Українські інтернет-видання: історико-функціональний аспект і дискурсивні практики.
Автор: Кравчук Віолетта Олегівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Журналістика
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Кравчук В.О., Сніцарчук Л.В. (керівник). Тема: Українські інтернет-видання: історико-функціональний аспект та дискурсивні практики. Магістерська кваліфікаційна робота. ? Національний університет "Львівська політехніка", Львів, 2020. Розширена анотація. Інтернет-видання – це регулярно оновлюваний інформаційно-новинний сайт, який виконує основні функції ЗМІ, користується авторитетом, має свою постійну аудиторію. Українська мережева журналістика перебуває лише на етапі свого становлення, але в умовах свого стрімкого розвитку у практиці сформувалася наступна класифікація (за Г. Кашубою): 1. інтернет-версії друкованих чи електронних ЗМІ; 2. сайти інформаційних агентств; 3. власне інтернет-видання (новинні (інформаційні), коментарійні; авторські, редакційні й змішаного типу; монотематичні та політематичні; державні; приватні, які можна поділити на проекти медійних груп, бізнес-компаній чи політичних партій; незалежні [3, с. 475]. Інтернет-видання "День", "Дзеркало тижня", "Сегодня" починали свою діяльність як інтернет-версії друкованих ЗМІ. На сучасному етапі вони перейшли у різновид власне інтернет-видань. Навіть видання "День", хоч і продовжує свою друковану версію, проте інтернет-видання являє собою самостійний медійний продукт. Аналіз українських інтернет-видань варто проводити в рамках дискурсивних практик. Цим терміном позначають змістово та формально близькі дискурси, об’єднані особливими правилами побудови, особливою "регулярністю дискурсу". Смислова єдність у межах дискурсивної практики визначається усталеним, загальноприйнятим способом інтерпретації дійсності. Той чи той дискурс задає свою ідеологію (сукупність базових ідей), спосіб світобачення, світосприймання і, як наслідок, формує онтологію ментального образу дійсності [4, с. 268-269]. За допомогою методики дискурсивних практик можна простежити особливості відбору та специфіки подачі масової інформації, вплив конкретного інтернет-видання на формування свідомості читача та суспільної думки. Актуальність обраної теми ґрунтується на зростанні читацької аудиторії інтернет-видань та збільшенню довіри до інтернет-ЗМІ. Згідно результатів дослідження, яке провела дослідницька компанія Factum Group на замовлення Інтернет-асоціації України кількість регулярних інтернет-користувачів до кінця 3 кварталу 2019 року складає 22,96 мільйонів. За останні 3 роки відбулося зростання інтернет-проникнення на 6-7 % [1]. Факторами зростання виступають: зручність, оперативність, широкий обхват інформації, різносторонність висвітлення. У підсумку сьогодні українці демонструють високий рівень довіри до інтернет-ЗМІ. "Довіра коливається між 19% до загальнаціональної преси, 22% до місцевого радіо та 49% до загальнонаціональних телеканалів – у той час як загальнонаціональним інтернет медіа довіряють 51% респондентів – найбільший показник 2019 року", – йдеться в дослідженні USAID-Internews "Споживання медіа" [2]. Об’єкт дослідження – українські інтернет-видання "День", "Дзеркало тижня", "Сегодня", які розпочиналися як друковані газети. Предмет дослідження – особливості функціонування та розвитку, переходу в онлайн-формат, спільні та відмінні підходи щодо формування контенту, особливості комунікації з читачами. Мета дослідження: характеристика історико-функціональних особливостей та аналіз дискурсивних практик, пов’язаних із редакційними стратегіями українських інтернет-видань на основі узагальнених результатів вивчення газет "День", "Дзеркало тижня", "Сегодня". Проаналізовано історичні передумови виникнення, розвитку названих інтернет-видань, їх шлях від друкованого до онлайн формату, причини та доцільність переходу у інтернет мережу, особливості їх присутності в соціальних мережах. Проведено порівняльну характеристику актуальності, оперативності та специфіки висвітлення топ-тем, визначено фактори, які впливають на створення контенту інтернет-виданнями. Визначено, що аналізовані інтернет-видання не розвивають двосторонню комунікацію з читачами. Аналіз історії розвитку, формування інтернет-образу та специфіки діяльності інтернет-видань показало, що такий формат масової комунікації сьогодні є актуальним, популярним та перспективним. Ключові слова: інтернет-видання, інтернет-ЗМІ, газета, історико-функціональні особливості, дискурсивні практики. Список використаних літературних джерел. 1. В Україні значно виросла інтернет-пенетрація [Електронний ресурс] / Інтернет Асоціація України. ? 2019. Режим доступу: https://inau.ua/news/v-ukrayini-znachno-vyrosla-internet-penetraciya (дата відвідування 21.10.2020). 2. Інтернет-медіа та соцмережі вперше за популярністю обійшли телебачення – дослідження. [Електронний ресурс] / Детектор Медіа, 2019 Режим доступу: https://detector.media/infospace/article/171755/2019-10-22-internet-media-ta-sotsmerezhi-vpershe-za-populyarnistyu-obiishli-telebachennya-doslidzhennya/ (дата відвідування 21.10.2020). 3. Кашуба Г. Українські інтернет-видання: комунікативно-лінгвістичні та правові аспекти / Г. Кашуба // Вісник Львівського університету. Серія журналістики. – 2004. – Вип. 25. – С. 474– 480. 4. Семенець О. Дискурсивні практики сучасної медіа-сфери (філософські та комунікативно-прагматичні аспекти) / Наукові записки. Серія: філологічні науки. Вип.96 (1), 2014. с. 268-272.