Обмеження прав людини: основні критерії
Автор: Семьонова Марта Олегівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Правознавство
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Семьонова М. О., Ковальчук В. Б. (науковий керівник). Обмеження прав людини: основні критерії(тема магістерської роботи). Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Актуальність теми магістерської роботи обумовлена необхідністю виявлення в сучасних умовах особливостей конституційно-правових обмежень прав і свобод людини і громадянина з метою наповнення означеного поняття новим змістом, виходячи, зокрема, з вагомих теоретичних наукових напрацювань з дослідження прав і свобод людини і громадянина, їх реалізації, міжнародно-правових стандартів у відповідній сфері відносин. Окрім іншого, зазначена робота направлена на комплексне дослідження теоретико-прикладних проблем конституційно-правових обмежень прав і свобод людини і громадянина в умовах вітчизняних демократичних реформ сьогодення, які направлені на оновлення національної правової системи та створення умов ефективного розв’язання проблем прав і свобод людини і громадянина, зокрема й тих, що пов’язані із встановленням та застосуванням меж їх реалізації. Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері конституційно-правових обмежень прав і свобод людини і громадянина. Предметом дослідження є конституційно-правові обмеження прав і свобод людини і громадянина. Метою магістерської роботи є комплексний науковий аналіз теоретичних та практичних проблем конституційно-правових обмежень прав і свобод людини в Україні як категорії конституційно-правового інституту, об’єкта конституційно-правового регулювання, формулюванні науково аргументованих висновків і пропозицій щодо вдосконалення чинного національного законодавства. У рамках дослідження одержано такі результати, що мають наукову новизну й виносяться на захист уперше: запропоновано авторське визначення поняття конституційно-правових обмежень прав і свобод людини і громадянина як конституційно-правового інституту; на основі аналізу історичних аспектів становлення та розвитку інституту конституційно-правових обмежень прав і свобод людини і громадянина запропоновано авторське бачення основних етапів його еволюції; на основі системного аналізу структурних елементів визначено особливості механізму конституційно-правового регулювання обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина; виявлено тенденції конституційного регулювання обмежень прав і свобод людини в зарубіжних державах, детальна регламентація підстав, цілей та мети обмежень прав і свобод людини і громадянина; встановлення заборони щодо прийняття законодавчих актів, якими незаконно обмежуються права і свободи людини і громадянина; визначення переліку прав людини і громадянина, які не можуть бути обмежені. Крім того, удосконалено визначення поняття конституційно-правових обмежень прав і свобод людини і громадянина, поняття та класифікацію підстав конституційно-правових обмежень прав і свобод людини і громадянина; положення щодо критеріїв встановлення конституційно-правових обмежень прав і свобод людини і громадянина; теоретичні підходи до характеристики механізму конституційно-правових обмежень прав і свобод людини і громадянина. Також набули подальшого розвитку характеристика ознак конституційно-правових обмежень прав і свобод людини і громадянина; розуміння ознак конституційно-правових обмежень прав і свобод людини і громадянина як конституційно-правового інституту; положення про форми конституційно-правових обмежень прав і свобод людини і громадянина; положення стосовно необхідності вдосконалення ст. 64 Конституції України щодо деталізації підстав конституційно-правових обмежень прав і свобод людини і громадянина та конкретизації переліку прав людини і громадянина, які не можуть бути обмежені; пропозиції щодо внесення змін до ст. ст. 24, 29, 33 і 55 Конституції України щодо уточнення підстав обмеження, заборони дискримінації та обмеження окремих конституційних прав і свобод; пропозиції щодо внесення змін до низки законодавчих актів (законів України: «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини») з метою вдосконалення конституційно-правового регулювання обмеження прав і свобод людини і громадянина. Ключові слова: права і свободи людини і громадянина, конституційно-правовий статус особи, обмеження, обмеження прав і свобод людини і громадянина, конституційно-правові обмеження прав і свобод людини і громадянина.Перелік використаних літературних джерел: 1. Головатий С. П. Тріада європейських цінностей – верховенство права, демократія, права людини – як основа українського конституційного ладу: частина третя: права людини (ст. 3 Конституції України). Право України. 2015. № 1. С. 13–92. 2. Пушкіна О. В. Конституційний механізм забезпечення прав людини і громадянина в Україні: проблеми теорії і практики: автореф. дис. … канд. юрид. наук. Харків, 2008. 38 с. 3. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 19.11.2020). 4. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11.12.2003 р. № 1382-IV. Відомості Верховної Ради України. 2004. № 15. Ст. 232. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ v008p710-05/page (дата звернення: 25.11.2020). 5. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України від 23.12.1997 р. № 776/97-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1998. № 20. Ст. 99. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-13 (дата звернення: 22.11.2020).