Засади формування архітектури бібліотек майбутнього. (З розробкою проєкту бібліотеки ХХІ ст. у м. Львові)
Автор: Попадюк Оксана Ігорівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Дизайн архітектурного середовища
Інститут: Інститут архітектури та дизайну
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Попадюк О.І., Воронкова І.С. (керівник). Засади формування архітектури бібліотек майбутнього. (З розробкою проєкту бібліотеки ХХІ ст. у м. Львові). Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Розширена анотація. На сьогоднішній день бібліотека перестала бути лише сховищем для книг, а перетворилась на так званий електронний архів, в якому інформацію можна отримати як в звичному друкованому форматі, так і в більш сучасних і потрібних версіях, таких як, відеоінформація, аудіо інформація і т.д. Мета цього соціального інституту – рівний доступ інформації для всіх бажаючих, надання якісних послуг в задоволенні інформаційних потреб для населення, популяризація гуманізації освіти, створення оновлених цінностей стосовно інформації та інформаційних технологій , які є рушійною силою в технічному прогресі.[1] Для досягнення такого результату в світі використовують нові методи проектування бібліотек, застосовують нові форми організації простору, технічного оснащення. Порівнявши закордонні аналоги сучасних бібліотек з вітчизняним досвідом у цій сфері, можна з впевненістю сказати, що існуючий стан в нашій країні є повністю незадовільним. Потреби користувачів змінились, стрімкий розвиток технологій спровокував суспільство до швидкої адаптації до нового темпу надходження інформації. Спроектовані ще в минулому столітті бібліотеки вже не відповідають сучасним вимогам, що значно гальмує подальший розвиток нашої нації, залишаючи її десь позаду прогресуючих країн. Саме в цьому полягає актуальність даної теми і важливість цього питання в теперішній час.[2] Бібліотечний простір сьогодні – це не лише простір для книг та інших носіїв інформації, у своїй переважній більшості – це простір для відвідувачів, який забезпечує їм повну свободу вибору необхідної інформації. Термін «бібліотечний простір» включає в себе такі поняття: - професійний простір, тобто компетенції бібліотечних працівників, їх готовність до впровадження інновацій та роботи щодо інформаційного забезпечення громади; - інформаційний простір – інформаційно-ресурсна база бібліотеки, яка містить бібліотечні фонди, різні типи і види документів ( на паперових, електронних носіях, текстові, графічні, аудіо - та відео, інші); - фізичний простір – передбачає особливості організації інтер’єрів бібліотек, створення відповідних комфортних умов для роботи та відпочинку. [3] Основним базисом змін має стати професійний простір, тобто готовність до змін, пошуку креативу та інновацій, що не суперечать статусу закладу. Мова йде про перегляд місії бібліотеки та бібліотекара, орієнтир не лише на постійних користувачів, але і на громаду. Працівник бібліотеки має бути менеджером і разом з тим соціальним працівником, психологом, педагогом, організатором дозвілля. [4] Об’єкт дослідження. Світові представники застосування нового підходу у проектуванні бібліотек. Предмет дослідження. Розвиток бібліотек відповідно до новітніх технологій і розвитку суспільства, їх відповідність до сучасних потреб користувачів. Мета дослідження. Сформувати риси бібліотек майбутнього в умовах міста Львова на основі адаптації закордонного досвіду. Загальні результати дослідження. Проаналізувавши існуючий стан бібліотек Україні, зокрема студентських, та порівнявши аналоги світового рівня, можна сказати, що наша бібліотечна справа потребує термінових змін і модернізації. Першим кроком має стати розробка нової нормативної документації, яка б задовольняла потреби сучасного користувача і давала можливість створювати об’єкти, які були б гідною конкуренцією для закордонних спеціалістів. Також, проаналізувавши потреби сучасного студента, можна виокремити якості і властивості бібліотеки ХХІст.: Відкритість і доступність. Простір бібліотеки перестає бути чимось обмеженим і не для всіх. До бібліотеки може зайти кожен бажаючий і кожен зможе там для себе щось знайти. Відкритий простір і вільне планування. Такий підхід сприяє вивільненню думки і стимуляції працездатності, залежно від вподобань користувача можна вибрати відповідний тип робочого місця. Різноманітність робочих зон відповідно до вподобань і потреб користувачів. Не залежно від типу особистості, настрою чи інших факторів можна працювати наодинці, також влаштовувати групові навчання, мозкові штурми, тощо. Використання нових технологій зберігання, видачі та прийому книг. Такий підхід економить два найважливіші для міста ресурси: простір і час. Крім того робить використання джерел зручним, а зберігання матеріалів безпечнішим і довговічнішим. Можливість використовувати технічні засоби бібліотеки. Бібліотека стає місцем, де можна використати новітні технології, якщо немає змоги це зробити вдома. Немає потреби купувати дорого вартісну техніку для разового користування, в бібліотеці можна знайти все потрібне. Ключові слова – бібліотека, сучасні технології, організація простору, сучасність. Перелік використаних літературних джерел. [1] Пащенко Ф.Н. Архитектура и строительство библиотечных зданий [Текст] / Ф.Н. Пащенко. – М.: Гос. архитектурное изд-во Акад. архитектуры СССР, 1941. – 296 с. [2] Подрєзова М.О. Наукова бібліотека: минуле та сьогодення [Текст] / М.О. Подрєзова // Наукова бібліотека в сучасному суспільстві: Історія. Проблеми. Перспективи: збірник статей / упоряд. М. О. Подрєзова, та ін.; Одеський нац. ун-т ім. І.І. Мечникова, Наук. біб-ка. – Одеса: Астропринт, 2003. – С. 7-21. [3] Свергунова Н.М. Фантазии на тему: "Идеальная библиотека вуза" [Текст] / Н.М. Свергунова // Библиотечное дело: Библиотечное пространство / глав. ред. Т. Филиппова. – Санкт-Петербург: Агентство Информ-Планета, 2007. – №01 (49). – С. 17-19. [4] Трубецков К. Библиотека нового тысячелетия. Собирательный образ [Текст] / К.Трубецков // Библиотечное дело: Библиотечное пространство / глав. ред. Т. Филиппова. – Санкт-Петербург: Агентство Информ-Планета, 2007. – №01 (49). – С. 14-16.