Системи забезпечення мікроклімату в приміщеннях центру сімейної медицини у м. Вишневе Київської області
Автор: Рогач Олександр Петрович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Теплогазопостачання і вентиляція
Інститут: Інститут будівництва та інженерних систем
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Рогач О.П., Касинець М.Є.(керівник). Системи забезпечення мікроклімату в приміщеннях центру сімейної медицини у м. Вишневе Київської області. Магістерська кваліфікаційна робота. - Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020 Розширена анотація У даній магістерській кваліфікаційній роботі система опалення в приміщеннях центру сімейної медицини запроектована від власної котельні, що розміщена на четвертому поверсі. Проектована система розділена на три частини, які мають власні теплопостачальні гребінки (на три крила: праве, ліве, центральне). Система опалення запроектована двохтрубна, з нижнім розгалуженням та примусовою циркуляцією води. Трубопроводи прокладені відкрито. Нагрівальні прилади прийняті високої гігієнічності – конвектори секційного типу VONOVA з нижнім під’єднання. Регулювання тепловіддачі радіаторами здійснюється терморегулюючими вентилями з термостатичними головками, випуск повітря – розповітрюючими клапанами на нагрівальних приладах. Система опалення змонтована з поліпропіленових труб, виробник EKOPLASTIK. Дана система опалення забезпечує нормативний температурний режим в приміщеннях та передбачає пофасадне регулювання відпуску тепла. Випуск повітря здійснюється через повітровипускники в найвищих точках системи теплопостачання. Параметри теплоносія – 80/60 0С. Кондиціонування здійснюється припливними акліматизаційними установками та інверторними кондиціонерами. Так як всі припливно-витяжні установки проектуються із функцією охолодження, тому в комплект до них підібрано компресорно-конденсаторні блоки відповідної потужності. Кондиціювання повітря обов’язково має бути присутнє в операційних, наркозних, передпологових, пологових, післяопераційних палатах, реанімаційних залах, палатах інтенсивної терапії, в залах барокамер тощо. Повітря, яке надходить в ці приміщення повинно додатково очищатися в бактеріологічному фільтрі, які встановлюються після вентилятора. В цьому випадку не допускається встановлення масляних фільтрів в якості І ступеня очистки. В операційних, наркозних, пологових, післяопераційних палатах, реанімаційних залах, палатах інтенсивної терапії відносну вологість повітря слід приймати 55-60%; рухомість повітря не має перевищувати 0,15 м/с. Об’єднання декількох приміщень однією системою можливо лише в приміщеннях одного призначення. Рециркуляція повітря не допускається. Вентиляційні припливні та витяжні камери розміщують таким чином, щоб не було передачі шуму в приміщення з довготривалим перебуванням людей. Повітропроводи систем припливної вентиляції після бактеріологічних фільтрів рекомендується виконувати з нержавіючої сталі. Рух повітря здійснюється за допомогою стальних трубопроводів. Витяжка повітря здійснюється за допомогою вентиляторів. Припливні та витяжні установки розміщуються у венткамерах, що знаходяться на четвертому поверсі. При вході у приміщення запроектована повітряна завіса, яка перешкоджає вривання холодного зовнішнього повітря в приміщення в холодний період року. Наукова частина роботи полягає у визначені аеродинамічній і тепловій характеристиці повітророзподілювача із взаємодією зустрічних некоаксіальних струмин, застосованих у певних приміщеннях даного закладу для подачі повітря у робочу зону. Для влаштування вентиляції приміщень одним із важливих завдань є створення ефективної організації повітрообміну і зокрема повітророзподілу. При цьому повинна бути забезпечена нормована швидкість руху повітря у робочій зоні і нормована надлишкова температура на осі потоку припливної струмини. Ефективним способом повітророзподілу є подача повітря безпосередньо в робочу зону, оскільки забезпечує ечує оптимальний процес витіснення забрудненого повітря. Для приміщень невеликого об’єму і висоти виникають складності при подачі у приміщення значної кількості повітря при забезпеченні невеликої швидкості руху повітря в робочій зоні. Для цього придатні повітророзподільні пристрої з невеликим коефіцієнтом погасання швидкості, а при подачі припливного повітря в робочу зону - з малою початковою швидкістю. В такому випадку ефективними є повітророзподілювальні пристрої з достатньою площею повітророзподілу, для створення низької початкової швидкості, з низким коефіцієнтом погасання різниці температур. Взаємне погасання імпульсів протилежно скерованих струмин призводить до формування турбулізованого повітряного потоку, який поступає з повітророзподільника у обслуговуване приміщення. На основі проведених досліджень встановлені чисельні значення коефіцієнтів погасання швидкості m і температури n даного повітророзподілювача, які відповідно складають m=0,48 і n=0,35. Це свідчить про достатню початкову турбулізацію досліджуваного пристрою, а отже, і про можливість застосування даних повітророзподільників у приміщеннях закладу сімейної медицини. Об’єкт дослідження – центр сімейної медицини у м.Вишневе Київської області Предмет дослідження – параметри мікроклімату приміщень, повітророзподілювач із некоаксіальними струминами у робочу зону. Мета дослідження – проектування систем забезпечення мікроклімату приміщень центру сімейної медицини з використанням повітророзподілу зустрічними некоаксіальними струминами у робочу зону приміщень. Встановлено, що взаємне погасання імпульсів протилежно скерованих струмин призводить до формування турбулізованого повітряного потоку, який поступає з повітророзподільника у обслуговуване приміщення, а також визначено аеродинамічну і теплову характеристику повітророзподілювача із взаємодією зустрічних некоаксіальних струмин. Визначено можливості застосування такого типу розподільників у приміщеннях амбулаторій центрів сімейної медицини. Ключові слова: вентиляція, робоча зона, повітрообмін, повітророзподіл, некоаксіальна струмина. Перелік використаних літературних джерел 1. ДБН В.2.6-31:2016 «Теплова ізоляція будівель» - K.: Мінбуд України, 2016. 2. ДСТУ-Н Б В. 1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія»” - K.: Мінбуд України, 2010. 3. ДСТУ Б В.2.6-189:2013 Методи вибору теплоізоляційного матеріалу для утеплення будівель 4. ДБН В.2.5-67:2013 « Опалення, вентиляція та кондиціонування» - K.: Мінбуд України, 2013; 5. ДБН В.2.2-10:2019 «Заклади охорони здоров’я» - K.: Мінбуд України, 2019; 6. І.А. Пономарчук. Вентиляція та кондиціювання повітря: Навчальний посібник/ Пономарчук І.А., Волошин О.Б. – Вінниця: ВНТУ, 2004.- 121с. 7. Вентиляція і кондиціонування повітря. – Режим доступу: https://buklib.net/books/35231/ 8. Деклараційний патент України № 16828. Повітророзподільник / О.Т. Возняк, А.О. Ковальчук, Х.В. Миронюк. Від 15.08.2006 р., Бюл. № 8. 2006. 9. Возняк, О. Дослідження пристрою для повітророзподілу закрученими і настильними струминами у змінному режимі [Текст] / О. Т. Возняк, І. Є. Сухолова, Х. В. Миронюк // Східно-Європейський журнал передових технологій. – 2015. – T. 6, № 7 (78). – С. 15–23. doi: 10.15587/1729-4061.2015.56235 10. Voznyak, O. Energy saving at creation of dynamic indoor climate in a room [Text] / O. Voznyak, K. Myroniuk, I. Sukholova // Current issues of Civil and Environmental Engineering in Kosice, Lviv and Rzeszow: XIII international scientific conference. – Kosice, 2011.