Спори щодо захисту честі, гідності та ділової репутації: законодавство та судова практика
Автор: Бабич Марта Ігорівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Правознавство
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Бабич М.І., Тарнавська М.І. (керівник). Спори щодо захисту честі, гідності та ділової репутації: законодавство та судова практика (тема магістерської роботи). Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. Серед головних соціальних проблем України останнього десятиліття виділяють безробіття, стан економіки, рівень життя населення, демографічну ситуацію, однак поряд з цими проблемами існує інша важлива проблема, яка може здатися менш значною, але не варто про неї забувати. Мова ведеться про проблему моралі і моральності, захисту життя і здоров’я, честі і гідності, ділової репутації та інших нематеріальних благ, адже це ключова ланка всіх проблем, всіх відносин, що виникають в процесі соціальної взаємодії. Правове регулювання способів захисту честі, гідності та ділової репутації загалом не зазнали значних змін з часу принйяття Цивільного кодексу України в 2003 році, однак самі по собі поняття честі, гідності та ділової репутації є оціночними поняттями, отже, принаймі, на перший погляд, можуть викликати труднощі при правозастосуванні. Роз’яснити їх спробував Верховний Суд України ще в 2009 році у своїй Постанові Пленуму[1], однак, на момент прийняття таке роз’яснення наштовхнулось на критику юридичної спільноти, адже воно, в свою чергу, містило ще більше оціночних суджень. В 2019 році уже реформований Верховний Суд видав вже не рекомендації, а обов’язкові правові висновки, узагальнивши їх у формі Дайджесту. Об’єкт дослідження- суспільні відносини, що виникають під час здійснення та захисту особистих немайнових прав. Предмет дослідження- особливості цивільно-правового захисту прав на гідність, честь та ділову репутацію та відображення їх в судовій практиці. Мета дослідження - полягає у визначенні основних концептуальних засад функціонування механізму захисту прав на гідність, честь та ділову репутацію та його відображення в судовій практиці. Однією з ознак суспільного прогресу є захист прав людини, де пріоритет віддається загальнолюдським цінностям. Забезпечення цих цінностей - необхідна характеристика будь-якої демократичної держави. Але будучи наділена свідомістю, яка вміє відчувати і проявляти свою волю, сама людина є ця цінність. І ніщо не може служити причиною для применшення його гідності та честі [2, c. 267]. Честь, гідність і ділова репутація - це захищені законом, соціальні блага, порушення яких завдає серйозної моральної шкоди свободі дій і громадському статусу за допомогою створення несприятливого враження. Можна розділити всі точки зору щодо понять честь, гідність і ділова репутація на три види: перший, відповідно до якого честь, гідність і ділова репутація, абсолютно різні категорії; друга концепція, коли ці нематеріальні блага розглядаються як суміжні категорії, які мають взаємну узгодженість; третя - відсутнє будь-яке розмежування понять. Другого варіанту дотримується більшість авторів. Багато хто розглядає категорію честі опосередковано через призму суміжних, але не ідентичних категорій гідності та репутації. Так, зокрема, Ю. В. Молочков вважає, що честь необхідно розуміти як певне зовнішне ставлення до людини, як «грань його позитивної репутації» [3, с. 8]. М. Н. Кузнєцова вважає, що честь - це суспільна оцінка особистості, міра духовних, соціальних якостей громадянина [2]. В цьому випадку честь трактується як суб’єктивне сприйняття особистістю своїх позитивних властивостей з точки зору думки суспільства. Звісно ж, що, на думку М. Н. Малеін [4, c. 19], поняття честі існує окремо від інших категорій. У свою чергу, до третього виду можна віднести думку А. М. Ерделевського [5, c. 8]. Він проводить розмежування між поняттям честь і правом на честь, оперуючи терміном «право честі». Честь, на його думку, суб’єктивне право людини на позитивну оцінку своєї особистості, як в своїх власних очах, так і в очах оточуючих. Конституційне закріплення основних прав людини на життя, здоров’я, свободу та недоторканість особистості вимагало розробки механізму забезпечення та реалізації цих прав галузевим законодавством України, зокрема цивільним законодавством [6, с. 80-82]. Одним із конституційних прав людини в Україні є право на захист честі, гідності та репутації. Це право має свій розвиток у Цивільному кодексі та деяких інших нормативних актах. У чинному Цивільному кодексі України [7, ст. 94] у ст. 94 "Особисті немайнові права юридичної особи" зазначає, що "юридична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації, таємницю кореспонденції, інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати". Стисло навести результати дослідження. Цивільно-правовий захист честі, гідності й ділової репутації, відомий вітчизняній правовій системі з 1961 року, був суттєво реформований під час розвитку незалежної України та набув нових рис із закріпленням у ЦК положень про особисті немайнові права. Значну кількість проблем законодавець вирішив у світлі прецедентного права ЄСПЛ, але практика породжує нові питання, відповідь на які полягає у науці цивільного права, міжнародно-правовому досвіді інших країн, зокрема європейських, і далі вдосконалення цивільного законодавства. Категорія справ щодо захисту честі й гідності має цілу низку особливостей. З одного боку, законодавство, що регулює ці суспільні відносини, містить чимало оціночних суджень, насамперед – це поняття честі й гідності. Визначення цих понять чи їх чіткої конкретизації законодавство не містить. Спробу їх роз’яснити здійснив Верховний Суд України ще в 2009 році, втім це роз’яснення, в свою чергу, містило значну кількість оціночних суджень, таким чином утворювалось своєрідне логічне замкнуте коло. Такий спосіб роз’яснень був вщент розкритикований науковцями та практиками, однак, як свідчить аналіз судової практики, в подальшому застосування судами понять гідності та честі не викликали труднощів. Ключові слова: захист честі, гідності та ділової репутації, спосіб захисту, Верховний Суд України, Постанова Пленуму ВСУ 2009 року, судова практика Перелік використаних літературних джерел. 1. Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи: Постанова Пленуму ВСУ від 27 лютого 2009 р. № 1. URL: http://zakon.rada.gov.ua 2. Шульгина Р. В. Понятиечести, достоинства и деловойрепутации в гражданском праве. Молодий вчений. 2017. № 18 (152). С. 266-269. 3. Нагребельний В. П. Ділова репутація. Юридична енциклопедія: в 6 т. / Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. К.: «Укр. енцикл.», 1998. Т. 2. 744 с. 4. Малеина М. Н. Защиталичныхнеимущественных прав граждан. М., Статут. 2005. 438 с 5. Эрделевский А. М. Диффамация. М., Норма. 2002. 32 с. 6. Великанова М. М., Хрик А. О. До питання про захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи. Юридичний вісник. 2012. № 2 (23). С. 80-85. 7. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435–IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 40. Ст. 356. Ст. 15.