Експертиза біологічних субстанцій у криміналістичній практиці
Автор: Кужик Юрій Ігорович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Правознавство
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Кужик Ю.І., Гумін О.М. (керівник) Експертиза біологічних субстанцій в криміналістичній практиці (тема магістерської роботи). Магістерська кваліфікаційна робота. - Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Криміналістичні методи типізації дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК), які почали розроблятися приблизно в 1985 р., замінили класичні або традиційні генетичні системи, що використовувались раніше, так що "криміналістична серологія" вже не єдиним способом аналізу біологічних зразків, як речових доказів [7]. Шлях до ідентифікації був відкритий наприкінці ХХ століття завдяки «цифровим фінгерпринтам», представленим багатофакторною фенотиповою ознакою, що визначається як полігенними, так і факторами навколишнього середовища, а також груповими антигенами або специфічністю крові та тканин, і закінчуючи молекулою ДНК, що використовується сьогодні [4,6]. ДНК - один із двох типів природних нуклеїнових кислот, що несе закодовані повідомлення про спадковість у всіх живих істотах: тваринах, рослинах, бактеріях та інших мікроорганізмах. У людини ДНК зустрічається у всіх клітинах, що мають ядро, включаючи лейкоцити, сперму, клітини, що оточують коріння волосся, і клітини слини. Це клітини, що найбільше цікавлять судові дослідження [2,5]. В магістерській роботі розглянуто особливості проведення експертизи біологічних субстанцій у криміналістичній практиці. Магістерська робота містить три розділи: загальна характеристика судових експертиз; порядок призначення і проведення експертизи біологічних субстанцій у криміналістичній практиці; значення експертизи біологічних субстанцій у розслідуванні злочинів [3,5]. Об’єкт дослідження - експертиза біологічних субстанцій у криміналістичній практиці. Предмет досліджень - особливості проведення експертизи біологічних субстанцій. Мета дослідження - провести комплексний аналіз процесуальних засад призначення та проведення експертиза біологічних субстанцій у криміналістичній практиці. У першому розділі охарактеризовано стан судово-медичної експертизи в Україні та типи слідів біологічного походження; другий розділ описує сучасні методи дослідження біологічних субстанцій у криміналістичній практиці та процесуальні засади експертизи біологічних субстанцій у криміналістичній практиці; третій - місце експертизи біологічних субстанцій у досудовому розслідуванні злочинів та приклади з експертної практики проведення молекулярно генетичного дослідження біологічних субстанцій. У роботі визначено підстави призначення та етапи проведення судових експертиз. Детально розкрито методику проведення судової молекулярно-генетичної експертизи біологічних субстанцій. . Проте незважаючи на революцію типізації ДНК, деякі види діяльності, давно пов’язані з судовою експертизою біологічних субстанцій, і надалі залишаються важливою частиною судово-біологічної експертизи [1]. Робота аналізує підстави для призначення та етапи проведення судової експертизи. Метод молекулярно-генетичної експертизи біологічних субстанцій розкритий детально, описується поточний стан ідентифікації рідини в організмі, включаючи оцінку нових доступних інструментів та методів, та демонструється їх потенційне застосування у судовій експертизі в галузі молекулярно генетичних досліджень [1,6]. Ключові слова: біологічні речовини, криміналістика, генетика. Перелік використаних літературних джерел 1. Благута Р. І., Сибірна Р. І., Бараняк В. М., Пряхін Є. В., Дуфенюк О. М. (2012). Криміналістика: навч. Посіб. Київ: Атіка. 495 с. 2. Гумін O.M., Йосипів A.O. (2019) Кримінально-правові та кримінологічні аспекти домашнього насильства 6 (24) 144-148 doi: 10.23939/law2019.24.144 3. Гумін O.M., Якимова С.В. (2019). Психічне насильство під час злочинів проти власності згідно із законодавством України. Порівняльно-аналітичне право. 3. 164-167. Doi:10.32782/2524-0390/2019.3.42. 4. Колб О.Г., Гумін О.М. (2020). Про деякі кримінологічно значущі ознаки злочинів проти довкілля. Ужгород. Наук. Вісник. 147-150. Doi: 10.32782/2307-3322/2020.60.32. 5. Dumache R., Ciocan V., Muresan .C, Enache A. (2016). Molecular Genetics and its Applications in Forensic Sciences, Forensic Analysis From Death to Justice, intechopen, DOI: 10.5772/63530. 6. Harbison S, Fleming R. (2010). Forensic body fluid identification: state of the art. Research and Reports in Forensic Medical Science. 6:11-23 doi: 10.2147/RRFMS.S57994 7. Oorschot R.A., Ballantyne, K.N., Mitchell, R.J. (2010). Forensic trace DNA: a review. Investig Genet 1, 14. Doi: 10.1186/2041-2223-1-14