Аналіз режимів роботи ГЕС з генераторами потужністю 4х55 МВт
Автор: Малий Роман Іванович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Електричні станції
Інститут: Інститут енергетики та систем керування
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Ефективна робота енергосистеми визначається, зокрема, можливостями та надійністю роботи систем електропостачання об’єднаної енергосистеми по забезпеченню якості електроенергії за частотою та рівнем напруги, отже і енергоощадності. Централізоване виробництво електричної енергії в ОЕС виконують 14 найбільш потужних теплових і вісім гідравлічних електростанцій, які входять до складу шести державних акціонерних енергогенеруючих компаній підпорядкованих Міненерго України та чотири АЕС, які входять до складу Національної атомної енергогенеруючої компанії (НАЕК) “Енергоатом”. Основною характеристикою, що визначає режим роботи енергосистеми, є добовий графік навантаження енергосистеми, у тому числі графік максимального робочого дня, який характеризується найбільшим добовим навантаженням енергосистеми, графік середнього робочого дня та графік мінімального (зазвичай недільного) дня, що характеризується найменшим навантаженням. В умовах України для найбільш напруженого добового графіку навантаження зимового дня характерні два піки – вечірній і ранковий – і два провали – більш глибокий нічний і денний. В об’єднаних енергосистемах графік навантаження звичайно стає щільнішим і досягається відносне зниження максимуму навантаження, особливо якщо енергосистеми перебувають у різних годинних поясах. У сучасних умовах в об’єднаних енергосистемах покриття графіків навантажень забезпечується спільною роботою теплових електростанцій, атомних, газотурбінних, парогазотурбінних електростанцій, ГЕС і ГАЕС. Концентрація потужностей агрегатів і електростанцій, забезпечивши більш швидке введення потужностей в енергосистемах, значне підвищення економічності їх роботи, одночасно різко ускладнила покриття графіка навантажень у зоні мінімальних і максимальних навантажень. Ці електростанції, ефективно працюючи з постійним навантаженням, мають вкрай обмежений діапазон регулювання навантаження, що викликає серйозні утруднення в енергосистемах при проходженні нічних провалів графіка навантажень, призводячи до надлишку енергетичних потужностей, необхідності заповнення провалів і вирівнювання графіка навантажень або зниження потужності агрегатів ТЕС і АЕС до технічного мінімуму й зупинки агрегатів ТЕС. Робота устаткування ТЕС і АЕС зі зміною навантаження, часті систематичні зупинки й пуски агрегатів ТЕС призводять до зниження к.к.д., перевитрати палива, прискореного спрацювання устаткування, аварійних ситуацій, підвищення собівартості електроенергії. В умовах значної нерівномірності добових графіків навантаження в об’єднаних енергосистемах саме ГЕС і ГАЕС, що володіють високою маневреністю й більшим регулювальним діапазоном, високими швидкостями зміни навантажень, мінімальним часом набору навантаження, пуску й зупинки агрегатів, виконують найважливіші завдання. Отже, розвиток сучасних енергосистем визначається значною участю ГЕС, що надає актуальності розробкам додаткових потужностей таких електростанцій. В роботі проведено розрахунки техніко-економічних показників схеми ГЕС з вибором відповідного обладнання, розрахунки усталених режимів та перехідних процесів в схемі видачі потужності ГЕС. Об’єкт дослідження – схема видачі потужності ГЕС. Предмет дослідження – режими роботи схеми видачі потужності ГЕС. Мета дослідження – отримання характеристик різних режимів роботи схеми видачі потужності ГЕС в усталених режимах та перехідних процесах. Результати дослідження - розрахунки координат усталених режимів роботи схеми видачі потужності ГЕС. Показано особливості зміни режиму роботи схеми для забезпечення аварійного електропостачання систем безпеки АЕС. Ключові слова: гідроелектростанція, режим схеми видачі потужності, ГЕС, аварійне електропостачання. Перелік використаних літературних джерел Сегеда М.С., Гапанович В. Г., Олійник В.П., Покровський К.Б. Проектування структурних схем електростанцій та підстанцій: навч. посіб. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2010. – 144 с. Балаков Ю.Н., Шевченко А.Т., Шунтов А.В., Надежность схем выдачи мощности электростанций.-М.:Издательство МЭИ.1993.-128с. Неклепаєв Б.Н., Крючков И.П. Электрическая часть электростанций и подстанций: Справочные материалы для курсового и дипломного проектирования: Учеб. пособие для вузов. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Энергоатомиздат, 1989. – 608 с.: ил.