Оцінка вибухопожежної небезпеки АЗС зі скрапленими вуглеводневими газами
Автор: Солонинка Василь Андрійович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Пожежна безпека
Інститут: Інститут будівництва та інженерних систем
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Солонинка В.А., Верба В.Б. (керівник). Оцінка вибухопожежної небезпеки АЗС зі скрапленими вуглеводневими газами. Maгістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. Оцінка вибухопожежонебезпеки об’єкта здійснюється за результатами проведеного аналізу пожежо- та вибухонебезпеки будівель, приміщень, інших споруд, виду технологічних процесів і пожежовибухонебезпечних властивостей речовин, що в них застосовуються з метою виявлення можливих обставин і причин виникнення вибухів і пожеж та їх наслідків. В останні роки в Україні через істотне збільшення автомобільного парку (особливо у великих містах), а також із зростанням економічних та екологічних вимог, зріс попит на будівництво автомобільних заправних станцій на зрідженому та стисненому газі, який поряд із рідким паливом також має підвищений рівень пожежовибухонебезпеки. Причому скраплений вуглеводневий газ (СВГ), завдяки його фізико-хімічним та пожежовибухонебезпечним властивостям, в умовах експлуатації є більш небезпечним. Серед нормативних документів щодо пожежної безпеки АГЗС, в першу чергу слід відмітити норми [1, 2], які в найбільшій мірі у порівнянні з іншими документами враховують специфіку даних об’єктів. Грунтовніші дослідження типових сценаріїв аварій з пожежами та вибухами проводилися на АЗС з рідким видом палива (бензин, дизельне паливо) [3, 5]. Оцінка пожежовибухонебезпеки АЗС з наявністю зріджених горючих газів представлена в роботі, що присвячена БП АЗС [4]. Враховуючи те, що проведених досліджень обмаль та окремі норми пожежної безпеки при проектуванні АГЗС відсутні, виникла необхідність проведення досліджень вражаючих факторів пожеж і вибухів на газових АЗС. Об’єкт дослідження – аварійні ситуації на автомобільних газозаправних станціях зі скрапленими вуглеводневими газами. Предмет дослідження – оцінка вибухонебезпеки АЗС зі скрапленими вуглеводневими газами шляхом розгляду типових сценаріїв аварій та виконання розрахунків величин уражальних факторів пожеж і вибухів на АГЗС. Мета дослідження: оцінити вибухопожежну небезпеку АЗС зі скрапленими вуглеводневими газами шляхом моделювання аварійних ситуацій та проведення розрахунків величин уражальних факторів. У першому розділі проаналізовано попередні аварії на схожих об’єктах, приведено відомості про технологію та опис модельного об’єкту дослідження – автозаправочної станції на 500 заправлень на добу. Проаналізовані підходи і методики оцінки вибухонебезпеки. У конструктивно-розрахунковому розділі проведено розрахунок на міцність горизонтального наземного резервуара для СВГ. Діаметр резервуара D = 1200 мм. Об’єм резервуара V = 20 м3. Товщина стінок прийнята 12 мм. Розрахунковий тиск 3,2 МПа. Матеріал стінок резервуара – сталь 10Г2С1. Умова міцності за меридіональними напруженнями виконується. Умова міцності за кільцевими напруженнями дотримується при наявності підкладного листа. Третій та четвертий розділ присвячено розрахункам величин уражальних факторів для двох найбільш небезпечник блоків, виділених для аналізу: 1) автомобільна цистерна СВГ (АЦЗГ) із зливною колонкою та наземним резервуаром; 2) заправна колонка СВГ. Автозаправній станції з системою заправки газом присвоєно III категорію вибухонебезпеки. Найбільш небезпечним сценарієм аварії виявився вибух парів СВГ при розгерметизації автоцистерни зрідженого вуглеводневого газу (АЦЗГ). Розрахунками виявлено значну небезпеку для обладнання і будівель, які розташовані на відстані до 19...20 м від епіцентру вибуху. Смертельні наслідки можуть отримати люди на відстані до 13...14 м, середні ураження - до 97...98 м, легкі ураження - до 195...196 м. Аварія виходить на рівень «В». В п’ятому розділі, присвяченому економіці пожежної безпеки встановлено, що улаштування вогнезахисту металевих колон навісу на АЗС у с. Сокільники передбачає річний економічний ефект в розмірі 466 671 грн. З точки зору пожежної безпеки, колони, захищені вогнезахистом, відповідають вимогам ДБН В.1.1.7-2002. Ключові слова – оцінка вибухопожежної небезпеки, АЗС, пропан-бутан, скраплений вуглеводневий газ (СВГ), автоцистерна, вибух. Перелік використаних літературних джерел. 1. ДБН 360-92**. Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. 2. НАПБ Б.05.019-2005. Інструкція щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій. 3. Шебеко Ю.Н., Малкин В.Л., Смолин И.М. и др. Пожарная безопасность автозаправных станций и комплексов. Требования пожарной безопасности при эксплуатации АЗС и АЗК. Пожаровзрывобезопасность. – 1998. – Т.7.- №1. – С.53-60. 4. Болодьян И. A. , Шебеко Ю. П., Малкин В. Л. и др. Обеспечение пожаровзрывобезопасности многотопливных автозаправочных станций // Автозаправочный комплекс. – 2001. – № 2. 5. Михайлюк О.П. Проблеми забезпечення пожежовибухобезпеки автозаправних станцій / О.П. Михайлюк, С.Я. Кравців // Проблемы пожарной безопасности. – 2012. – №32. – С.149-154.