Схеми розвитку фрагмента електричної мережі 110 кВ АТ «Прикарпаттяобленерго» та аналіз втрат потужності
Автор: Козоріз Богдан Богданович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Електричні системи і мережі
Інститут: Інститут енергетики та систем керування
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Електроенергетичні системи мають зв’язок з усіма галузями господарства України. Зміни, які відбуваються в них зумовлюють неперервний динамічний розвиток електроенергетичних систем, який проявляється у зростанні чи зниженні навантаження, введенні нових генеруючих потужностей, зміні структури існуючих мереж. В рамках країни практично відсутні моменти проектування автономних електроенергетичних систем. Очевидно, що це вимагає відповідних проектів розвитку та реконструкції електроенергетичних об’єктів: станцій, підстанцій, мереж тощо, як на даний час, так і на перспективу. Існує об’єктивна необхідність у оптимізації режимів роботи електричних мереж, удосконалення принципів побудови мереж за рівнями напруги та видами виконання, комплексній автоматизації, підвищенні надійності, якості та ефективності функціонування мереж з урахуванням регіональних особливостей, що забезпечить ефективне управління, модернізацію та інноваційний розвиток електричних мереж. Ці та інші проблеми вимагають свого розв’язання шляхом вибору оптимального напрямку розвитку електричних мереж. [1] Практично на стадії проектування об’єкта в електропостачальну систему потрібно закладати такі технічні вирішення, які забезпечили б виконання рівня розвитку технологій, обсягу споживання електричної енергії, забезпечувати показники якості електроенергії та відповідну до вимог споживача надійність за максимальної економічної ефективності. Завдання ускладнюється тим, що з часом попередні умови можуть змінюватись як в частині значень електричних навантажень, територіальному їх розташуванні, так і з боку енергосистеми, сторонніх споживачів тощо. До того ж деякі вихідні дані можуть бути задані з певним наближенням або просто відсутні. Тому розроблена електропостачальна система повинна бути досить універсальною і легко адаптуватись до деякої варіації вихідних умов з можливістю її подальшого розвитку.[2] Проекти розвитку енергосистем та електричних мереж повинні служити вихідним матеріалом для обґрунтування необхідності та доцільності будівництва чи реконструкції електричних станцій, ліній електропересилання та підстанцій й визначення їхніх технічних характеристик і параметрів. В умовах переходу до ринкової економіки і нових форм власності в електроенергетиці проекти розвитку енергосистем та електричних мереж стають інструментом, який дає змогу комплексно розглядати єдиний технологічний процес виробництва, пересилання, розподілу та споживання електроенергії з урахуванням економічних інтересів усіх учасників і товариств в цілому, з дотриманням законодавства про енергопостачання.[3] Звідси випливають основні вимоги до електропостачальних систем, а отже й до їх проектування: 1. Максимальна економічна ефективність, з якою можна було б всі фактори врахувати в економічному еквіваленті, тобто кількісно. Оскільки це неможливо, існують інші вимоги. 2. Забезпечення показників якості електроенергії відповідно до чинних стандартів. 3. Надійність системи відповідно до категорії електроприймачів за надійністю електропостачання. 4. Простота та наочність схем, що забезпечує підвищення надійності експлуатації. 5. Гнучкість електропостачальної системи. 6. Придатність до розширення або реконструкції тощо. Об’єкт дослідження – фрагмент електричної мережі АТ «Прикарпаттяобленерго». Предмет дослідження – схема розвитку фрагмента мережі 110 кВ АТ «Прикарпаттяобленерго» та втрати потужності у триобмоткових трансформаторах.[4] Мета дослідження: проаналізувати заданий фрагмент електричної мережі, розробити схеми його розвитку та вибрати оптимальний варіант; Для обраного варіанту порахувати усталені режими та зробити висновок про забезпечення належного рівня напруг на шинах та завантаженості трансформаторів та повітряних ліній. Спроектувати головну схему з’єднань підстанції, вибрати обладнання. Дослідити як на заступній схемі заміщення розміщення поперечної гілки з провідністю впливає на втрати потужності в трансформаторі[5]. Результати дослідження. У результаті виконаної роботи було вибрано з техніко-економічних міркувань варіант розвитку 1; Проаналізувавши УР переконалися, що схема є стійкою при таких режимах і в більшості випадків може їх переносити без особливих проблем. Було вибрано та перевірено обладнання для проектованої підстанції «Рожнятів». За результатами п’ятого розділу зроблено висновок що розміщення поперечної гілки з провідностями gT і bT не надто суттєво впливає на результат розрахунку втрат електроенергії у трансформаторі. Ключові слова: електроенергетична система, схема мережі, підстанція, режими електричних мереж, трансформатор, провідність. Перелік використаних літературних джерел. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України - «ПОБУДОВА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ. ТЕХНІЧНА ПОЛІТИКА», Київ, 2012 ГКД 341.004.001-94 Норми технологічного проектування підстанцій змінного струму з вищою напругою 6-750 кВ. Інститут "Укренергомережпроект". Міністерство енергетики і електрифікації України. Київ. 1994 р М.С. Сегеда – «Електричні системи та мережі», Львів, 2009 рік – 347 с. План розвитку системи розподілу АТ «Прикарпаттяобленерго» /https//go-gl.com/0gUg Г.М. Лисяк – «Оцінка впливу виду схем заміщення двообмоткових трансформаторів на розрахунок їх енергетичних характеристик»