Дослідження проблем погодження документації із землеустрою за принципом екстериторіальності
Автор: Лєхман Сергій Сергійович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Землеустрій та кадастр
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Лєхман С.С., Хавар Ю.С. (керівник). Дослідження проблем погодження документації із землеустрою за принципом екстериторіальності. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська Політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. Землеустрій на місцевому рівні повинен вирішувати декілька поширених проблем, які пов’язані із землекористуванням, наповненням бази даних Державного земельного кадастру, приведенням у відповідність до вимог чинного законодавства Державних актів на право приватної власності на землю, виданих до прийняття нової редакції Земельного Кодексу України 2001 року, отримання вільних земельних ділянок у власність, оренду або постійне користування, вирішення конфліктних ситуацій між суміжними землекористувачами з допомогою внесення змін до ДЗК, формування нових земельних ділянок за допомогою інвентаризації земель, тощо. Вищенаведений перелік проблем можна усунути за допомогою розроблення відповідної документації із землеустрою. Представлено обґрунтовані дослідження аналізу проблематики, яка виникає при погодженні певних видів документації із землеустрою за принципом екстериторіальності. Наведено покроковий порядок розроблення документації із землеустрою, алгоритм подання її на погодження та отримання висновків експертів територіальних органів Держгеокадастру щодо погодження документації із землеустрою. Проаналізовано нормативно-правове та методичне регулювання розроблення документації із землеустрою та процесу її погодження, наукові джерела щодо даної тематики та напрацювання фахівців кафедри кадастру територій Національного університету «Львівська політехніка» [1-8]. Проведено статистичне дослідження випадкової вибірки негативних висновків про розгляд експертами проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій щодо інвентаризації земель та сформульовано їх об’єктивну правову оцінку. Класифіковано розподіл негативних висновків експертів про розгляд документації із землеустрою по групах та розроблено практичні пропозиції щодо вирішення основних проблем погодження за принципом екстериторіальності. Реалізація сформульованих пропозицій на законодавчому та технічному рівнях, дозволить усунути основні причини отримання негативних висновків розробниками такої документації та дозволить значно полегшити роботу експертів державної експертизи територіальних органів Держгеокадастру. Об’єкт дослідження – документація із землеустрою. Предмет дослідження – проблематика погодження певних видів документації із землеустрою за принципом екстериторіальності. Мета дослідження: метою магістерської кваліфікаційної роботи є дослідження проблем погодження документації із землеустрою за принципом екстериторіальності. Результати дослідження. Передача земельних ділянок у власність, оренду чи постійне користування, відбувається відповідно до вимог чинного законодавства, після розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження [2, 3]. Іншим способом отримання земельних ділянок у користування є розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, за результатами якої формуються земельні ділянки, що мають великі площі, з подальшим їх поділом та відведенням, окремих частин, у власність або наданням у довгострокову оренду. Відповідно до вимог ст. 186, 1861 [1], ст. 50 та ст. 57 [2] проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки і технічна документація щодо інвентаризації земель мають пройти процедуру погодження із територіальним органом Держгеокадастру, в якому працює експерт землевпорядної експертизи, за принципом екстериторіальності. Після розгляду документації із землеустрою експерт надає висновок про погодження або відмову у погодженні. Представлено дослідження важливих проблем отримання негативних висновків наданих експертами землевпорядної експертизи щодо розгляду документації із землеустрою. Запропоновано для удосконалення якості виконання робіт із землеустрою, внести зміни до нормативно-правової бази, що регулює розроблення певних видів документації та надасть можливість зменшити кількість негативних висновків. Згідно проведеного статистичного аналізу ста випадково обраних негативних висновків про розгляд документації із землеустрою на території Запорізької області за вересень-жовтень 2020 р. виявлено наступне: грубі порушення вимог і норм чинного законодавства є причиною 63% отриманих негативних висновків, низький рівень кваліфікації експертів землевпорядної експертизи – 9%; інформаційна недосконалість загальнодоступних джерел геопросторової інформації – 10%; недосконалість нормативно-правової бази у сфері землеустрою – 18%. Пропозиції щодо зменшення кількості негативних висновків запропоновано об’єднати у групи: - перша група – це подвійна перевірка документації із землеустрою, ведення статистичного моніторингу негативних висновків по кожному розробнику документації, збільшення терміну перекваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів, внаслідок анулювання кваліфікаційного сертифікату, до одного року та виконання топографо-геодезичних робіт при здійсненні землеустрою з використанням сучасних систем координат; - друга група – це пропозиції щодо створення визначеного переліку матеріалів геодезичних вишукувань та землевпорядного проєктування; - третя група – це пропозиція інтеграції публічної кадастрової карти України з загальновідомими джерелами даних дистанційного зондування землі для отримання користувачами більшої кількості інформаційних даних для виконання порівняльного аналізу тієї чи іншої території; - четверта група – внесення змін до чинної законодавчої бази та виключення технічно застарілих пунктів з деяких нормативних документів. Принцип екстериторіальності є ефективним методом виключення корупційної складової на етапі погодження документації із землеустрою, але потребує суттєвого вдосконалення правового регулювання цієї сфери діяльності. Ключові слова: екстериторіальність, документація із землеустрою, Держгеокадастр, нормативно-правова база, інвентаризація. Перелік використаних літературних джерел: 1. Земельний кодекс України вiд 25.10.2001 № 2768-ІІІ / Відомості Верховної Ради України, 2002, № 3-4, ст. 27. 2. Закон України «Про землеустрій» вiд 22.05.2003 р. № 858-IV / Відомості Верховної Ради України, 2003, № 36, ст. 282. 3. Закон України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 613-VI / Відомості Верховної Ради України, 2012, № 8, ст. 61. 4. Malashevskyi, M., Kuzin, N., Palamar, A., & Malanchuk, M. (2017). The problems of spatial ordering and taxation of agricultural lands. Geodesy and Cartography, 43(4), 166-172. 5. Perovych, L., Perovych, I., Perovych, L., & Ludchak, O. (2018). To determination of the heights on geodynamic and technogenic polygons. Geodesy and Cartography, 44(2), 45-49. 6. Bohira, M., Stupen, N., & Taratula, R. (2019). The problems of land reform incompleteness in Ukraine. Scientific Papers Series-Management, Economic Engineering in Agriculture and Rural Development, 19(1), 85-89. 7. Sai, V., Кhavar, Y., & Vynarchyk, L. (2019). The relevance assessment of the land use for wind power engineering in settlements of Lviv region. Geodesy and Cartography, 45(4), 154-160. 8. Perovych, L., Perovych, I., & Ludchak, O. (2018). Modeling the Processes of Land Resources Administration. Geodesy and Cartography, 67(2), 295-303.