Обгрунтування способу пріоритизації громадського транспорту на виділених смугах
Автор: Плесак Михайло Андрійович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Організація перевезень і управління на транспорті (за видами транспорту)
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: У більшості великих міст основна частина переміщень відбувається із використанням громадського транспорту. До міської маршрутної мережі належать усі види громадського транспорту. З метою уникнення заторів та більш швидких кореспонденцій, мешканці часто обирають громадський транспорт. Проте, досить часто виникають і негативні явища у маршрутній мережі. До них відноситься зношеність транспортних засобів, переповнення салону рухомого складу, недотримання розкладу руху, недостатній рівень інформування в салоні транспортного засобу, що супроводжується низьким рівнем обслуговування та низькою привабливістю. Також варто відзначити низькі швидкості сполучення окремих ділянок на маршрутній мережі. Усі ці чинники впливають на ефективність роботи громадського транспорту. Одним із основних недоліків маршрутної мережі є високий рівень зношення рухомого складу, оскільки впливає на комфорт поїздки, низькі техніко-економічні та техніко-експлуатаційні показники роботи громадського транспорту. Більшість маршрутів громадського транспорту пролягає магістральними вулицями міста із великим транспортним навантаженням, яке спричинене високою інтенсивністю транспортного потоку. Від цього залежать затримки в русі на пішохідних переходах та перехрестях, незалежно від їх способу регулювання руху. У великих містах із щільною забудовою практично не залишилося простору для облаштування виділених смуг руху громадського транспорту. Бувають випадки, коли немає місця для облаштування зупинкових пунктів у заїзних кишенях. Варто звернути увагу на проблему з інформаційним забезпеченням під час перевезення. Його метою є інформування пасажирів у салонах рухомого складу, а також через різні мобільні додатки про місце розташування транспортного засобу громадського транспорту на маршрутній мережі, режими та графіки руху, можливість варіації з одного маршруту на інший чи з одного виду громадського транспорту на інший. За результатами теоретичного аналізу встановлено основні якісні та кількісні показники, які визначають ефективність роботи транспортних систем автомобільних пасажирських перевезень у містах, а також способи пріоритизації громадського транспорту [1–3]. Встановлено, що до основних відносяться: швидкість сполучення, рівень наповнення рухомого складу, величина змінності пасажирського потоку на зупинкових пунктах. Додатковими є: спосіб управління рухом на перехрестях міських вулиць, погодні умови та нерівномірність переміщень міських мешканців за періодами року [2,4]. До того ж, важливе значення мають містобудівні та дорожньо-планувальні умови. Саме вони визначають особливості транспортного районування, розміщення районних та загальноміських центрів притягання мешканців, а також функціональне зонування території [1,4,5]. Додаткової уваги заслуговує вирішення проблем, пов’язаних з збільшенням рівня урбанізації та міської мобільності, окремі аспекти яких розкрито у дослідженні. Виходячи із цього, для підвищення ефективності пасажирських перевезень у великих містах необхідно значну увагу зосередити на підвищенні швидкості сполучення, яка в основному залежить від способу надання пріоритету громадському транспорту на окремих ділянках транспортної мережі. Об’єкт дослідження – міський громадський транспорт. Предмет дослідження – пріоритизація міського громадського транспорту на виділених смугах. Метою роботи є вдосконалення роботи міського громадського транспорту, для якого облаштовано виділені смуги в зоні дії регульованих перехресть. Для досягнення поставленої мети слід розв’язати такі завдання: 1. Проаналізувати існуючі методологічні підходи щодо пріоритизації міського громадського транспорту на транспортній мережі у великих містах. 2. Визначити основні та другорядні чинники, які визначають якість транспортного обслуговування міським громадським транспортом у містах та ефективність роботи транспортної системи міських пасажирських перевезень. 3. Провести експериментальні вимірювання миттєвої швидкості руху транспортних засобів на ділянках міських магістральних вулиць з виділеними смугами руху для громадського транспорту та без них. 4. Визначити закономірності зміни швидкості руху на ділянках магістральних вулиць за різних складу руху та способів пріоритизації громадського транспорту. 5. Розробити практичні рекомендації щодо підвищення ефективності роботи міського громадського транспорту. Ключові слова: міський громадський транспорт, транспортна мережі, транспортна система, виділена смуга для громадського транспорту, швидкість сполучення, миттєва швидкість. Перелік використаних літературних джерел. 1. Доля В.К. Пасажирські перевезення: підручник / В.К. Доля. – Харків: «Видавництво «Форт»», 2011. – 504 с. 2. Босняк М.Г Пасажирські автомобільні перевезення: навчальний посібник для студентів спеціальності «Організація перевезень і управління на транспорті (автомобільний)» / М.Г. Босняк. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2009. – 272с. 3. Маринцева К.В. Пасажирські перевезення: підручник / К.В. Марінцева. – К.: Видавництво Національного авіаційного університету, 2009. – 228 с. 4. Поліщук В.П.. Транспортне планування міст: підручник для студентів вузів / Поліщук В.П., Дзюба О.П., Красильникова О.В. – Київ: Знання, 2014. – 371 с. 5. Григоров М.А. Проблеми моделювання і управління рухом транспортних потоків у великих містах: монографія. / Григоров М.А., Дащенко О.Ф., Усов А.В. – Одеса: Астропринт, 2004. – 272 с.