«Виклики та загрози енергетичній безпеці країн «Східного партнерства»»
Автор: Мацелюх Лілія Михайлівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: У контексті сучасної геополітичної ситуації, енергетика є однією із життєво важливих та найактуальніших тем до обговорення. Енергетична безпека, в свою чергу, є важливою складовою національної безпеки та ключовим чинником, який визначає стабільне функціонування будь-якої держави. Проблема ефективного забезпечення безпеки в енергетичному секторі займає верхні рядки порядку денного урядів більшості держав світу. Це, безпосередньо, відноситься й до країн-учасниць ініціативи «Східне партнерство», для яких енергетична безпека є чиненайважливішим пріоритетом і напрямком державної політики. Важливо, що шість країн-партнерів характеризуються значною різницею в енергетичних профілях. Так, Грузія, Молдова, Україна та Білорусь розглядаються як країни стратегічного транзиту енергоносіїв, тому для ЄС зміцнення діалогу з ними є вкрай пріоритетним напрямком зовнішньої політики. Натомість Азербайджан є провідним виробником енергії, Вірменія має діючу атомну електростанцію, що дозволяє їй експортувати електроенергію. В енергетичному сенсі найбільш узалежненими є Білорусь, Молдова та Вірменія. У розрізі питання енергетичної безпеки допускається, що країна може залежати від енергетичних ресурсів інших міжнародних акторів, але водночас не повинна бути вразливою до енергетичних загроз. Останнє забезпечується можливістю закупівлі енергетичних ресурсів за стабільними цінами, сталістю її придбання за допомогою надійних контрактів і постачальників. І, навпаки, якщо країна самостійно здійснює видобуток енергії, проте використовує застарілу інфраструктуру і, як наслідок, отримує дороговартісну енергію, країна вважається вразливою, хоча і не залежить від зовнішніх постачальників. Отож для кожної країни Східного партнерства існує потреба реформувати свої енергетичні галузі з акцентом на з’єднуваність, споживання та нові "зелені" технології. Тема дослідження є вкрай актуальною для України, оскільки досвід Європейського Союзу у забезпеченні своєї енергетичної безпеки, зокрема використані ним механізми протидії сучасним загрозам, закладені в основі Стратегії ЄС, може служити підґрунтям для проведення власної енергетичної політики, зважаючи на схожість низки загроз енергетичній безпеці і обраний Україною, європейський напрямок інтеграції, адаптація українського енергетичного законодавства з законодавством держав Європи і залучення України до енергетичного ринку ЄС. Саме євроінтеграційна перспектива є єдиною інтегруючою платформою в Україні на сучасному етапі загострення геополітичних загроз в енергетичному секторі, що, в свою чергу, зумовлює безпосередній інтерес України до аналізу існуючих в арсеналі ЄС ефективних інструментів забезпечення своєї енергетичної безпеки. Об’єктом дослідження є енергетична безпека країн ініціативи «Східне партнерства». Предметом дослідження є політика енергетичної безпеки країн-партнерів, основні загрози у енергетичній сфері та механізми протидії їм. Мета дослідження полягає у дослідженні та аналізі загроз та викликів енергетичній безпеці країн ініціативи «Східне партнерство» у сучасному глобалізованому світі. У даній магістерській кваліфікаційні роботі досліджуються теоретичні засади щодо визначення категорії «енергетика безпека», аналізуються особливості сучасної модифікації її суті та змісту. Сформовано змістову характеристику поняття «енергетична безпека». Енергетична безпека розглядається в якості складової системи національної безпеки держави. Виявлено загрози енергетичній безпеці держави, зумовлені виснаженням джерел традиційних енергетичних ресурсів в умовах зростання чисельності населення, нерівномірністю розподілу енергоресурсів між державами та регіонами, а також політичними конфліктами та конкуренцією на світових ринках факторів виробництва. Для країн Східного партнерства стабільність вимагає відновлення довіри громадськості, поновлення громадської участі та віддачі від соціально-економічних реформ. Це зумовлює необхідність зміцнення демократичних інститутів та протидії корупції на основі зв’язку між демократизацією та економічним розвитком. З цієї точки зору, одна з найбільш перспективних стратегій для цих країн спирається на енергетичний сектор. Країни Східного партнерства мають можливість для більшої стійкості, щоб компенсувати свою геополітичну вразливість і підвищити своє значення як для Росії, так і для ЄС Розглянуто цілі та зміст цієї програми співпраці, механізми її реалізації на двосторонньому та багатосторонньому рівнях, економічні проекти ЄС з країнами-партнерами. Проаналізовано програму Східного партнерства ЄС, зокрема, один з її 4 наріжних каменів – енергетична безпека, стан енергетичних секторів країн Східного партнерства, зокрема України, Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Молдови та Грузії, та аналіз поточної та потенційної енергетичної співпраці з ЄС та в регіоні. Країни СП розрізняються за своїми потенціалами, пріоритетами та можливостями, у тому числі у сфері енергетики. Проаналізовано особливості співробітництва країн Східного партнерства з ЄС у рамках ініціативи. Розглядаються політичні та економічні аспекти співпраці, порушуються питання диверсифікації постачання енергоресурсів. З точки зору рамкових умов, наближення до acquis ЄС стикається з серйозними проблемами як з боку внутрішніх, так і іноземних груп інтересів у кількох країнах Східного партнерства. Крім того, слід посилити узгодженість між різними існуючими інструментами ЄС щодо регіонального співробітництва. Для кожної країни існує потреба в реформуванні енергетичних секторів, потенціал таких реформ забезпечує певний рівень енергетичної безпеки, достатній, щоб протистояти будь-якому використання РФ енергетичного фактору як важеля тиску на СП. Ключові слова: енергетична безпека, ініціатива ЄС «Східне партнерство», ризики та загрози, невідновлювальні джерела енергії, енергетичні ресурси, енергоефективність, INOGATE, EU4Energy, EU4Climate, EU4Environment. Перелік використаних літературних джерел. Алексеев, А. Е. (2015) Энергетическая безопасность в Европейском Союзе: проблемы «Зависимости» и развития. Вестник евразийской науки, 6, 1-21. Болгова, И. В. (2017) Актуальный этап восточной политики ЕС. Современная Европа, 7, 56-65. Зеркалов, Д. В. (2012) Энергетическая безопасность : монография. Київ : «Основа». Повышение энергоэффективности в странах Восточного партнерства (2020). Доступе из: https://www.eib.org/attachments/country/ energy_efficiency_eastern_partnership_cou ntries_ru.pdf Чубик, А. та Темнюк, Т. Енергетична безпека в контексті відносин України з Європейським Союзом (2020). Компас 2020: Україна в міжнародних відносинах: цілі, інструменти перспективи, 1-12.