Аналіз роботи котла ТГМП-314 після реконструкції НРЧ.

Автор: Ців'юк Роман Романович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Теплоенергетика
Інститут: Інститут енергетики та систем керування
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Ців’юк Р.Р., Заяць М.Ф.(керівник). Аналіз роботи котла ТГМП-314 після реконструкції НРЧ. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2021. У магістерській кваліфікаційній роботі для підвищення стійкості гідродинаміки випарних поверхонь та розширення регулюючого діапазону навантажень в режимі ковзного тиску котла ТГМП-314 проведено аналіз реконструкції НРЧ. Можливість роботи теплової електричної станції (ТЕС) на мінімальному навантаженні при зниженні до необхідного значення є важливим складником маневреності ТЕС загалом [1]. Тому для цього потрібно встановити гідродинамічну перемичку між підпотоками за І ходом НРЧ основним діаметром 159х18 або 133х16 і загальною довжиною біля 12 м, а також в підвідні труби до І ходу НРЧ підпірні шайби діаметром 44 мм та тиском 0,28 МПа при номінальному навантаженні котла [2]. За рахунок запропонованої реконструкції НРЧ зменшаться теплогідравлічні нерівномірності між підпотоками НРЧ, підвищиться маневреність котла, а також зменшаться міжпідпоточні пульсації по витраті робочого середовища і температурі в поверхнях НРЧ. Об’єкт дослідження – прямотечійний котел ТГМП-314 потужнього енергоблоку 300 МВт. Предмет дослідження – робота випарних поверхонь котла ТГМП-314 після реконструкції НРЧ. Мета і задачі дослідження. Метою роботи є реконструкція нижньої радіаційної частини котла ТГМП-314 для забезпечення роботи прямотечійного котла на часткових навантаженнях і зменшення температурних нерівномірностей та міжпідпоточних пульсацій. Для досягнення даної мети необхідно було виконати такі завдання: – Проаналізувати роботу прямотечійних котлів на часткових навантаженнях [3]; – Розглянути роботу прямоточного котла ТГМП-314, який призначений для роботи в блоці з конденсаційною турбіною К-300-240 ЛМЗ та розрахований на спалювання мазуту і природного газу; – Описати пароводяний тракт котла ТГМП-314, де живильна вода проходить підігрівники високого тиску (ПВТ) з температурою (t_жв=265°С) через регулюючий живильний клапан (РЖК) та поступає в живильний трубопровід 325?50, звідки по чотирьох трубах 159?20 поступає в два вхідних колектори водяного економайзера 325?50, які розташовані в конвективній шахті паралельно до її бокової стінки на 10,5 м [4]; – Визначити маневреність енергоблоків, що працюють в змінному добовому графіку електричного навантаження. [4]; – Дослідити гідравлічні характеристики та діаграми, де для проведення досліджень гідравлічних характеристик потрібно ознайомитись з основними чинниками, які впливають на їх роботу та визначити залежність від швидкості і продуктивності протікання пароводяної суміші у випарних поверхнях; – Перевірити надійності випарних елементів котла, де для перевірки надійності елементів, в яких повністю або частково паровміст знаходиться в межах 0 - 0,85 (при докритичному тиску) і ентальпія в межах 400-650 ккал/кг (при надкритичному тиску) [5]; – Дати характеристику надійності котельних агрегатів за роботи в режимі ковзного тиску, де навантаження енергоблоків, в основному, визначається надійністю гідравлічного і температурного режимів пароутворюючих і перегрівних поверхонь нагріву котла; – Зробити аналіз реконструкції нижньої радіаційної частини (НРЧ); – Спроектувати розширену функціональну схему автоматизації редукційно-охолоджуючої установки (РОУ), яка служить для резервування промислових і теплофікаційних відборів парових турбін для зв’язку між паропроводами високого та середнього тиску. Ключові слова: реконструкція НРЧ, гідродинаміка котла, зміна навантаження, температурна та гідравлічна нерівномірність, міжпідпоточна пульсація. Перелік використаних літературних джерел: 1. Омеляновський П., Мисак Й.С. Теплова енергетика. Нові виклики часу. Львів. НВФ «Українські технології».2009р. – 660 с. 2. Янко П.І., Мисак Й.С. Режими експлуатації енергетичних котлів. – Львів: НВФ „Українські технології”, 2004. -270с. 3. Мисак Й.С., Івасик Я.Ф., Гут П.О., Лашковська Н.М. Об’єкти теплових електричних станцій. Режими роботи та експлуатації. – Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2007. – 256 с. 4. Характеристики котлов ТГМП [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://kotle.ru/parovye-kotly/kotel-tgmp. 5. Мисак И. С. Повышение маневроности энергоблоков / И. С. Мисак, И. А. Кусков. – Київ: Техніка, 1982. – 136 с.