Судовий прецедент в кримінальному судочинстві України
Автор: Височин Владислав Олегович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Правознавство
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Височин В. О. Гумін О.М. Судовий прецедент в кримінальному судочинстві України. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. 107 с. Комплексне дослідження судового прецеденту в кримінальному судочинстві важливо як з наукової, так і з практичної точки зору, оскільки завдяки реалізації конкретних судових правових позицій забезпечується правильне розуміння і застосування норм кримінального процесуального права у чіткій відповідності до Конституції України. В роботі розглянуті теоретичні основи запровадження судового прецеденту як складової кримінальної процесуальної діяльності та як джерела кримінального процесуального права; запровадження судового прецеденту в кримінальне судочинство України та його роль в заповненні прогалин у кримінальному судочинстві України; процес реалізації судового прецеденту в кримінальному судочинстві України; обумовленість судового прецеденту як джерела кримінального процесуального права та проблеми, що можуть виникати під час запровадження його в кримінальне судочинство України. У юридичній літературі під джерелом права в матеріальному сенсі розуміють: 1) економічні, соціальні умови життя суспільства, які визначають державну владу та виступають правотворчою силою суспільства [1]; 2) матеріальні умови життя суспільства як безпосередню засаду правотворчості та коло органів, уповноважених творити право в певній спільноті [2]; 3) причини, що зумовили зміст права [3]. Однією з тенденцій розвитку системи джерел права України «є проникнення прецедентних засад у вітчизняну правову систему, що має важливе значення, оскільки суперечить вітчизняній правовій доктрині, згідно з якою судові органи влади не можуть мати правотворчих повноважень» [4]. Прецедентне рішення суду вбирає в себе всю «сукупність певних правил, що випливають з раніше ухвалених судових рішень» [5, с. 44], заповнюючи собою певні «прогалини» в чинному законодавстві. Таким чином, будь-який судовий прецедент є продуктом судової правотворчості, але не кожен результат судової правотворчості є судовим прецедентом [6].Основою для розвитку прецедентного права у сфері кримінального судочинства є судова практика. Основні елементи прецедентного судочинства, які можуть бути використані в Україні: видання нормативних постанов, за допомогою яких можливо забезпечити досить високий рівень однаковості судової практики, за яким будуть мінімізовані ризики різноманітного тлумачення судами норм права. Щоб уникнути помилок колізійних ситуацій, узагальнення необхідно проводити за єдиними критеріями; розроблення процесуальної моделі, якою повинні керуватися судді під час вирішення питання за сутність у провадженнях з прецедентним характером; у кримінальних провадженнях, де винна особа визнає вину, повинні бути розроблені модельні зразки судових рішень [7]. Ключові слова: судовий прецедент, кримінальне судочинство України, кримінальна процесуальна діяльність, кримінальне процесуальне право Список літератури. 1. Калінін А., Комаров С. Форма (джерело) права як категорія в теорії держави і права. Правознавство. 2000. № 6. С. 3–10. 2. Місевич С. Поняття джерел канонічного права. Колекція Ерліха; Юридичний факультет, Ю. Чернівецький національний університет імені Федьковича. Чернівці: Рута, 2002. Випуск 3. С. 117?122. 3. Пархоменко Н. Угода в правовій системі України: к.т.н. юрид. Наук: 12.00.01. Київ, 1998. 200 с. 4. Пархоменко Н. М. Джерела права: проблеми теорії та методології: монографія. Київ: ТОВ "Видавництво" Юридична думка ", 2008. 336 с. 5. Грищенко А. Юридичне право: питання теорії та практики в Україні: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата. юрид. Наука: спец. 12.00.01 "Теорія держави і права. Історія політико-правових доктрин. Київ, 2002. 20 с. 6. Завидняк В. І. Умовність судового прецеденту у кримінальному провадженні та проблеми його запровадження. Міжнародно-правовий вісник: збірник наукових праць Національного університету Державної податкової служби України. 2016. Vip. 2 (4). Pp. 18–22. 7. Аналіз стану судочинства судами загальної юрисдикції у 2011 році (за даними судової статистики). Вісник Верховного Суду України. 2012. № 6. С. 28–42.