Громадський контроль за діяльністю органів державної влади
Автор: Турик Володимир Сергійович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Правознавство
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Турик В.С., Хомишин І.Ю. (керівник). Громадський контроль за діяльністю органів державної влади. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. На сучасному етапі формування нашої держави як правової та демократичної, виникає особлива потреба у тісному взаємозв’язку органів державної влади та громадськості задля реалізації зазначених цілей. Вирішальну роль у цьому відіграє контроль громадськістю органів державної влади. Особливого значення це набуло також у зв’язку із прагненням України інтегруватися в Європейський Союз. А як зазначає С. Денисюк «європейський вектор розвитку України не може бути забезпечений без глибокого реформування, … що неможливо здійснити без широкого врахування громадської думки» [1, с.131]. Громадський контроль безумовно є невід’ємним елементом сучасної держави, яка прагне забезпечити високе дотримання прав людини та створити належні умови для гідного життя її громадян. «Демократичний розвиток держави передбачає вдосконалення форм та методів співпраці органів державної влади й місцевого самоврядування з громадськістю, налагодження нових дієвих механізмів зворотного зв’язку, посилення громадського контролю за діяльністю посадових осіб органів влади та підвищення відповідальності останніх» [2, с. 182]. На жаль, сьогоднішні реалії сигналізують про низький та малоефективний громадський контроль, що пов’язано із безліччю факторів. Основними з яких є: низька обізнаність громадськості про власні можливості участі в управлінні державними справами; задовільний рівень прозорості дій органів державної влади; високий рівень недовіри народу до органів державної влади; невідповідність та неузгодженість дій органів державної влади. Громадський контроль є актуальною тематикою дослідження не лише юриспруденції, а також політології, економіки, соціології та філософії, що свідчить про багатогранність та об’ємність декларованої проблематики. «В Україні громадський контроль є невід’ємною складовою державного управління та місцевого самоврядування, а також найважливішим чинником розвитку громадянського суспільства» [3, с. 52]. Сьогодні як ніколи важливо удосконалити механізми та форми громадського контролю задля ефективного державного управління та налагодження комунікації між органами державної влади та суспільства. Важливим аспектом модернізації вітчизняного громадського контролю є вивчення зарубіжного досвіду, що у сучасних глобалізаційних умовах є надзвичайно важливим елементом побудови демократичної держави, а засвоєння та застосування останнього дозволить якісно та швидко вирішити існуючі проблеми. Як вдало зазначає Ю. Мех «зарубіжнии? досвід свідчить, що розвинуте громадянське суспільство є умовою демократичного врядування, оскільки и?ого наявність полегшує захист індивідуальних і громадських інтересів громадян, стримує узурпацію влади, забезпечує підзвітність влади суспільству» [4, с.52]. Громадський контроль є незмінним інструментом перевірки (оцінки, спостереження) за діяльності органів державної влади та одним із механізмів взаємодії органів державної влади та суспільства з метою забезпечення дисципліни та законності. Досліджуваний інститут має надзвичайно довгу історію свого становлення та розвитку, а у сьогоднішних трансформаційних умовах потребує певної активізації та удосконалення. Об’єктом дослідження ¬– є суспільні відносини, що виникають у зв’язку із здійсненням громадського контролю за діяльністю органів державної влади. Предметом дослідження – громадський контроль за діяльністю органів державної влади. Метою роботи є виявлення проблем громадського контролю за діяльністю органів державної влади, що перешкоджають його ефективному виконанню, і визначення напрямків подальшого розвитку правового регулювання в цій сфері. Результати дослідження. Громадський контроль виступає одним із ефективних інструментів для подолання корупції, що у сьогоденні має нищівний вплив на формування нашої держави як правової. Активність громадян у виявленні цього явища має позитивні наслідки, що загалом відображається на добробуті нашої держави. За допомогою існування новітніх технологій кожен громадянин може мати вільний доступ до системи «Prozorro» та тим самим стати учасником громадського контролю. Звичайно важливість полягає в обізнаності наших громадян щодо таких можливостей. Саме тому у сьогоденні важливим видається проінформованість суспільства, що повинна реалізовуватись за допомогою засобів масової інформації, наукової літератури, конференцій та ін. Також важливе місце займає «Є-дата», як інформаційний портал де можливо прослідкувати використання публічних коштів. Відкритість та прозорість цієї системи у зарубіжних країнах світу продемонстрував високі показники у процесі боротьби з корупцією за допомогою свідомого та активного громадського контролю. Як влучно зазначає С. Гула «в країнах ЄС, США та Грузії розроблена ефективна законодавча система, яка надає повноваження різноманітним громадським інституціям та окремим громадянам здійснювати різноманітні контрольні функції, інформування громадськості на всіх етапах державної діяльності, прийнятих рішень, реалізованих державних коштів» [5, с.23]. Глибокий аналіз законодавства та наукової літератури дозволив сформувати основні цілі, що притаманні громадському контролю за органами державної влади –це підвищення прозорості та відкритості їхньої діяльності; налагодження взаємозв’язку суспільства та органами державної влади для вирішення нагальних суспільних потреб із дотриманням суспільних інтересів; протидія корупції; попередження прийняття органами державної влади рішень, що не відповідають Конституції України та суперечать суспільним інтересам. У сьогоденні необхідним є створення належного законодавства, що змогло б ефективно регулювати громадський контроль за органами державної влади. Важливим також видається обізнаність та активність суспільства від якої і залежить діяльність цього інституту. Ключові слова: громадський контроль, органи державної влади, громадські слухання, громадська експертиза, форми громадського контролю, громадські інституції. Перелік використаних літературних джерел. 1. Денисюк С. Ф. (2016). Громадський контроль за діяльністю органів Національної поліції України: сучасний стан та перспективи розвитку. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Юридичні науки, 3(1), 131-134. 2. Скороход О. (2010). Громадський контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування. Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України, 1, 182-190. 3. Наливайко Л. Р., Орєшкова А. Ф. (2015). Громадський контроль в умовах сучасних євроінтеграційних процесів. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, 3, 47-55. 4. Мех. Ю.В. (2014). Види та форми громадського контролю з охорони громадського порядку. Проблеми охорони громадського порядку. Харків:Планета-прінт. 52-58. 5. Гула. С. (2014). Здійснення громадського контролю у зарубіжних країнах. Юридична Україна, 1, 20-24.