Особливості складання аналітичної частини ПЛАС на прикладі деревообробного підприємства
Автор: Пріцко Михайло Ігорович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Пожежна безпека
Інститут: Інститут будівництва та інженерних систем
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Пріцко М.І., Верба В.Б. (керівник). Особливості складання аналітичної частини ПЛАС на прикладі деревообробного підприємства. Maгістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. Забезпечення пожежної безпеки під час проектування, реконструкції та експлуатації промислових об’єктів досягається профілактичними протипожежними заходами, які спрямовані на попередження пожежі, на обмеження поширення пожежі у випадку її виникнення, на формування умов безпечної евакуації людей і матеріальних цінностей та успішної локалізації і гасіння пожежі пожежними підрозділами. З цією метою на небезпечних промислових об’єктах складають відповідні плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій (ПЛАСи) [1]. Розроблений ПЛАС охоплює всі рівні розвитку аварії, які встановлені в процесі аналізу небезпек. ПЛАС розробляється з урахуванням усіх станів підприємства (об’єкта): пуск, робота, зупинка і ремонт. Аналітична частина ПЛАС ґрунтується: - на прогнозуванні сценаріїв виникнення аварій; - на по стадійному аналізі сценаріїв розвитку аварій і масштабів їх наслідків. У цій магістерській кваліфікаційній роботі приділено увагу особливостям складання аналітичної частини ПЛАС для такого типу небезпечних об’єктів, як деревообробне підприємство. В якості об’єкту дослідження ми розглянули ТОВ «Деревообробка-Україна» в м. Кам’янка-Бузька. Об’єкт дослідження – деревообробне підприємство ТОВ «Деревообробка-Україна» в м. Кам’янка-Бузька. Предмет дослідження – особливості складання аналітичної частини ПЛАС для деревообробного підприємства. Мета дослідження: аналіз небезпек на об’єкті дослідження для подальшого планування дій персоналу підприємства, спецпідрозділів, населення, центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо локалізації та ліквідації аварій та пом’якшення її наслідків. У першому розділі кваліфікаційної роботи подано відомості про місце розташування та склад деревообробного підприємства, технологічний регламент виробництва. Проведено аналіз аналіз імовірності НС природного характеру в зоні розташування підприємства. Досліджуване підприємство працює в галузі виробництва деревинно-стружкових плит (ДСП). У конструктивно-розрахунковому проведено поділ підприємства на технологічні блоки. Проведено розрахунок сталевої обшивки для бункера стружки. Обшивка розрахована на навантаження від дії сипучого матеріалу, спрямованого нормально до поверхні обшивки, і додаткового розтягу від маси сипучого. Прийнята товщина обшивки – 6 мм. У третьому розділі проведено аналіз небезпечності речовин (оливи АМТ-300, деревинного пилу, уротропіну, уайт-спіріту, розчинника 647, емалі) [2, 3], аварій, що вдбулися на аналогічних підприємствах, складено картки небезпеки для двох блоків: 1) цеху ДСП; 2) складу технічних матеріалів. Проаналізовані сценарії розвитку аварійних ситуацій як от пожежі розливів мастила, утворення вогняної кулі чи вибухів газу та пилу показують, що аварія виходить на рівень «А», «Б» або рівень «В». Рівень «В» виникає при вибусі газу на транспортувальному трубопроводі і вибусі пилу в фільтрі та бункері пилу. Наймасштабніша проаналізована подія: вибух метану при аварії в блоці № 1, що може супроводжуватися розгерметизацією трубопроводу, вибухом, можливі руйнування обладнання і конструкцій, травмування людей в радіусі від 1,37 до 7,67 м, а також легкі травмування і контузії в радіусі від 13,15 до 76,72 метрів. Техніко-економічне порівняння пожежних сигналізації виділило систему пожежної сигналізації шлейфного (комбінованого) типу із подальшим застосуванням оглядових ІР відеокамер. Ключові слова – оцінка вибухопожежної небезпеки, ПЛАС, деревообробне підприємство, енергетичний потенціал вибуху, ДСП. Перелік використаних літературних джерел. 1. Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки». 2. А.Н.Баратов, А.Я Корольченко, Г.М.Кравчук и др. Пожаро-взрывоопасность веществ и материалов и средства их тушения. 2 книгах. – М. Химия, 1990. 3. ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків, установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою.