Особливості участі адвоката у сімейних спорах
Автор: Покидько Людмила Русланівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Правознавство
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Покидько Л. Р., Василів С. С. (керівник). Особливості участі адвоката у сімейних спорах (тема магістерської роботи). Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2020. Розширена анотація. Інститут адвокатури відіграє важливу роль у забезпечення належного захисту та представництва інтересів осіб у сімейних справах [1]. Участь адвоката у сімейних спорах полягає у наданні консультацій, роз’ясненні прав та обов’язків, представництві інтересів особи у судах, органах державної влади, місцевого самоврядування, перед іншими особами. Об’єкт дослідження- суспільні відносини, пов’язані з правовим статусом адвоката у сімейних справах та особливостями участі адвоката у окремих категоріях сімейних справ. Предмет дослідження - правовий статус адвоката у сімейних справах та особливості участі адвоката у окремих категоріях сімейних спорів, а саме, у справах про розірвання шлюбу, поділ майна подружжя, про виховання та визначення місця проживання дитини, про встановлення режиму окремого проживання та про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу. Мета роботи - дослідження участі адвоката у сімейних справах, з’ясування форм та видів такої участі та особливостей участі адвоката при розгляді та вирішенні окремих категорій сімейних справ, зокрема, справ про розірвання шлюбу, поділ майна подружжя, про виховання та визначення місця проживання дитини, про встановлення режиму окремого проживання та про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу. Стисло навести результати дослідження. У дослідженні визначено поняття сімейних спорів та особливості таких спорів [2]. Окреслено види та форми адвокатської діяльності, зокрема розмежовано ці два поняття, оскільки форма адвокатської діяльності пов’язана з виконанням адвокатом прийнятого доручення по веденню справи, натомість види адвокатської допомоги дають змогу вияснити, які дії вправі вчиняти адвокат при наданні правничої допомого в межах окреслених форм. Серед форм адвокатської діяльності виокремлено та проаналізовано судову та позасудову діяльність адвоката як форми адвокатської діяльності [3, с. 272-273]. Проаналізовані види участі адвоката у справах, що виникають з сімейних правовідносин. Окреслено зміст та основні етапи консультування, як виду участі адвоката у сімейних спорах. Висвітлені особливості представництва інтересів клієнта як виду адвокатської діяльності. Проаналізовано інститут судового представництва в цивільному судочинстві при розгляді справ, що виникають з сімейних правовідносин. Встановлено, що надання консультацій та роз’яснень адвокатом, як один з видів діяльності адвоката, допомагає вирішити певні завдання, які постають в процесі адвокатської діяльності, а саме: збір інформації адвокатом про існуючий спір; аналіз такої інформації; кваліфікація відносин, що стали спірними, з боку адвоката та їх матеріально-правова та процесуально-правова оцінка; виокремлення найбільш прийнятних способів вирішення сімейного спору; визначення переваг та недоліків можливих способів вирішення сімейного спору [4]. Визначено, не зважаючи на відсутність нормативного регулювання інституту медіації, доцільним є використання медіаційних процедур для врегулювання спорів, що виникають з сімейних правовідносин [5, C.118-119]. Проаналізовані особливості участі адвоката у сімейних справах та визначені основні форми та види адвокатської діяльності у окремих категоріях спорів, а саме у справах про розірвання шлюбу, поділ майна подружжя, про виховання та визначення місця проживання дитини, про встановлення режиму окремого проживання та про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу. Відзначено, що участь адвоката, як професійного представника сторони у справі про розірвання шлюбу, гарантує особі отримання правової допомоги у формі консультацій та роз’яснень, представництва інтересів особи в суді. Розгляд справ про розірвання шлюбу може відбуватися в порядку позовного або окремого провадження у цивільному судочинстві, тому види адвокатської діяльності у таких справах можуть відрізнятися. Наголошено, що адвокату у випадках встановлення рішенням суду режиму окремого проживання подружжя необхідно роз’яснити довірителю наслідки встановлення такого режиму проживання для подружжя, та, що такий режим проживання може бути припинений як за рішенням суду, так і шляхом відновлення фактичного спільного проживання та сімейних відносин. Запропоновано активніше впроваджувати способи вирішення сімейних у процес вирішення спорів про поділ спільного майна подружжя. У справах про виховання та визначення місця проживання дітей адвокат повинен зосереджувати увагу сторін сімейного спору на інтересах та потребах дитини, а не на задоволенні власних інтересів та амбіцій майнового чи особистого характеру. Перелік використаних джерел: 1. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 р. Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text 2. Евко В.Ю. Особливості судового захисту сімейних прав. Проблеми цивільного права та процесу: тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. світлій пам’яті О. А. Пушкіна, Харків, 25 трав. 2018 р. Харків : ХНУВС, 2018. С. 142?144 3. ЗаборовськийВ.В., Якимович Я.В. Деякі аспекти визначення видів адвокатської діяльності за Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2014. Серія ПРАВО. Випуск 26. С. 272-274. 4.Світлична Г. О. Представництво у цивільному судочинстві. Цивільне судочинство України: основні засади та інститути. Харків, 2016. С. 267-294. 5. Дяченко С.В., Колокольна Н.С. Запровадження медіації для вирішення сімейних спорів у цивільному судочинстві України: судова практика. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. №2. С.118-121.