Змагальність у досудовому розслідуванні: теорія і практика
Автор: Пилипчак Василь Васильович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Правознавство
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Пилипчак В.В., Гузела М.В. Змагальність в досудовому розслідуванні: теорія і практика. - магістерська робота; спеціальність 081 "Право". – Національний університет «Львіська політехніка», Львів, 2020. У магістерській роботі висвітлено проблему змагальності. Судове засідання буде справедливим, якщо розгляд справи буде змагальним. Змагальність, відповідно до рекомендацій ЄСПЛ, полягає в тому, що: 1) сторони захисту та обвинувачення повинні мати право отримувати інформацію; 2) сторони захисту та сторони обвинувачення повинні мати юридичну можливість обговорити докази, представлені супротивною стороною. Перший закон передбачає, що всі докази повинні бути представлені суду в присутності обвинуваченого, а другий, що ці докази можуть бути оскаржені під час судового розгляду обома сторонами, і вказує, що сторони можуть допитувати свідків з іншого боку та коментувати на їх показання. Європейський суд з прав людини сформулював позицію, згідно з якою кожна сторона повинна мати реальну можливість викласти свою позицію у справі на рівних з протилежною стороною [2]. Сторона захисту може реалізувати це право, наприклад, шляхом подання клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій. І у випадках, коли національний суд відхиляє таке клопотання (про виклик свідків та їх допит), він повинен вказати мотиви своєї відмови. Умови експертизи поширюються також на право на отримання інформації. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони повинні знаходитися в таких умовах, особливо сторона захисту, щоб вони не мали значного обмеження прав порівняно з іншою стороною [1,4]. Право сторін захисту та обвинувачення на можливість обговорення доказів, представлених супротивною стороною, реалізується, перш за все, правом перехресного допиту свідків стороною захисту та обвинувачення. Європейський суд з прав людини зазначає, що підсудний має право допитувати осіб, які дають свідчення проти нього, а також має право викликати свідків, які дадуть показання на його користь, а умови допиту всіх свідків повинні бути рівними [5]. Александров А.С. наголошує, що право на перехресний допит є найважливішим правом обвинуваченого, яким він повинен мати можливість користуватися навіть у випадках, коли у нього немає захисника. У випадках, коли закон передбачає, що підсудний не має права допитувати свідка, суд повинен надати йому адвоката [3, с. 88]. У той же час Європейський суд з прав людини не рекомендує сторонам вимагати виклику та допиту будь-якого свідка, але лише того, хто може дати показання, які здатні зміцнити позицію сторони або призвести до виправдання. Більше того, звертається увага на той факт, що сторони повинні пояснити значення показань свідків, викликаних до суду, сси лаючись на обставини справи [1]. Забезпечення процесуальної безпеки осіб, які сприяють здійсненню правосуддя, може суперечити праву сторін допитувати свідків [2]. Однак Європейський суд з прав людини неодноразово заявляв, що право на змагальний процес не є абсолютним, і його обсяг може змінюватися залежно від конкретних особливостей справи. Щодо цього права сторін, можна говорити про обмеження, що стосуються, зокрема, нерозголошення імені суб’єкта чи особливостей проведення розслідування, в тому числі з метою забезпечення національної безпеки. Ключові слова: кримінальне провадження, принципи кримінального провадження, принцип змагальності у досудовому розслідуванні Джерела. 1. Довідник із застосувань статті 6 Європейської конвенції з прав людини. Право на справедливий суд (кримінально-процесуальний аспект). - Рада Європи / IeSPL, 2014. 72 с. 2. Лисенкова К.І. Розвиток принципу змагальності сторін у досудовому кримінальному провадженні \ Вісник Національної академії прокуратури України. 2015, № 2 (40). С. 104-110. 3. Сердюк В.В. Змагальність сторін як засада судочинства в Україні \ Часопис цивільного та кримінального судочинства. 2016, № 2. С. 85-93. 4. Соловей Х.В. Теоретичні аспекти принципу змагальності в кримінальному процесі \ Форум права. 2012. № 1. С. 883–887. 5. Цилюрик І., Зубач І. Втілення принципу змагальності як запорука повноцінної реалізації функцій захисту в сучасному кримінальному судочинстві \ Національний юридичний журнал: теорія і практика (Республіка Молдова). 2015, березень. С.131-135.