Дослідження архітектурного туризму в Україні
Автор: Гоян Марина Степанівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Туризмознавство
Інститут: Інститут сталого розвитку ім. В. Чорновола
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Гоян М. С., Ільницька-Гикавчук Г.Я. (керівник). Дослідження архітектурного туризму в Україні. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. Тема архітектурного туризму, особливо сучасної архітектури, привертає увагу іноземних дослідників лише протягом кількох років. До цього часу більшість наукових досліджень у галузі архітектурного туризму були зосереджені на аналізі ставлення туристів, які є користувачами та спостерігачами архітектури: їх мотиви, типи та мотивації. Більше того, виявляється, що близько 80% туристичних рекламних матеріалів для майже усіх туристичних дестинацій також використовують архітектуру, як історичну, так і сучасну для приваблення туристів до себе – тому дослідження архітектурного туризму в Україні має неабияку актуальність на сьогоднішній день. Об’єктом дослідження є архітектурний туризм в Україні та світі. Предметом дослідження є поточний стан та ресурсний потенціал архітектурного туризму в Україні та світі. Метою роботи є дослідження сутності та особливостей сучасного стану розвитку архітектурного туризму в Україні. Результати дослідження. У першому розділі «Теоретичні основи дослідження архітектурного туризму в Україні» розглянуто сутність архітектурного туризму, його місце в загальній класифікації [1]. Відображено основні типи туристичних об’єктів архітектурного туризму в залежності від типів архітектурних споруд [2]. Класифікація туристичних об’єктів в межах архітектурного туризму, який спрямований на відвідування сучасної архітектури. Розкриті методи оцінки туристичних атракцій та потенціалу території у архітектурному туризмі [3]. Другий розділ «Аналіз архітектурного туризму у світі та Україні» містить аналіз поточного стану туризму в світі, зокрема розподіл туристичних прибуттів у 2019 році за частинами світу [4], найбільш популярні архітектурні атракції у світі за підсумками 2019 року [5], Найвідвідуваніші архітектурні пам’ятки Європи [4], динаміка надходжень від міжнародного туризму за період 2000-2020 роки [6]. Також розглядаються основні тенденціїрозвитку архітектурного туризму в світі, характеристику ресурсного потенціалу України для розвитку вітчизняного архітектурного туризму, проблемні аспекти сучасного архітектурного туризму в Україні [7]. У третьому розділі магістерської кваліфікаційної роботи «Технологія розробки туристичного продукту для розвитку архітектурного туризму в Україні» було розглянуто особливості та основні етапи формування архітектурного туру, ознаки, за якими можна скласти портрет цільової аудиторії [6]. Представлений, створений мною, тур “Мандрівка архітектурними об’єктами”, його загальна характеристика та калькуляція вартості. Проаналізовано перспективні шляхи просування туристичного продукту. Україна надзвичайно багата на різні архітектурні атракції. Нами у роботі представлені лише найцікавіші і найпопулярніші із певних категорій туристичних об’єктів. На жаль, не всі згадані об’єкти знаходяться у задовільному стані. Ретельно збережена й належним чином представлена культурна спадщина – невмируще джерело зростання і духовного розвитку українського народу, національної самосвідомості. Аналізуючи перспективні шляхи просування туристичного продукту, підсумую, що туристична реклама як форма спілкування залишається найбільш переконливим і досить дешевим способом інформування потенційних споживачів про конкретний товар (товар) чи послугу. Рекламуючи товари та послуги, туристичне агентство оприлюднює загальнодоступну інформацію про свої можливості, використовуючи художні, технічні та психологічні прийоми, що забезпечує швидке та надійне просування цих товарів та послуг на ринку. Ключові слова: туристична сфера, архітектурний туризм, туристичний продукт, архітектурний тур Україною. Перелік використаних літературних джерел. 1. Кусков А.С., Иванов А.В., Яшков И.А., Ширинкин П.С. Туристское ресурсоведение: учебник. М.: Университетская книга, 2011. 348 с. 2. Алексєєва Н. Ф. Регіональні аспекти стратегії розвитку туристичної індустрії. URL: http://tourlib.net/statti_ukr/alekseeva.htm 3. Калінеску Т. Соціально-економічний феномен розвитку туризму. Галицький економічний вісник. 2015. № 2 (49). С. 34–40. 4. UNWTO, World Tourism Barometer, vol. 18, No. 3, June 2020, vol. 18, No. 2, May 2020, Madrid, URL: https://doi.org/10.18111/wtobarometereng. 5. Всесвітня туристична організація. UNWTO. URL: https://www.unwto.org/. 6. Ушаков Д.С. Экономика турист ской отрасли: Уч.пос./ Д.С. Ушаков. – Ростов н/Д:НЦ «Март», Феникс, 2010. – 446 с. 7. Видання American-rails.com. URL: http://www.american-rails.com/gcr.html