків отримувати надприбутки; надійність ділових стосунків із приватними і корпоративними клієнтами та партнерами; ефективність кадрової і управлінської політики та мотивації працівників. Відповідно до них запропоновано наступні заходи державного регулювання процесів недобросовісної конкуренції на ринку банківських послуг: - уточнення вимог до реклами на ринку банківських послуг, інформування споживачів про фінансові послуги та умови їх надання; - посилення контролю з боку НБУ та АМКУ за дотриманням норми щодо повноти і достовірності інформації про надавані банківські послуги в єдиному, уніфікованому форматі; - включення у трудові угоди пунктів, які визначають відповідальність за дії, що є недобросовісною конкуренцією, а також положення про заборону використання виробничої, фінансової, комерційної інформації працівниками, що звільнилися на новому місці праці, або в діяльності власного, створеного після звільнення, підприємства; - адвокатування добросовісної конкуренції на ринку банківських послуг, в тому числі і через соціальні мережі, сприяння підвищенню обізнаності споживачів щодо їх захисту від недобросовісної конкуренції. Ключові слова: конкуренція, недобросовісна конкуренція, чесні правила і добрі звичаї, захист від недобросовісної конкуренції, державне регулювання процесів недобросовісної конкуренції. Перелік використаних літературних джерел 1. Конституція України. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141. Редакція від 01.01.2020. –URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/ show/ 254% D0% BA/96-%D0%B2%D1%80#Text 2. Паризька конвенція з охорони промислової власності (в редакції Стокгольмського акту від 1967 р.). –URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_ 123#Text 3. Новий рекорд Держбанки закінчили рік з прибутком 35,2 мільярда 2березня 2020 року – URL: https://minfin.com.ua/ua /2020/03/02/ 41343585/ 4. O.V. Garan (2018) Modern Understanding of State Regulation of Competition in Ukraine. November, 2018. - Odesa National University Herald Jurisprudence 23(2(33)):45-55 DOI: 10.18524/2304-1587.2018.2(33).146767 – URL: file:///C:/ Documents%20and%20Settings/Admin/% D0%9C%D0% BE% D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5% D0% BD% D1%82%D1%8B/ Downloads/146767-325839-1-PB.pdf. 5. Михальчишин Н.Л. (2011) Доступність методів захисту від недобросовісної конкуренції суб’єктів господарювання. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Львів: Видавництво НУ «ЛП», 2011, № 720, С.210-216.Видавництво Львівської політехніки, № 720 (2011) – URL:http://vlp.com.ua/node/8829