Тенденції формування новітніх освітніх закладів
Автор: Болонна Христина Петрівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Архітектура будівель і споруд
Інститут: Інститут архітектури та дизайну
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Метою виконання даної наукової магістерською роботи є розроблення принципів формування архітектурного середовища шкіл. Основний акцент направлений на те, щоб застосувати отриманий досвід в проектуванні Нової української школи (НУШ). Будь-яке місце може бути хорошим для читання та навчання тим, хто любить читати та вчитися. Для них знання несуттєві, простір не має значення, а фізичний контекст є другорядним. Однак якщо ми подивимось це на реальність освітніх систем, умови шкіл безпосередньо впливають на результативність Будівля школи, класи, дитячі майданчики та бібліотека - найважливіший аспект шкільної інфраструктури. Просторе та правильно сплановане середовище є обов’язковим для ефективного навчання дітей у школі. Оскільки велика частина існуючих українських навчальних закладів не відповідає теперішнім соціальним та матеріальним вимогам для навчання дитини, виховання її як самостійного, сучасного та думаючого громадянина. Концепція Нової української школи є новим кроком в розвитку архітектури країни. Начальні заклади є одним з найпоширеніших типів громадських будівель і їх історія виникнення та розвитку, тісно пов’язана не лише з світовою історією а й з розвитком науки та технологій. Серцем науки та освіти для кожної людини, звичайно, є школа, яка відіграє ключову роль в житі та становленні особистості кожної людини. Для архітекторів школи часто є складними конструкціями для проектування. Вони повинні забезпечити різноманітні приміщення для навчання, а також розглянути спортивні та розважальні заходи. Але, окрім її розмірів чи зовнішнього вигляду, найбільшим викликом є проектування території, яка сприяє створенню позитивного педагогічного середовища для дітей. Сьогодні ідея, що освіта відбувається лише в обмежених стінах класу, застаріла. Розуміння того, що навчання відбувається скрізь, а не обмежене стінами навчального класу, рухає майбутнє освіти та проектування шкіл у всьому світі. Знаючи це, сучасне проектування шкіл полягає не просто в розумінні того, що робить функціональний клас, а в тому, наскільки ми успішні у створенні широкого спектру освітніх варіантів для вчителів та учнів у шкільному середовищі. Різноманітність просторових можливостей як у приміщенні, так і на відкритому повітрі надає вчителям буквальний та образний простір для вивчення, експерименту та адаптації уроків до потреб учнів та навчальної програми. Аналізуючи аналоги виділено основні риси новітніх навчальних просторів та найсучаніших шкіл по всьому світу, а саме: Гнучкий, багатофункцірнальний простір; гра з світлом; можливість займатись на вулиці, додаткове місце для праці та відпочинку, внутрішні дворики; великі спільні простори - "коворкінги"; інклюзивність. Новий законопроект передбачає дистанційну, мережеву, змішану форми здобуття освіти в інституціях, екстернатну і сімейну (домашню) форми індивідуальної освіти. У регіонах діятимуть опорні школи базового рівня. В кожній опорній школі повинні бути висококваліфіковані кадри, адже опорні школи будуть такими собі тестовим майданчиками інновацій в області чи районі. Збільшення кількості таких шкіл дасть змогу дітям із сільської місцевості здобувати справді якісну шкільну та професійну освіту. У Новій школі буде спрощенною за доступністю іклюзивна освіта. Для учнів з особливими потребами будуть максимально створені всі необхідні умови для того, щоб дати змогу таким дітям навчатись та спілкуватись нарівні з однолітками. Для них учніх запроваджуються індивідуальні програми розвитку, зокрема також всі необхідні реабілітаційні заходи, психолого-педагогічний супровід і всі необхідні засоби навчання. Шкільна будівля та її приіщення та територія повинна мати все необіхне спеціальне обладнання та відповідати всім завданням для створення середовища та можливості пересування в інвалідному візку. Повністю обладнані сучасні лабораторії дозволяють учням ефективніше виконувати лабораторні дії та засвоювати матеріал. Такі заняття, як позакласні майстер-класи, спортивні гуртки, та інші, мають мати належні умови в приміщеннях бібліотеки, залів, сучасне ігрове обладнання, майданчики та належні санітарно-гігієнічні вузли – все це є ключовими об’єктами інфраструктури, які кожна школа повинна надавати своїм учням. Ключові слова: школа, нова українська школа,