Реконструкція системи водовідведення смт Сарата Одеської обл. (4250 мешканців) та аналіз факторів мікробної небезпеки питної води
Автор: Дацко Ігор Васильович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Водопостачання та водовідведення
Інститут: Інститут будівництва та інженерних систем
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Дацко І.В., Мацієвська О.О. (керівник). Реконструкція системи водовідведення смт Сарата Одеської обл. (4250 мешканців) та аналіз факторів мікробної небезпеки питної води. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет "Львівська політехніка", Львів, 2020. Розширена анотація. У магістерській кваліфікаційній роботі запроектовано реконструкцію неповної роздільної системи водовідведення смт Сарата Одеської області, головної каналізаційної насосної станції та каналізаційних очисних споруд [1–3]. Для транспортування стічних вод у смт Сарата прийнято керамічні каналізаційні труби. У роботі прийнято каналізаційну насосну станцію заглибного типу з двома робочими та одним резервним насосом Grundfos марки SL1.50.80.40.2.51D.C. За проведеними розрахунками після реконструкції очисні споруди повинні приймати в середньому 1530 м3/добу стічних вод. Концентрація забруднень стічних вод за завислими речовинами – 241 мг/дм3 та за БСКповн – 281 мгО2/дм3. У роботі передбачена схема повного біологічного очищення стічних вод в аеротенках продовженої аерації. Механічне очищення стічних вод здійснюється на ступінчастих решітках тонкого очищення з прорізами 4,0 мм та в горизонтальних пісковловлювачах з коловим рухом води. Біологічне очищення здійснюється в аеротенках продовженої аерації, зблокованих з вторинними відстійниками. Система аерації – пневматична дрібнобульбашкова з використанням трубчастих аераторів [4, 5]. Стічні води із вторинних відстійників з концентраціями забруднень за завислими речовинами – 15 мг/дм3 та за БСКповн – 20 мгО2/дм3 надходять у контактні резервуари, де знезаражуються за допомогою розчину гіпохлориту натрію. Після знезараження зворотні води скидаються в р. Сарата. Пісок з пісковловлювачів віддаляється ерліфтом в бункери для зневоднення. Обробка осаду передбачає ущільнення надлишкового мулу в мулоущільнювачах з подальшим зневодненням на мулових майданчиках. Об’єкт дослідження – питна вода. Предмет дослідження – мікробне забруднення. Мета дослідження – проаналізувати фактори мікробної небезпеки питної води. Водопатогенні організми характеризуються такими властивостями: можуть викликати як гострі, так і хронічні захворювання; деякі патогени можуть розмножуватися у навколишньому середовищі; мають дискретний характер; осаджуються на твердих частинках, що містяться у воді; ймовірність того, що вплив патогену призведе до захворювання, залежить від його дози, інвазивності та вірулентності, так само як й від імунного статусу людини; на відміну від багатьох хімічних речовин патогени не накопичуються в організмі-господарі [5]. Факторами мікробної небезпеки питної води є: інфекції, що передаються через воду; сучасні процеси; життєздатність та розмноження патогенів у воді; медико-санітарні фактори. До контрольних (індикаторних) відносять патогени, які представляють бактерії, віруси, протозойні організми та гельмінти. Методи централізованої водопідготовки, які застосовуються для зменшення вмісту мікроорганізмів: попереднє очищення; осадження завислих речовин, флокуляція та відстоювання; фільтрація; дезінфекція. Методи дезінфекції води в домашніх умовах: дезінфекція сполуками хлору; мембранні технології; фільтрація крізь зернисте завантаження; ультрафіолетове опромінення; кип’ятіння; відстоювання; комплексна Ключові слова – стічні води, очищення, питна вода, мікробне забруднення. Перелік використаних літературних джерел. 1. ДБН В.2.5-64:2012. Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво. 2. ДБН В.2.5-74:2013. Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування. 3. ДБН В.2.5-75:2013. Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування. 4. Канализация населенных мест и промышленных предприятий: Справочник проектировщика / Под ред. В.Н.Самохина. – М.: Стройиздат, 1981. – 639 с. 5. Руководство по обеспечению качества питьевой воды: 4-е изд. [Guidelines for drinking-water quality - 4th ed.]. Женева: Всемирная организация здравоохранения; 2017 г. Лицензия: CC BY-NC-SA 3.0 IGO.