Діяльність органів внутрішніх справ в сучасних умовах
Автор: Рожко Олег Сергійович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Правознавство
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Рожко О. С., Чистоклетов Л. Г. (науковий керівник). Діяльність органів внутрішніх справ в сучасних умовах (тема магістерської роботи). Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Актуальність магістерської роботи у тому, що успішний розвиток України як демократичної та правової держави, здійснення оперативних економічних реформ, підвищення рівня життя й добробуту соціуму значною мірою залежить від ефективності роботи МВС, яке є одним з головних органів у системі виконавчої влади, що забезпечує формування належної державної політики у сфері внутрішніх справ. Однак з тими недоліками, що були у системі МВС України (дублювання функцій у різних органах й підрозділах системи МВС; повільна та недосконала система прийняття управлінських рішень; нездатність комплексно реагувати на певні загрози громадській безпеці без погоджених дій із підрозділами прикордонної служби та МНС, перебування під політичним впливом, хронічне недофінансування МВС й високий рівень корупції серед працівників МВС України), МВС не могло ефективно здійснювати забезпечення конституційних прав та свобод громадянин, їх особистої безпеки, законності і правопорядку. Це підтверджується і результатом аналізу визначених недоліків діяльності системи органів внутрішніх справ та перешкод для досягнення мети реформи, проведеним Міжнародним центром перспективних досліджень у межах проєкту «Аналіз якості проведених реформ і їх міжсекторального впливу». Визначальною проблемою визнано невідповідність системи політичним, соціальним та економічним реаліям, а саме: система органів МВС фактично не змінювалася упродовж 25 років, і згідно позиції центру сервісних/адміністративних для громадян вона до кінця 2013 р. залишалася на рівні початку 90-их рр. Звідси, видається логічним, що широкомасштабні реформи в Україні розпочалися саме з Міністерства внутрішніх справ, зокрема з ухвалення 22 жовтня 2014 р. Конвенції першочергових заходів реформування системи МВС та Стратегії розвитку органів внутрішніх справ України [1]. У Стратегії сталого розвитку «Україна–2020», ухваленій Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5/2015 [2], також актуалізувалася проблема необхідності проведення організаційних та функціональних змін у системі Міністерства внутрішніх справ України. Окрім того, переорієнтування всієї діяльності МВС зі силової моделі до сервісного підходу й формування в Україні органів цього міністерства за міжнародними стандартами, є одним із зобов’язань, які взяла на себе Україна перед Європейським Союзом. Також такі факти, як анексія Росією Криму й розв’язаний за її участі збройний конфлікт на Сході України значно актуалізували необхідність невідкладного реформування всього сектору безпеки та оборони держави, складовою якого є правоохоронна система. Відтак, реформування системи правоохоронних органів повинно здійснюватися у комплексі реформ сектору безпеки і оборони та торкнутися всіх інститутів, що забезпечують виконання правоохоронних функцій держави – як суб’єктів, так і об’єктів реформування. Стратегія розвитку органів внутрішніх справ України та Концепція першочергових заходів реформування системи МВС заслуговують на позитивну оцінку, втім їм притаманні істотні недоліки, що містять загрозу зриву не тільки термінів виконання, але й досягнення задекларованих цілей, що актуалізує потребу у дослідженні діяльності органів внутрішніх справ на сучасному етапі. Нині до системи органів МВС входять: 1) Національна поліція України; 2) Державна прикордонна служба України; 3) Державна служба України з надзвичайних ситуацій; 4) Національна гвардія України; 5) Державна міграційна служба України; 6) Головний сервісний центр МВС України. Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері діяльності органів внутрішніх справ в Україні. Предметом дослідження є діяльність органів внутрішніх справ на сучасному етапі. Мета магістерської роботи полягає в комплексному аналізі та системному висвітленні проблеми адміністративно-правових засад діяльності органів внутрішніх справ у сучасній Україні. У магістерської роботи отримано такі результати, що мають наукову новизну; оцінено стан наукової розробки проблеми та розкрито теоретичні основи дослідження діяльності органів внутрішніх справ у сучасній Україні; визначено пріоритетні напрями діяльності органів внутрішніх справ на сучасному етапі; з’ясовано роль міжнародного співробітництва в процесі модернізації системи органів внутрішніх справ України; окреслено зміст і особливості базових механізмів (нормативно-правового, інституційного, організаційного, кадрового, ресурсного, інформаційно-аналітичного та інших) діяльності органів внутрішніх справ в Україні; системно оформлено комплексний підхід до визначення концепту підвищення ефективності механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення органів внутрішніх справ, який передбачає: розроблення комплексу організаційних, правових, технічних і технологічних заходів, методів і засобів, які забезпечують інформаційні зв’язки між елементами керованої системи; утворення інформаційних багатоцільових підсистем функціонування органів внутрішніх справ; запровадження єдиної політики інформаційного забезпечення; централізацію банків даних та інтеграцію їх інформації на всі рівні; розроблено науково обґрунтовані теоретико-методологічні й практичні рекомендації щодо діяльності органів внутрішніх справ у сучасній Україні. Ключові слова: органи внутрішніх справ; Міністерство внутрішніх справ України; Національна поліція України; Державна прикордонна служба України; Державна служба України з надзвичайних ситуацій; Національна гвардія України; Державна міграційна служба України; Головний сервісний центр МВС України; правова держава; національне законодавство; національна безпека; громадська безпека; реформування органів внутрішніх справ. Перелік використаних літературних джерел. 1. Плішкін В. М. Деякі проблеми реформування системи органів внутрішніх справ України. Ідеологія державотворення в Україні: історія і сучасність (матер. наук.–практ. конф. 22–13 листопада 1996 р.). Київ: Генеза, 1997. С. 227–332. 2. Венедіктов В. С., Зозуля І. В. Проблеми реформування системи МВС України. Ужгород : ВАТ «Патент», 2005. 216 с. 3. Зозуля І. В. Теорія і практика реформування системи МВС України: Харків: Харків юридичний ін.-т, 2008. 480 с. 4. Зозуля Є. В. Європейська модель поліції (міліції) як мета сягання у реформуванні ОВС України: доктринальний підхід. Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). 2008 . № 19. C.177–189. 5. Калаянов Д. П. Поліція країн ЄС та використання її досвіду в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ України: теорія і практика: дис. докт. юр. наук: 12.00.07. Одеса, Одеський державний університет внутрішніх справ, 2010. 461 с.