Генезис і сутність криміналістичного значення слідів злочину
Автор: Матис Андрій Володимирович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Правознавство
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Матис А.В., Крижановський А.С. (керівник). ГЕНЕЗИС І СУТНІСТЬ КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ СЛІДІВ ЗЛОЧИНУ Магістерська робота. – Національний університет "Львівська політехніка", Львів, 2020. Найважливішим завданням теорії і практики криміналістики є забезпечення ефективності і якості кримінально-процесуального дослідження злочинів в умовах неухильного дотримання законності, прав, свобод і законних інтересів осіб. Необхідність виконання цього завдання і окреслює, по суті, предметну сферу криміналістики як, в першу чергу, науки про закономірності виникнення і «переробки» кримінально-релевантної інформації. Вона ж, як відомо, існує в двох видах: інформація матеріальна та інформація ідеальна. Названі закономірності і пов’язані з ними колізії використання матеріальної кримінально-релевантної інформації здавна глибоко і всебічно вивчаються криміналістикою (зокрема, трасологією та ідентифікацією, як найбільш стабільними її елементами) [1, с. 28]. У найзагальнішому вигляді термін «сліди злочину» визначено Б. І. Шевченко наступним чином: «для позначення всіх найрізноманітніших матеріальних змін, які зобов’язані своїм походженням тих чи іншим діям злочинця, пов’язаних з вчиненням злочину на всіх його стадіях, користуються в криміналістиці узагальненням і охоплюють всі ці зміни назвою – сліди злочину» [2, с. 15]. І. Ф.Крилов писав про сліди як про зміни, що з’являються на місці злочину, на жертві, або на самому злочинцеві в результаті впливу останнього, попереджаючи в той же час, що розширення поняття слідів до кордонів того, що може бути сприйнято органами почуттів, неправильно [3, с. 80]. B. C. Сорокін мав на увазі під ними «всілякі матеріальні зміни в навколишньому середовищі, пов’язані з вчиненням злочину. Ці зміни можуть виражатися в переміщенні предметів або речовин, відсутності, або наявності їх в певному місці, втрати, або набуття будь-яких властивостей» [4, с. 16]. Так, на думку В. Я. Колдина, «сліди злочину в широкому сенсі. Різноманітні зміни обстановки в результаті злочину, утворюють ту інформацію, яка може бути використана для встановлення об’єктів, пов’язаних з розслідуваною подією. В якості таких слідів можуть використовуватися відображення в свідомості людей, матеріальні сліди людини, окремих предметів, сліди тварин, сліди речовин, технологічних процесів» [5, с. 28]. Об’єктом роботи є теорія і практика слідчої діяльності та її специфіка стосовно особливостей роботи з слідами злочину. Предметом роботи є виявлення і вивчення закономірностей і особливостей виникнення, збирання, перевірки, оцінки і використання слідів злочину в криміналістичних цілях; проблеми подальшого вдосконалення правозастосовної практики та кримінально-процесуального законодавства в контексті теми роботи. Метою роботи є розробка теоретичних положень, які розкривають сутність ідеальної кримінально-релевантної інформації та відповідного виду слідів з позицій предмета криміналістики і їх значення для практики розслідування злочинів; обґрунтування і формулювання рекомендацій, що підвищують ефективність проведення окремих слідчих дій, в ході яких слідчий стикається зі слідами злочину, що містяться в пам’яті людей. Ключові слова: злочин, сліди злочину, ідентифікація, розкриття злочину, розслідування злочину, слідча діяльність, допит. Список літератури: 1. Криміналістика : [підручник]: у 2 т. Т. 2 / [В. Ю. Шепітько, В. А. Журавель, В. О. Коновалова та ін.]. – за ред. В. Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2019. – 328 с. 2. Шевченко Б. І. Наукові основи сучасної трасології / Б. І. Шевченко. – В., 2004. – 104 с. 3. Криміналістика / під ред. І. Ф. Крилова, А. І. Бастрикіна. – Х., 2011. – 800 с. 4. Сорокін B. C. Виявлення і фіксація слідів на місці події / B.C. Сорокін. – Х., 1966. – 96 с. 5. Колдін В. Я. Судова ідентифікація / В. Я. Колдин. – С., 2002. – 528 с.