Обґрунтування стратегії комерціалізації ІТ-продукту
Автор: Бохонко Марта Володимирівна
Кваліфікаційний рівень: магістр (ОНП)
Спеціальність: Економіка (освітньо-наукова програма)
Інститут: Інститут економіки і менеджменту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Зростання комерційної значущості технологій у сучасному світі вимагає адекватного розуміння суті комерціалізації інновацій (в тому числі і ІТ-продукції) в ринковому середовищі, принципів організації, внутрішньої логіки інноваційного середовища та закономірностей функціонування інноваційної інфраструктури. «Комерціалізація» - це процес розвитку економіки, який являє собою створення нового інноваційного продукту чи послуги, або осучаснення вже існуючого, відповідно до потреб кінцевого споживача та впровадження його на ринок з метою отримання прибутку, є вигідним для всіх учасників процесу від розробників до споживачів. Функціонування успішного бізнесу можливе лише за постійного розвитку інновацій. Але все ж, важливим чинником розвитку такої продукції є її просування на ринку, а саме – комерціалізація, оскільки результативність залежить від того, чи інновація була впроваджена. Мета магістерської кваліфікаційної роботи – дослідження теоретико-методичних засад та розроблення прикладних рекомендацій щодо стратегії комерціалізації ІТ-продукту. Досягнення поставленої мети зумовило потребу розв’язання завдань: - розглянути та узагальнити теоретичні та прикладні засади комерціалізації ІТ-продукції, особливості її правового регулювання; - проаналізувати особливості комерціалізації ІТ-продукту (на прикладі інтернет-магазину «PLANT PARADISE»); - удосконалити методичне підґрунтя вибору стратегії комерціалізації ІТ-продукту; - розробити та обґрунтувати стратегію комерціалізації ІТ-продукту (на прикладі інтернет-магазину «PLANT PARADISE»). Об’єктом дослідження є процес обґрунтування стратегії комерціалізації ІТ-продукту. Предмет дослідження – теоретико-методичні і прикладні засади обґрунтування стратегії комерціалізації ІТ-продукту (на прикладі інтернет-магазину «Plant Paradise»). Теоретико-методологічну базу для виконання магістерської кваліфікаційної роботи становлять: літературні джерела з теоретичних основ комерціалізації, впровадження інновацій; монографічні дослідження з вибору стратегій та методів ціноутворення; періодичні видання у предметній сфері; автореферати дисертацій; нормативно-законодавча база України у царині правового регулювання інновацій тощо. Розрахункові розділи магістерської кваліфікаційної роботи виконано на основі даних інтернет-магазину «PLANT PARADISE» та із застосуванням програмного пакету MATLAB R2018. Методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі завдань використано методи: витратний, конкурентний та дохідний підходи ціноутворення – для встановлення ціни на досліджуваний інтернет-магазин; узагальнення, групування і систематизації – для дослідження поняття стратегій загалом та стратегій комерціалізації зокрема, абстрактно-логічний та графічний – для унаочнення теоретичного і методичного матеріалу магістерської кваліфікаційної роботи. Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретичних та методичних засад щодо розроблення стратегії комерціалізації ІТ-продуктів. Розвинуто методичний інструментарій для обґрунтування стратегії комерціалізації ІТ-продукту, що на відміну від існуючих, передбачає трактувати ціноутворення як холістичну оцінювальну систему, яка поєднує застосування низки спеціально дібраних методів з різних методичних підходів та створює підґрунтя для визначення ринкового місця отриманої ціни, її відповідності до поставлених підприємством завдань. Уточнено підхід до врахування рівня технологічної готовності, на якому перебуває ІТ-продукт, що на відміну від відомих, сприяє підвищенню рівня точності ціноутворення для ІТ-продуктів. Опираючись на розробки NASA, виділено дев’ять рівнів технологічної готовності продукту, які диференційовано на низький, середній та високий, кожен з яких містить по три рівні готовності послідовно. Відповідно, до цих рівнів готовності продукту, наведено відповідність ризиків, які супроводжуватимуть ІТ-продукт під час комерціалізації. Перелік використаних джерел. 1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=436-15. 2. Шуміло І.А. Проблеми нормативно-правового забезпечення регіональної інноваційної політики / І.А. Шуміло // Форум права. – 2008. - № 3. – С. 544-550 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-3/08siarip.pdf. 3. Інструкція, щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 1-інновація "Обстеження інноваційної діяльності промислового підприємства", затверджена наказом Державного комітету статистики України від 01.10.2008 р. № 361[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1047-08. 4. Висоцька І.Б. Стан та проблеми інноваційної діяльності промисловості / І.Б. Висоцька // Науковий вісник НЛТУ України: Збірник науково-технічних праць. – Львів: НЛТУ України. – 2008. – Вип. 18.10. – 316 с. – С. 279-286. 5. Lesinskyi, V.; Yemelyanov, O.; Zarytska, O.; Symak, A.; Petrushka, T. Development of a Toolkit for Assessing and Overcoming Barriers to the Implementation of Energy Saving Projects. East. -Eur. J. Enterp. Technol. 2020, 5, 24–38. 6. Stetsiv, I.S.; Diachuk, I.V.; Vdovichena, O.G.; Heidor, A.P.; Chervinchuk, A.V. Formation of Development Strategies of Transport and Logistics Companies under Current Conditions. Int. J. Manag. 2020, 11, 1103–1114. 7. Obradovic, T.; Vlacic, B.; Dabic, M. Open Innovation in the Manufacturing Industry: A Review and Research Agenda. Technovation 2021, 102, 102221. 8. Shao, Y.; Shi, L. Cross-Border Open Innovation of Early Stage Tech Incubation: A Case Study of FORGE, the First UK-China Accelerator Program. J. Open Innov. Technol. Mark. Complex. 2018, 4, 37. 9. Kozyk, V.; Mrykhina, O.; Lisovska, L.; Panchenko, A.; Honchar, M. Method of Technological Forecasting of Market Behaviour of R&D Products. Adv. Sci. Technol. Eng. Syst. 2020, 6, 886–897