Реформування інституту державної служби в Україні
Автор: Кадикало Юлія Григорівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Правознавство
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Кадикало Ю.Г., Хомишин І.Ю. (керівник). Реформування інституту державної служби в Україні. Магістерська кваліфікаційна робота. - Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. У магістерській роботі проведено дослідження актуальних в межах науки адміністративного права питань щодо: теоретико-правових засад реформування інституту державної служби в Україні, їх змісту, шляхів удосконалення в умовах розбудови Української держави. Ключовим елементом державного управління є державна служба, і від її ефективного функціонування залежить послідовний і сталий розвиток держави. Саме державна служба є важливою єднальною ланкою між державою в особі державних органів і громадянином у реалізації останнім своїх конституційних прав, свобод і законних інтересів. Сьогодні державна служба є головним чинником змін у країні. Це стало можливим завдяки змінам у системі державної служби, що мали початок у 2014 році з Революцією Гідності. До того функціонували старі та малоефективні принципи державної служби, описані в Законі України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу». Даний нормативно-правовий акт урегулював інститут державної служби, але не зміг уніфікувати всі суспільно- економічні відносини між особою і державою сьогодні. Закон України «Про державну службу» № 889-VIII (чинний із 1 травня 2016 року) сформував у державній службі дві важливі ознаки - публічності та політичної неупередженості, що викликають довіру у звичайних громадян до державних службовців. У старому законі не було акцентовано уваги на визначенні поняття державного службовця. Його тлумачення пояснювалося через поняття державної служби. Законодавче регулювання терміну «державний службовець», що вперше було наявне у новому законі, дає можливість розкрити його важливість і статус. Важливим чинником процесу проходження державної служби в Україні є впровадження передового світового досвіду, зокрема досвіду розвинутих країн Європейського Союзу. Невизначеність кар’єрної перспективи, правова незахищеність від суб’єктивізму керівників, особливо напружені умови роботи та інші чинники роблять державну службу непривабливою, зокрема для молоді, призводять до відтоку з державної служби значної частини висококваліфікованих спеціалістів. Процедура прийняття на державну службу і просування по ній, діяльність державних службовців залишаються недостатньо відкритими та прозорими. Об’єкт дослідження - сучасний стан реформування державної служби України. Предмет дослідження - сукупність властивостей та взаємозв’язків, які виникають під час реформування державної служби. Мета дослідження - розробка теоретичних положень, наукових пропозицій та рекомендацій, які дозволяють розв’язати важливу проблему – вдосконалення процедури реформування державної служби в Україні. Результати дослідження. Проаналізовано теоретичні аспекти реформування інституту державної служби в Україні. Визначено, що інституційними змінами відповідно до системи реформування державної служби мають бути: реорганізація міністерств; встановлення критеріїв ефективності державної служби; звільнення недобросовісних і корумпованих керівників; створення вертикальної системи відповідальності: доручення уряду - доручення міністерств - доручення відділів - виконання працівниками. Охарактеризовано організаційно-правові засади реформування державної служби. Визначено, що для реформування системи державної служби необхідним є залучення висококваліфікованих фахівців у галузі державного управління, права, економіки, соціальних комунікацій для розроблення концепції оптимізації використання потенціальних можливостей України, запровадження інноваційних моделей управління з метою ефективного використання інтегрованої у світове демократичне співтовариство інформаційної системи, системи добору, обліку та розстановки кадрів, системи соціального та матеріально-фінансового забезпечення державних службовців, формування відкритої, прозорої національно-свідомої системи державної служби і, що найголовніше, ефективної спільноти професіоналів на державній службі. В процесі узагальнення інституційних передумов та факторів трансформації державної служби в контексті Європейської інтеграції виявлено, яким чином переплітаються принципи та стандарти державної служби. На основі аналізу було обґрунтовано, як стандарти і принципи характеризують загальне розуміння, яке набуло широкого поширенні в Європейському просторі, в основному, за допомогою визначення концепцій державного управління. В рамках проведеного дослідження, виявлено, що інституційні передумови трансформації державної служби в ЄС беруть свій початок від конституційних механізмів, які сягають корінням глибоко в культурні, соціальні та політичні цінності. Виявлено, що державна служба в ЄС є одним з основних елементом державної адміністрації: але оскільки вона є дуже впливовим елементом, державна адміністрація і державна служба часто розглядаються як тотожні поняття. Узагальнення факторів трансформації державної служби в контексті Європейської інтеграції дає розуміння вектору руху інституту державної служби в Україні, шляхом створення спільного Європейського адміністративного простору. Зазначено, що для країн-кандидатів, які прагнуть приєднатися до ЄС або хочуть стати повноцінними гравцями на Європейському адміністративному просторі, першорядне значення матиме те, в якій мірі весь державний адміністративний апарат, включаючи державну службу, буде відповідати загальноприйнятим стандартам. Ключові слова: адміністративно-правові засади, Державна служба України, реформування, інституційний розвиток. Перелік використаних літературних джерел. Онуфріенко О.В. Еволюція державної (публічної) служби: діалектика традицій та модернізації. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. Серія: Державне управління. 2017. № 1. С. 51-60. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnaddy_2017_1_9 Романенко О.Є., Сивий Р. П. Імплементація політики Європейського Союзу у сферу трансформації державної служби в Україні на основі електронного урядування. Стратегія і тактика державного управління : зб. наук, праць. Рівне : НУВГП, 2019. Вип. 3-4. С. 64-74. Сорока С. Перезавантаження державної служби. Правда: веб-сайт. URL:https://www.pravda.com.ua/columns/2019/10/10/722 8465/ Developing effective working relationships between supreme audit institutions and parliaments. URL: httD://siqmaweb.orq/Dublications/Supreme audit- institutions-and-parliaments-SIGMA-Paper- No.%2054.pdf Vandenabeele W., Scheepers S.. Hondeghem A. Public service motivation in an international comparative perspective: The UK and Germany. Public policy and administration. 2016. T.21.№ 1. C. 13-31.