Професійна (професійно-педагогічна) мобільність як чинник системи управління якістю закладу вищої освіти.
Автор: Матіїв Віталіна Мар'янівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Управління навчальним закладом
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: АНОТАЦІЯ Матіїв В.М., Ієвлєв О.М. (керівник) Професійна (професійно-педагогічна) мобільність як чинник системи управління якістю закладу вищої освіти. Магістерська робота. - Національний університет "Львівська політехніка", Львів. 2020 рік. Розширений реферат Професійна мобільність як викладачів, так і студентів є важливим елементом міжнародного виміру вищої освіти та є одним із найважливіших факторів забезпечення якості вищих навчальних закладів у всьому світі. Інтернаціоналізація та глобалізація української системи вищої освіти має один із основних впливів на управління якістю та забезпечення якості. Показники мобільності викладачів та студентів зараз є одним із основних факторів отримання державної акредитації українських університетів, а також важливим показником успішності та престижу університету. Метою статті є більш пильний погляд на перспективи та результати академічної мобільності, фактори, що стимулюють та стримують мобільність, та результати мобільності, що впливають на якість освіти в українських університетах. Львівська політехніка, у якій проходило дослідження теми, має більш ніж 100-річний досвід організації мобільності студентів. Більшість проблем при здійсненні міжнародної діяльності є спільними для всієї України, але все ж є деякі особливості, що стосуються технічних університетів, розташованих у центрі України. Об’єкт дослідження - професійна мобільність – чинник системи управління закладу вищої освіти. Сфера дослідження - педагогічні умови формування професійної мобільності майбутніх учителів в освітньому середовищі закладу вищої освіти. Мета дослідження: полягає в обґрунтуванні необхідності професійної мобільності сучасному фахівцю. Результати дослідження. Було виявлено, що система управління якістю професійної освіти є основною умовою функціонування та розвитку ВНЗ у постійно мінливих соціально-економічних умовах, які визначають жорстку конкуренцію навчальних закладів. Поняття «якість освіти» є багатовимірним і відображає видатні риси освітньої системи (філософський аспект), кваліфікаційну характеристику випускника (психолого-педагогічний аспект) та відповідність вимогам зацікавлених сторін (соціально-економічний аспект). Система забезпечення якості вищої освіти повинна включати кілька елементів, які мають бути узгодженими із системою вищої освіти - це: утворення автономії; внутрішні оцінки на рівні установ; зовнішні оцінки комісій експертів; залучення студентів до внутрішнього та зовнішнього оцінювання; публікація результатів оцінок; та міжнародне співробітництво. Системи управління якістю у вищій освіті розроблялися протягом ряду років для вдосконалення професійних стандартів. Вища освіта України шукає концепцію управління, яка спрямовувала б колективні зусилля всіх менеджерів та роботодавців на задоволення очікувань споживачів шляхом постійного вдосконалення діяльності. Бути якісно налаштованими на вищу освіту означає піклуватися про очікування студентів та інших клієнтів, а також усіх зацікавлених сторін та забезпечувати їх виконання. Таким чином, сприйняття студентів надає важливу інформацію для викладачів, якщо потрібно задовольнити потреби студентів. Оцінка якості викладацьких програм відбувається в той час, коли стурбованість якістю вищої освіти, ймовірно, є найвищою. Усі процеси в будь-якій організації (вищому навчальному закладі) прямо чи опосередковано сприяють підвищенню якості, як це визначає замовник (студент). Це визначить, чи задоволені потреби студентів. Системи якості у вищій освіті були важливими протягом десятиліть. Вони допомагають нам вдосконалювати професійні стандарти, порівнюючи їх з міжнародними освітніми кваліфікаціями. Факультет менеджменту Львівської політехніки впроваджує самооцінку вже кілька років. Звіти включають низку кількісних та якісних даних щодо оцінки якості: регулярні анкети оцінювання студентів (інформування кандидатів, механізми відбору, середня тривалість навчання, коливання, наставництво, моніторинг студентів та допомога у вирішенні проблем, мобільність студентів, працевлаштування випускників), опитування співробітників (працевлаштування, просування, мобільність професорів, бібліографічні публікації), схеми та програми навчання, науково-дослідна робота, робота над міжнародними, національними та внутрішніми проектами, опис та цілі програм, методи читання лекцій, викладання та перевірка знань, міжнародна співпраця, співпраця з промисловістю та державними службами тощо. Але самооцінка, сертифікація та акредитація не можуть покращити якість вищого навчального закладу. Це лише початок процесу, який повинен еволюціонувати та включати міжнародну участь, співпрацю та створення мереж. Необхідно продовжувати дослідження щодо пошукових механізмів та організаційно-педагогічних умов забезпечення якості професійної освіти у сфері підготовки випускників до мобільності у світі, що стрімко міняється. Також необхідно адаптувати розроблену модель до навчального процесу середньої професійної освіти в Україні з метою забезпечення високої якості підготовки робітників, службовців та спеціалістів середнього рівня. Ключові слова: учень, заклад загальної середньої освіти, організаційно-педагогічні умови, вчитель, мобільність. професійний Список літератури. 1. Iyevlyev O. (2019) “Realization of didactic principles in the process of formation of professional and pedagogical mobility of the future lecturer”, Mountain School of Ukrainian Carpaty, (20), pp. 97-101. doi: 10.15330/msuc.2019.20.97-101. 2. Iyevlyev O. Professional Pedagogical Mobility of Educators in the European Context / O. Iyevlyev // Comparative Professional Pedagogy 8(3)/2018 - № 8(3). - С. 57-63. - Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ppp_2018_8(3)__10. DOI: 10.2478/rpp-2018-0042 3. Kalinina L. Curriculum for the course "using google services in teachers’ work" for full-time and distance learning / L. Kalinina, M. Noskova. // Teoriya ta metodyka upravlinnya osvitoyu. -Vyp. 11. - Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ttmuo_2013_11_8 UDC 38.018.4:004.77 4. Kozlovskiy, Y., Ortynskyy.V., & Pashechko. M. (2019). Influence of knowledge integration on students’ professional competence. The New Educational Review, 56(2), 124–135. doi:10.15804/tner.2019.56.2.10 5. Mukan, M. Teachers’ Digital Competence Development: Estonian State Policy in the Field / N. Mukan, M. Noskova, I. Zinchuk // Porivnyalna profesiyna pedagogika. - 2019. - № 9(1). - С. 26-32. - Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ppp_2019_9(1)__5 DOI: 10.2478/rpp-2019-0003 6. Mukan N. The formation of school principals’ readiness to use internet technologies in their work in the system of continuous pedagogical education [Електронний ресурс] / N. Mukan, M. Noskova, I. Baibakova // Nauka I osvitaОшибка! Недопустимый объект гиперссылки.. - 2017. - № 4. - С. 123-132. - Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NiO_2017_4_23 DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2017-4-21 7. Noskova, M., Mukan N., & Baybakova I. (2017). The formation of school principals’ readiness to use internet technologies in their work in the system of continuous pedagogical education. Nauka i Osvita, 4, 123–132. Retrieved from https://doi.org/10.24195/2414-4665-2017-4-21