Моніторинг технологій утилізації медичних відходів в Україні та світі
Автор: Личак Ірина Михайлівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Екологічний контроль і аудит
Інститут: Інститут сталого розвитку ім. В. Чорновола
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Личак І.М., Вронська Н. Ю. (керівник). Моніторинг технології утилізації медичних відходів в Україні та в світі. Магістерська кваліфікаційна робота. Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2020 Розширена анотація Проблеми забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя країни є сферою міжгалузевого регулювання і одним з найважливіших аспектів національної безпеки в області охорони здоров’я населення України. Гігієнічні проблеми залишаються в числі пріоритетних завдань в екологічній політиці уряду країни. За державними статистичними даними, в медичних установах України щорічно утворюється близько 400 тисяч тон медичних відходів, з яких понад 100 тисяч тон — це небезпечні відходи. За відсутності або неправильно організованої системи поводження з МВ наслідки забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, ґрунтових вод, довкілля тощо можуть набути катастрофічно-епідеміологічного характеру. Відмінною ознакою медичних відходів є надто висока ступінь осіменіння їх патогенною мікрофлорою, що є основною причиною віднесення цих відходів до категорії небезпечних. Так, питома вага інфекційних матеріалів у відходах лікувально-профілактичних закладів досягає і 20–30 %. Сьогодні у світовій практиці відомі численні випадки інфікування населення, медичного персоналу, епідемічні захворювання, які прямо пов‘язані з відсутністю або недотриманням правил збирання, зберігання, транспортування, оброблення та знешкодження медичних відходів. До відходів, які утворюються на території лікувально профілактичних закладів, залежно від їхнього класу, повинні висуватися різні вимоги щодо збору, тимчасового збереження і транспортування. Проблема поводження з медичними відходами зараз набуває особливої значущості в усьому світі. Збільшується номенклатура застосовуваних препаратів, обсяги і ступінь небезпеки відходів, що утворюються в результаті діяльності медичних установ. У зв’язку з цим зростає небезпека епідемій. Ця проблема, що носить багатоплановий характер, зазнала за останні півстоліття якісні зміни. До середини 60-х років ХХ століття, медичні відходи, по суті, мали однаковий статус з твердими побутовими відходами (ТПВ). Однак, проведені вже тоді дослідження, показали, що середній склад «лікарняного сміття» істотно відрізняється від «побутового сміття» і містить у багато разів більшу кількість мікроорганізмів. В середньому в лікарнях накопичувалося 1 - 5 кг твердих відходів в день на людину, частка інфікованих відходів в яких становила 5 - 25% (в залежності від типу лікарень) [1]. До середини 90-х років ХХ століття поступово проводилося вдосконалення методів знищення медичних відходів з одночасним ускладненням загальної ситуації. В інфекційних лікарнях для боротьби із загрозою виникнення епідемічних захворювань починається будівництво печей для спалювання відходів, що набули широкого поширення на Заході. У 1999 р. були розроблені і затверджені СанПіН 2.1.7.728-99 «Правила збору, зберігання та видалення відходів лікувально-профілактичних установ» [2], тобто відходів, що утворюються в лікарнях, диспансерах, станціях швидкої медичної допомоги, станціях переливання крові, установах тривалого догляду за хворими, науково-дослідних інститутах та навчальних закладах медичного профілю, ветеринарних лікарнях, аптеках, фармацевтичних виробництвах, оздоровчих установах, санітарно-профілактичних установах, установах судово-медичної експертизи, медичних лабораторіях, приватних підприємствах із надання медичної допомоги [3]. В Україні питанню збору та видалення медичних відходів приділяється недостатня увага, і їх організація відносно мало відрізняється від організації збору ТПВ. Об’єкт дослідження. На сьогоднішній день медична галузь виступає як один із важливих секторів світової економіки. В усьому світі збільшується кількість лікарських засобів та продуктів їх метаболізму, які забруднюють планету. Тим часом в Україні поводження з небезпечними медичними відходами є відкритим питанням. Лише невелика кількість підприємств займаються питанням утилізації медичних відходів. Предмет дослідження роботи є аналіз поводження з відходами медичної галузі України та країн світу, шляхи їх переробки і утилізації, а також потрапляння медичних забруднень у стічні води та методи їх очистки. Мета дослідження. Описати основні методи переробки відходів медичної галузі, серед яких інсінерація – за допомогою спалювання медичних відходів у печі, автоклавування та подрібнення. В процесі дослідження утилізації медичних відходів повинен використовуватися метод їх збору за допомогою кольорових пакетів. Економічним розділом було досліджено технологічну лінію переробки медичних відходів. Ключові слова: медичні відходи, технології утилізації, концентрація, очищення, забруднення, методи, вимоги безпеки, поводження з відходами, тара, знешкодження, знезараження,утилізація, переробка. Перелік використаних літературних джерел: 1. Кулагин Ю.А., Пальгунов П.П., Сериков Р.И. Исследование и разработка комплекса для переработки инфицированных, токсичных и медицинских отходов / Москва: МосводоканалНИИпроект, 2007. 459. с. 2. СанПиН 2.1.7.728-99. Правила сбора, хранения и удаления отходов лечебно- профилактических учреждений / Москва, 2010. 12 с. 3. Т.А. Сафранов, Т.П. Шаніна, Т.І. Панченко. Проблема класифікації медичних відходів і поводження з ними в Україні // Вісник . 2015. № 19. С. 6-10.