Проект установки одержання парафіну з гачу дистилятної оливної фракції
Автор: Стебівка Юрій Вікторович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Хімічні технології палива та вуглецевих матеріалів
Інститут: Інститут хімії та хімічних технологій
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Стебівка Ю.В., Присяжний Ю.В. (керівник). Проект установки одержання парафіну з гачу дистилятної оливної фракції. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. Парафін є продуктом, який використовують в різних галузях промисловості. Попит на парафін, першочергово, забезпучують деревопереробна, косметична та харчова промисловості. Даний продукт необхідний в якості пропитки при виробництві деревини, його використовують в косметичному і мебельному виробництві, для виготовлення олівців та сірників, а також парафін є дозволеним харчовим додатком і використовується як герметик або для глазурування. Крім того парафін є основною сировиною для виробництва свічок. За прогнозами різного роду статистичних агенств, у 2020-2025 роках виробництво нафтових парафінів у світі буде збільшуватись зі щорічним темпом в межах 1,1-1,3 %. Як наслідок в 2025 році об’єм світового виробництва нафтових парафінів перевищить 3,5 млн тонн. Лідерами серед виробників залишатимуться Китай, Росія, Нідерланди та США. При цьому до їх групи долучиться Малайзія. Вищенаведена статистика дає змогу зрозуміти, що в Європі та на пострадянському просторі Росія немає конкурентів у виробництві парафіну. Україна, розвиваючи виробництво даного продукту, цілком могла б стати таким конкурентом. На даний час у світі використовують наступні основні промислові методи одержання твердих парафінів[1-4]: - знеоливлення гачів і петролатумів, отриманих депарафінізацією оливних фракцій, сумішшю кетону, бензолу і толуолу; - комбінування депарафінізації оливних фракцій і знеоливлення гачів й петролатумів в суміші кетону, бензолу і толуолу; - виділення і знеоливлення парафіну з дистилятів високопарафінистихнафтсумішшю кетона, бензолу і толуолу; - осадження твердих парафінів без використання розчинників (виключно шляхом охолодження сировини в кристалізаторах). Аналіз вітчизняних та закордонних технологій виробництва парафінів показав, що найбільш розповсюдженішими є установки технологічна схема яких передбачає використання розчинників. При цьому, зазвичай, використовують двостадійні процеси[1-7]. Для проектування було вибрано двостадійну технологію знеоливлення гачу дистилятної оливної фракції сумішшю розчинників - ацетоном і толуолом. Вибираємо таку ж комбінацію розчинників. Недоліком такого варіанту установок є більша кількість, порівняно з одноступеневими процесами, кристалізаційного, фільтрувального і допоміжного обладнання. Проте обрана технологічна схема дозволить виготовляти парафіни, практично повністю звільнені від оливи з температурами плавлення від 15-30 °С до 80 °С і вище[1-7]. Продуктивність проектованої установки становитиме 85000 тонн в рік по сировині. Дане число вибране на основі проведеного аналізу, зокрема: - можлива кількість сировини, якою установка зможе бути безперебійно забезпечена становить 80000-100000 тонн в рік; - безпроблемного збуту цільових товарних продуктів (твердих парафінів) в україні та сусідніх країнах Європейського Союзу. Проектоване виробництво буде побудоване на території Львівської області, як новий індивідуальний промисловий об’єкт. Установка не входитиме в склад жодного існуючого виробництва, а розроблення її проекту не буде реконструкцією чи модернізацію існуючого обладнання. Таке місце будівництва об’єкту обумовлене двома головними чинниками: - можливістю постачання сировини з різних джерел (як вітчизняних, так і закордонних); - широким спектром споживачів продукції, знов-таки, як вітчизняних так і закордонних. Об’єкт проектування – установка одержання парафіну. Предмет проектування – процес знеоливлення гачу дистилятної оливної фракції. Мета проектування – розроблення проекту установки одержання парафіну з гачу дистилятної оливної фракції. Результати проектування – здійснено проектування установки одержання парафіну з гачу дистилятної оливної фракції. Проведено технологічний розрахунок основного обладнання установки на основі чого здійснено його вибір відносно стандартних типорозмірів; здійснено технічне й економічне обґрунтування установки; розроблено економічні питання. Ключові слова: нафта, олива, охолодження, парафін.