Основні моделі правового захисту Конституції
Автор: Назаркевич Владислав Вадимович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Правознавство
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Назаркевич Владислав Вадимович, Ковальчук Віталій Богданович (науковий керівник). Основні моделі правового захисту конституції. Магістерська робота – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. Конституція як результат людської правової думки залишається одним з найбільших здобутків цивілізації [1, с. 1].У преамбулі до тексту Конституції України автори української Конституції визначають її як «основний закон держави»[2, с. 141]. Конституція – це сукупність фундаментальних принципів, які складають правову основу державного устрою. Головне завдання, яке виконують сучасні конституції зараз, і заради виконання якого їх створювали у різні періоди історії – обмеження державної влади заради уникнення свавілля правителів [3, с.2]. Окрім того, конституція – це основа легітимності публічної влади в правовій демократичній державі[4, с.1]. Також конституція є правовою основою, фундаментом, ознакою суверенітету держави. мати свою конституцію прагнуть навіть невизнані або частково визнані державні утворення [5, с. 55]. Разом зі створенням перших конституцій з’явились небезпеки та загрози нівелювання норм конституції, некоректного тлумачення конституційних норм, прийняття законів, які не відповідали конституції.. Тож відразу постало питання створення механізмів правового захисту конституцій та конституційного контролю. Відтак існування ефективних моделей захисту конституцій стало не менш важливим питанням, ніж створення та прийняття конституцій. Історичне значення найвищого ґатунку має судовий прецедент у справі Марбері проти Медісона Верховного Суду США. В рішенні за цією справою було визначено, що тлумачення законів на відповідність конституції є обов’язком судової влади [6, с. 153]. Рішення за цією справою стало початком оформлення та формалізації моделей захисту конституції. Історично у світі розвинулися дві моделі правового захисту конституцій – американська та європейська. В основі відмінностей – органи, які здійснюють правовий захист конституції. В США – це суди загальної юрисдикції. У європейській моделі – спеціальні органи конституційної юрисдикції. Українська нація має тисячолітню історію, однак українська сучасна держава має лише тридцятилітню історію, а сучасний історія української конституції має історію відрізком двадцять п’ять років. Тож лідери української правової думки – політики і правознавці, розбудовують механізми правового захисту конституції, спираючись на більш ніж двохсотлітній досвід у цій сфері США та країн Європи. Створення ефективних механізмів правового захисту Конституції України – питання надважливої ваги. Адже запорукою існування сильної правової незалежної демократичної держави є дотримання норм Конституції України. Для побудови механізмів правового захисту Конституції Україною була обрана для наслідування європейська модель. В Україні за зразком європейської моделі був створений Конституційний Суд України – спеціальний орган конституційної юрисдикції. За свою недовгу історію українська конституція вже зазнавала багатьох змін, а Конституційний Суд України опрацював понад 70 тисяч документів, у тому числі понад 1 тисячу конституційних подань та більш ніж 5,5 тисяч конституційних звернень. Для їх розгляду проведено більше тисячі засідань колегій, близько 5,5 тисяч засідань і пленарних засідань. Прийнято 309 рішень з питань конституційності законів та інших правових актів та надання офіційного тлумачення Конституції та законів України, 28 висновків щодо відповідності приписам статей 157 та 158 Конституції законопроектів про внесення змін до Основного Закону України [7, с. 16]. Однак проблема побудови ефективної моделі правового захисту Конституції України є досі невирішеною. Про це свідчать кризові ситуації у суспільно-політичному житті держави, пов’язані з питаннями тлумачень законів на предмет конституційності їхніх положень. Це зумовлює актуальність теми, яка досліджується у даній роботі. Об’єкт дослідження – основні моделі правового захисту конституцій. Предмет дослідження – напрацювання у галузі конституційного захисту суверенітету держави, розвитку судової влади та окреслення взаємовідносин між інституціями. Мета дослідження – моделі захисту конституцій, які й сьогодні є актуальними для нашої держави. Задля досягнення мети та завдань роботи було використано методи інформаційного пошуку первинної та вторинної інформації, відбору ключових даних і узагальнення інформації та дотримання основних принципів цих методів: актуальність, достовірність, інформаційна єдність. Вивченню ідей конституціоналізму в європейській та американській правовій традиції присвячено багато наукових робіт та статей визнаних у наукових колах фахівців права. Ці роботи знайшли відображення в дослідженні. Результат дослідження – аналіз американської та європейської моделей правового захисту конституції, ретельне дослідження української моделі правового захисту конституції, визначення проблемних питань у функціонуванні української моделі правового захисту конституції. Ключові слова: американська модель правового захисту конституції; європейська модель правового захисту конституції; система правового захисту конституції в Україні; конституційний контроль; конституція; історія конституціоналізму. Перелік використаних літературних джерел. 1. Еволюція конституціоналізму, «Журнал державної асоціації адвокатів» №5, М., 1948, 1 с. 2. Конституція України, (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141) (електронний ресурс), режим доступу – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text 3. «Конституціоналізм», стаття, (електронний ресурс) , режим доступу – https://www.britannica.com/topic/constitutionalism, с. 2. 4. Ковальчук В., Конституція як основа легітимності публічної влади в правовій демократичній державі, 2010, (електронний ресурс), режим доступу – https://naub.oa.edu.ua/2010/konstytutsiya-yak-osnova-lehitymnosti-publichnoji-vlady-v-pravovij-demokratychnij-derzhavi/, с. 1. 5. Забокрицький І., «Допустимість існування «формальних» моделей конституціоналізму (на прикладі концепції «ісламського конституціоналізму»)» Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Юриспруденція №15, 2015, с. 55. 6. Snowiss S., Judicial Review and the Law of the Constitution, Yale University Press, 1990, с. 153. 7. Баулін Ю., Конституційний контроль і процеси демократичної трансформації у сучасному суспільстві, К., 2016, с. 16