Вивчення факторів екологічної небезпеки виробництва цегли на прикладі ПрАТ "Роздільський керамічний завод"
Автор: Гентош Мар'яна Михайлівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Екологічний контроль і аудит
Інститут: Інститут сталого розвитку ім. В. Чорновола
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Гентош М.М., Дячок В.В. (керівник). Вивчення факторів екологічної небезпеки виробництва цегли на прикладі ПрАТ "Роздільський керамічний завод". Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. Процес виготовлення керамічної цегли супроводжується викидом у навколишнє природне середовище забруднюючих речовин. Найбільший вплив цегельний завод здійснює на атмосферне повітря. Цегла – це відомий усім будівельний матеріал для створення конструкцій. Вона представлена у вигляді блоку необхідних розмірів, та вироблена переважно з глини.[1] До ХІХ століття технологія виготовлення цегли була простою та забирала багато сил і часу. Зараз виробництво цегли досягло значного прогресу. Розвиток цегельної промисловості України залишає бажати кращого, так як більшість цегельних підприємств використовують застарілі технології та устаткуваня, яке під час експлуатації наносить велику шкоду прилеглим територіям, бо при цьому викидається понаднормова кількість забруднюючих речовин.[2] ПрАТ «Роздільський керамічний завод», який виготовляє продукцію ТМ «Євротон» розпочав свою роботу у 1995 році. Проект для будівництва був складений німецьким інженером-архітектором. Все встановленне на підприємстві обладнання німецького виробництва. На сьогодні завод виготовляє рядову, лицьому та клінкерну керамічну цеглу різноманітних підвидів. Проектна потужність заводу складає 60 млн. штук керамічної цегли на рік. Та ця потужність не використовується сповна, за минулий рік завод випустив 23,5 млн цегли.[3] Для виробництва керамічної цегли насамперед потрібна глина, а її видобування теж приносить неабияку шкоду довкіллю. Для мінімізації цього впливу необхідно дотримуватися певних правил та здійснювати відповідні заходи.[4] Технологія виробництва цегли є досить складнною і скаладається із дев’яти головних етапів. На ПрАТ «Роздільський керамічний завод» є 11 джерел утворення забруднюючих речовин та 17 джерел їх викиду. Десять джерел є організованими, і інші сім рахуються неорганізованими джерелами викиду.[3] Під час експлуатації підприємства через джерела викиду у повітря потрапляю такі забруднюючі речовини: суспендовані тверді частинки недеференційовані за складом, оксид вуглецю, діоксид азоту, діоксид вуглецю, оксид діазоту, метал, пил абразивний, пил металевий, ртуть, оксид кремнію, оксид заліза, оксид марганцю, пари вуглеводнів та фториди. Ці викиди негативно впливають на атмосферне повітря, мікроклімат, рослинний і тваринний світ, грунти та організм людини. Високий рівень пилового забруднення атмосфери спричиняє широкий розвиток хвороб дихальної та серцево-судинної системи у мешканців найблищих міст. У робітників підприємства більша можливість виникненя захворювання шкіри і слизових оболонок. Діоксид азоту (NO2) послабляє нюх, послабляє нічний зір - здатність ока адаптуватися до темряви. Функціональним ефектом, що викликається діоксидом азоту, є підвищений опір дихальних шляхів. Оксид вуглецю (СО) є отруйною речовиною. Потрапляючи у кров він сполучається з гемоглобіном, утворюючи стійке з’єднання – карбоксигемоглобін (Н6СО) та робить його нездатним розносити кисень організмом, і людина гине від задухи. Оксид діазоту (N2O) сильно дратує слизові оболонки дихальних шляхів та може призвести до серйозного отруєння. Незначні кількості CO2 нешкідливі для людини і тварин, але при концентрації його в повітрі понад 3 % за об’ємом він стає шкідливим, а при 10 % і більше — смертельним. Вплив метану (CH4) аналогічний найсильнішим наркотичним речовинам, які провокують кисневе голодування, викликають ураження центральної нервової системи, а також пригнічення дихальної функції. Ртуть з попаданням до організму людини через органи дихання акумулюється та залишається там на все життя. Симптоми гострого отруєння проявляються через 8-24 години.[5] Найбільш небезпечним джерелом викиду є труба із тунельної печі, тому вона потребує системи очистки, яка складається з двох очисних установок. Поєднання циклона та мокрого порожнистого скрубера відцентрового типу принесе чудовий результат при очищенні газопилової суміші із тунельної печі.[6] Також неабияку увагу потрібно приділити трубі, яка виходить із сектору підготовки глини. Через неї у повітря потрапляє велика кількість пилу. Найкращим вирішенням цієї проблеми є встановлення електрофільтра.[7] Для інших джерел також запропоновані очисні установки, які допоможуть мінімізувати шкідливий вплив на довкілля. Об’єкт дослідження – процес формування екологічної небезпеки від роботи цегельного виробництва на прикладі ПрАТ «Роздільський керамічний завод». Предмет дослідження – джерела утворення викидів підприємства, що зумовлюють формування чинників екологічної небезпеки. Метою роботи є зменшення чинників шкідливого впливу на довкілля від роботи цегельного виробництва на прикладі ПрАТ «Роздільський керамічний завод». При застосуванні рекомендованих очисних установок підприємство не здійснюватиме значного впливу на довкілля та людей. Ключові слова: цегла, цегельне підприємство, джерело утворення, джерело викиду, забруднюючі речовини. Перелік використаних літературних джерел: Цегла: історія, застосування, види [Електронний ресурс] // А-Цегла. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://a-kirpich.com.ua/. Виготовлення одинарної керамічної цегли" [Електронний ресурс] // НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://ela.kpi.ua/. ЗВІТ з інвентаризації викидів забруднюючих речовин. // ПрАТ «Роздільський керамічний завод». – 2018. – С. 39. Звіт з оцінки впливу на довкілля розробки і рекультивації Круп’янського родовища цегельної сировини [Електронний ресурс] // ТОВ "Круп’янський цегельний завод". – 2020. – Режим доступу до ресурсу: http://eia.menr.gov.ua. НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ НА ЛЮДИНУ ЗАБРУДНЕНОГО ПОВІТРЯ [Електронний ресурс] // Старокостянтиніська районна державні адміністрація. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: http://staradm.gov.ua. Ретушняк Г. С. Технічні засоби очищення газових викидів [Електронний ресурс] / Г. С. Ретушняк, О. Г. Лялюк // Вінницький національний технічний університет. – 2005. – Режим доступу до ресурсу: http://tgp.vntu.edu.ua/. Електрофільтр з розробкою механізму звільнення від пилу [Електронний ресурс] // НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: https://cpsm.kpi.ua.