Конституційно-правові засади національної безпеки України
Автор: Фігель Наталія Тарасівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Правознавство
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Фігель Н.Т., Мельниченко Б.Б. (керівник). Конституційно-правові засади національної безпеки України. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. Сучасний розвиток України як демократичної, незалежної та суверенної держави пов’язано в першу чергу із забезпеченням її національної безпеки. Безліч викликів та загроз людині, суспільству і державі призвело до загострення проблем національної безпеки. Виникла небезпечна тенденція перегляду державних кордонів з порушенням норм міжнародного права, де застосування сили і погрози силою повернулися до практики міжнародних відносин [1]. Небезпека – одне з основних понять національної безпеки, що займає проміжне місце між викликом і загрозою. Завданням держави завжди визначається забезпечення заданого рівня національної безпеки, яка стосується як людини, суспільства, так і самої держави. Отже поняття національної безпеки являє собою складну систему [2], яка об‘єднується суб‘єктами – особистістю, суспільством, державою, що знаходяться у тісному взаємозв‘язку, діяльність яких спрямовуються єдиними цілями. Зрозуміло, що нині існування держави залежить від спроможності протистояти традиційним воєнним загрозам, від готовності знаходити адекватні відповіді (створюючи для цього відповідні сили та засоби) на нові загрози та виклики воєнного, економічного, технологічного, екологічного, демографічного й інформаційного характеру [3]. Україна визначила свої довгострокові національні цілі та пріоритети в Конституції України, в інших основоположних документах. Національні цілі – це конкретні цілі, що держава ставить перед собою заради захисту національних інтересів [4]. Якщо національні інтереси віддзеркалюють основні потреби держави, то національні цілі стосуються національних інтересів у ширшому розумінні. Очевидно, що спільне між інтересом і метою полягає в тому, що вони віддзеркалюють об’єктивну потребу суспільства. Відмінність полягає у тому, що інтерес усвідомлюється, а мета передбачає суб’єктивну діяльність за допомогою інструментальних державних механізмів. Тому мета – це інтерес у дії [5]. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються в сфері забезпечення національної безпеки України. Предмет дослідження – конституційно-правове регулювання сфери національної безпеки. Метою дослідження є аналіз конституційно-правових засад національної безпеки України. Результати дослідження: 1. З’ясовано, що національну безпеку можна визначити як складну систему взаємопов’язаних елементів, що включає в себе взаємозв’язок концептуальних положень, правових і соціально-політичних інститутів, певних коштів, методів і форм, які дозволяють не допустити або адекватно відреагувати на можливі зовнішні та внутрішні загрози, що виникають. 2. Досліджено генезис загальної теорії національної безпеки. Виявлено, що формування і становлення головних етапів теорії національної безпеки та її концептуально-правових засад відбувався під впливом історичних національних чинників, які були характерні тій чи іншій державності. 3. Встановлено, що розрізняють два взаємопов’язаних види національної безпеки: внутрішню та зовнішню. Основними структурними елементами національної безпеки залежно від конкретних сфер людської життєдіяльності доцільно вважати державну, економічну, енергетичну, екологічну, інформаційну, соціальну, політичну, науково-технологічну та воєнну безпеку й поглиблювати дослідження правових основ у цих напрямках. 4. Визначено, що система забезпечення національної безпеки є комплексом теоретико-методологічних, нормативно-правових, інформаційно-аналітичних, організаційно-управлінських, розвідувальних, контррозвідувальних, оперативно-розшукових, кадрових, науково-технічних, ресурсних та інших заходів, спрямованих на забезпечення процесу управління загрозами за небезпеками, за якого державними і недержавними інституціями гарантується прогресивний розвилок українських національних інтересів, джерел духовного і внутрішнього добробуту народу України, ефективне функціонування самої системи забезпечення національної безпеки України. 5. Встановлено, що в основу класифікації структури системи забезпечення національної безпеки необхідно покласти такі найбільш суттєві ознаки: сфери життєдіяльності людини, суспільства та держави; місце знаходження і характер загроз; об’єкти захисту життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави. 6. З’ясовано, що до принципів системи забезпечення національної безпеки відносять: забезпечення прав і свобод людини і громадянина; верховенство права та дотримання законності; забезпечення балансу життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави; своєчасність і адекватність прийняття заходів захисту національних інтересів від реальних і потенційних загроз тощо. 7. Визначено, що стратегічною метою політики національної безпеки України є забезпечення державного суверенітету та територіальної цілісності, національної єдності на основі демократичного поступу суспільства і держави, дотримання прав і свобод людини і громадянина, створення умов для динамічного зростання економіки, забезпечення європейських соціальних стандартів і добробуту населення. 8. Встановлено, що Конституція України визначає та закріплює основні засади, принципи і норми національної безпеки, наповнює зміст чинних законодавчих та нормативно-правових актів, якими опосередковується та забезпечується безпека особи, суспільства та держави системністю. Ключові слова: національна безпека, складові національної безпеки, загрози національної безпеки, система забезпечення національної безпеки, гарантії забезпечення національної безпеки Перелік використаних літературних джерел. 1. Антонов В. О. Конституційно-правові засади національної безпеки України : монографія / В. О. Антонов; наук. ред. Ю. С. Шемшученко. Київ: ТАЛКОМ, 2017. 576 с. 2. Ткаченко В. І., Смірнов Є. Б., Астахов О. О. Шляхи формування системи забезпечення національної безпеки. Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних Сил. 2015. Вип. 2. С. 3–8. 3. Общая теория национальной безопасности : учебник / под ред. А. А. Прохожева. Москва : РАГС, 2005. 344 с. 4. Горбулін В. П. Стратегічне планування: вирішення проблем національної безпеки : монографія / В. П. Горбулін, А. Б. Качинський. Київ : НІСД, 2010. 288 с. 5. Бэттлер А. Национальные интересы, национальная и международная безопасность. Полис. Политические исследования. 2002. № 4. С. 146–158.