Правові засади діяльності Національного антикорупційного бюро України

Автор: Книш Мар'яна Ігорівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Правознавство
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Книш М.І., Парпан У.М. Правові засади діяльності національного антикорупційного бюро України. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Рівень корупції у державі та недостатня ефективність заходів боротьби із нею викликали потребу утворення органу, головним завданням якого є розслідування корупційних правопорушень, запобігання ним та притягнення винних до відповідальності. Саме тому актуальним є дослідження Національного антикорупційного бюро України, адже удосконалення роботи цього органу зможе суттєво знизити рівень корупції. Зауважимо, що способи організації протидії корупції у різних країнах суттєво відрізняються. Досить ефективними є такі дії: запровадження антикорупційного законодавства і створення уповноваженої інституції (організації, установи) з протидії корупції, орієнтованої передусім на виявлення, попередження та припинення корупції у вищих ешелонах влади, активна роль громадянського суспільства у виявленні корупції і забезпеченні «прозорості» державної влади. Національне антикорупційне бюро України – новий орган у правоохоронній системі України, створений для запобігання діяльності, пов’язаної з корупцією з боку влади, а також заради побудови та розвитку успішного суспільства та ефективної держави. 14 жовтня 2014 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Національне антикорупційне бюро України» [1], який закріплює засади діяльності НАБУ, його структуру та повноваження. Об’єкт дослідження – суспільні відносини, які виникають в сфері правового регулювання діяльності Національного антикорупційного бюро України. Предмет дослідження – правовий статус Національного антикорупційного бюро України. Мета дослідження – комплексний науковий аналіз правових засад діяльності Національного антикорупційного бюро України. Одним із наслідків антикорупційної реформи стало прийняття Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» від 14 жовтня 2014 року та створення відповідної інституції – Національного антикорупційного бюро України, основною метою якого має бути забезпечення дотримання прав та свобод громадян у сфері запобігання корупції. Національне антикорупційне бюро України є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових. Національне антикорупційне бюро України як суб’єкт владних повноважень, вступає у наступні правовідносини: регулятивні (його діяльність відбувається на підставі юридичних дозволів та сприяє реалізації правомірних дій суб’єктів); охоронні (витікають з юридичних заборон і полягають у реагуванні на вчинення правопорушень, пов’язаних з корупцією); матеріально-правові (виникають у зв’язку із забезпеченням існуючих прав та свобод); процесуально-правові (досліджуваний орган реалізує норми процесуального права у своїй діяльності). Більш детальний аналіз місця даного органу, дав змогу дійти висновку, що він за законодавством не являється ЦОВВ, однак має спеціальний статус і ознаки органу виконавчої влади. Ряд науковців визначають НАБУ як спеціальний правоохоронний орган запобігання та протидії корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці [2]. Завданням цього органу є попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його компетенції. Відповідні законодавчі зміни щодо визначення місця даного органу, а також особливостей його правового регулювання запропоновано у вигляді окремих законодавчих змін. Проведене дослідження дозволяє зробити висновки, що співвідношення прав та обов’язків НАБУ знаходяться на досить достатньому рівні. Тобто для ефективного виконання покладених на нього обов’язків, зазначений орган наділений достатнім обсягом прав у сфері протидії корупційним правопорушенням. Можливо стверджувати, що права більшою мірою реалізуються саме через обов’язок НАБУ діяти в тій чи іншій сфері його відання та визначаються, насамперед, напрямком діяльності органу. Досить важливим є той факт, що даний орган має доступ до інформаційно-аналітичних баз різних державних відомств та має змогу використовувати отриману інформацію для попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його компетенції. Саме ці завдання є головними в діяльності даної інституції та чітко визначені в нормативно-правових актах її повноваження в сфері протидії корупції. Вони ж фіксують нормативні рамки діяльності НАБУ. Проте,потребують додаткового регулювання окремі права та обов’язки, у першу чергу пов’язані з протидією корупційним адміністративним правопорушенням. Ключові слова: Національне антикорупційне бюро України, адміністративно-правовий статус, антикорупційна політика, корупція, запобігання та протидія корупції. Перелік використаних літературних джерел Про Національне антикорупційне бюро України : Закон України від 14 жовт. 2014 р. № 1698-VII. Офіційний вісник України. 2014. № 87. Ст. 2472. Козленко В. Г. Адміністративно-правові основи діяльності Національного антикорупційного бюро України : дис ... канд. юрид. наук : 12.00.07. Київ, 2016. 209 с.