Формування та перспективи сталого розвитку туризму в Карпатському регіоні України
Автор: Гарбарчук Богдана Миколаївна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Туризмознавство
Інститут: Інститут сталого розвитку ім. В. Чорновола
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Гарбарчук Б.М., Макар О.П. (керівник). Формування та перспективи сталого розвитку туризму в Карпатському регіоні України. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. Україна володіє значним рекреаційним потенціалом, який за умов дієвого державного управління на засадах сталого розвитку може стати ефективним чинником соціально-економічного розвитку країни та зробити рекреаційну сферу конкурентоспроможною на міжнародному ринку товарів і послуг. Концепція стійкого розвитку туризму дає інструменти і можливість окреслити таку модель сталого розвитку економіки, яка розвивається не ставлячи питання щодо співвідношення пріоритетів сьогодення та майбутнього. Зважаючи на різноманітність видів туризму, необхідно кожен з них ввести в русло збалансованого розвитку. Це можливо за умови, якщо повага до місцевого населення та раціональність споживання природних ресурсів будуть їх невід’ємною складовою. Врахування зазначених чинників рекреаційно-туристичної галузі, проведення системних заходів щодо екологізації туристичної діяльності та відповідних інституційних змін сприятиме сталому розвитку туризму в нашій державі на основі збалансованості інтересів усіх учасників процесу. Реалізація Стратегії сталого розвитку туризму як інтеграції економічних, соціальних та екологічних цілей становитиме надійне підґрунтя для євроінтеграційного процесу України. Важливим питанням у застосуванні підходів та принципів сталого розвитку у процесі здійснення державного управління рекреацією є виявлення практичних і вимірюваних індикаторів сталого розвитку рекреаційно-туристичної сфери. У цьому напрямі й необхідно продовжити дослідження з метою виявлення таких індикаторів, які зможуть пов’язувати і відображати екологічні, економічні та соціальні аспекти. Об’єкт дослідження: процеси підвищення рівня сталого розвитку Карпатського регіону. Предмет дослідження: теоретико-методологічні аспекти сталого розвитку туризму в Карпатському регіоні України. Мета дослідження: проаналізувати екологічні аспекти функціонування рекреаційно-туристичної діяльності для потреб впровадження сталих форм їх розвитку у Карпатському регіоні. Результати дослідження. У першому розділі роботи систематизовано передумови, які впливають на розвиток сталого туризму, розглянуто показники, концепції та стратегії, а також охарактеризовано принципи сталого розвитку в Карпатському регіоні України. У другому розділі оцінено та проаналізовано екологічні аспекти, стан розвитку туристичного бізнесу та його перспективи як одного з найприбутковіших галузей економіки держави, проаналізовано фінансово-економічні результати діяльності туризму за показниками часток внеску у ВВП. Врахування зазначених чинників рекреаційно-туристичної галузі, проведення системних заходів щодо екологізації туристичної діяльності та відповідних інституційних змін сприятиме сталому розвитку туризму в нашій державі на основі збалансованості інтересів усіх учасників процесу. Реалізація Стратегії сталого розвитку туризму як інтеграції економічних, соціальних та екологічних цілей становитиме надійне підґрунтя для євроінтеграційного процесу України. Важливим питанням у застосуванні підходів та принципів сталого розвитку у процесі здійснення державного управління рекреацією є виявлення практичних і вимірюваних індикаторів сталого розвитку рекреаційно-туристичної сфери. У цьому напрямі й необхідно продовжити дослідження з метою виявлення таких індикаторів, які зможуть пов’язувати і відображати екологічні, економічні та соціальні аспекти. Специфіка діяльності туристичних підприємств регіону дозволила визначити сильні та слабкі переваги розвитку туризму в Карпатському регіоні і розкрити можливість застосування адитивного моделювання для прогнозування фінансових результатів суб’єктами туристичної діяльності. У третьому розділі виокремлено переваги Карпатського регіону в туристичній діяльності України і досліджено концепції розвитку гірських територій з використанням методів, що забезпечують успішність переходу до політики їх самостійного розвитку, а також запропоновано альтернативний маршрут подорожі туристів у період карантинних обмежень, пов’язаних з боротьбою проти коронавірусної інфекції. Ключові слова: сталий розвиток, туризм, розвиток гірських територій, активний туризм, Карпатський регіон, туристична діяльність, туристично-рекреаційна діяльність. Перелік використаних літературних джерел. 1. Горбовий В. Системні проблеми Карпатського євро регіону та шляхи їх вирішення. Єврорегіони: досвід і перспективи / В.Горбовий, Г.Литвин. – Львів: ІРД НАН України, 2003. –С. 122-130. 2. Доктрина сталого розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.semenets.soborna.org.ua 3. Закарпаття у Державній програмі розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки - [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://decentralization.gov.ua/news/11428 4. Карпатська конвенція: запитання відповідь – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.dossier.org.ua/sites/default/files/carp_conv_ukr_01.pdf 5. Стратегія сталого розвитку «Украі?на – 2020» [Електроннии? ресурс]. — Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5/2015