Дослідження та удосконалення інструментарію оптимізування витрат на інновації в умовах виходу вітчизняних підприємств на ринки Польщі
Автор: Михайлов Володимир Олегович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародна економіка
Інститут: Інститут економіки і менеджменту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Витрати на інновації (Toivanen, Stoneman & Bosworth, 2002) є фактором прямого впливу у розширеній моделі Тобіна q, в якій вартість компаній відображає те як ринок сприймає майбутні прибутки та дивіденди, які, у свою чергу, частково обумовлені матеріальними активами фірм, а частково їхніми нематеріальними активами, зокрема запасом «інноваційних» знань, тобто нематеріальними активами, створеними в результаті науково-дослідної діяльності. Метою даної роботи є дослідження та вдосконалення інструментарію зменшення витрат на інновації вітчизняних підприємств в умовах виходу на ринки Польщі. Завданням роботи є дослідження науково-методичної літератури та законодавчих і нормативно-правових актів щодо трактування, обліку, оцінювання ефективності та оптимізування витрат на інновації, аналізування тенденцій міжнародної економічної діяльності між Україною та Польщею, дослідження тенденцій розвитку окремих галузей економіки цих країн, дослідження компанії-лідера галузі, у якій здійснює свою діяльність об’єкт дослідження, його фінансового стану, виробничо господарської та інноваційної діяльності, економічне обґрунтування запропонованих заходів з оптимізації витрат на інновації. Об’єктом дослідження є завод «Полімер-Електрон», який є одним із лідерів з виробництва пластмас та полімерів України та лідером інструментального виробництва західного регіону. Предметом дослідження є управління витратами на інновації вітчизняних підприємств на прикладі лідера галузі виробництва пластмас та полімерів – заводу «Полімер-Електрон». Дослідження інструментарію оптимізування витрат на інновації було здійснено у кілька етапів. Першочергово було здійснено аналізування дітературних джерел за темою, наведено підходи до оптимізації витрат на інновації іноземними компаніями та участь органів державної влади у цьому процесі. У дослідженні О.В. Пальчук та О. М. Гай (Palchuk and Gai, 2021) запропоновано створити додаткові аналітичні субрахунки для рахунків 23, 26, 39, 70, 79, 90, 94, 44, 47, 48 з метою деталізації фінансової та облікової інформації про інноваційну діяльність та її результати, що, у свою чергу, покращить її сприйняття внутрішніми та зовнішніми користувачами та дозволить приймати більш раціональні управлінські рішення. З метою оптимізування витрат на інновації у дослідженні (Hyk, 2021) було використано множинні лінійні регресії для обчислення зв’язку між обсягом продажів та елементами витрат на інновації українських промислових підприємств. Оптимізування витрат на інновації згідно з побудованою моделлю означає досягнення такого обсягу витрат на інновації, при яких обсяг продажів буде максимальним. Важливою передумовою до застосування моделі є перевищення темпу зростання обсягів продажу над темпами зростання інноваційних витрат. Було здійснено порівняння інноваційної діяльності польських та українських компаній, встановлено, що головним фактором існування розвиненої інноваційної інфраструктури Польщі є значний обсяг приватних витрат на НДДКР, які використовують різноманітні сучасні методи їх оптимізування та бюджетних стимулів. Здійснено дослідження фінансового стану заводу, його виробничо-господарської та інноваційної діяльності та встановлено, що компанія характеризується високими показниками фінансової стійкості, платоспроможності та в деяких аспектах вищою ніж середньогалузева рентабельністю та швидкістю обороту та операційного циклу. На основі виявлених факторів впливу на обсяг витрат на інновації досліджено інноваційну діяльність заводу «Полімер-Електрон», у якому виявлено низку проблем з управлінням витратами на інновації та інноваційною діяльністю загалом. Запропоновано комплексний захід щодо оптимізування витат на інновації, скорочення витрат на стадії фундаментальних досліджень, виявлення проблем, та процесів, які можуть стати джерелами інновації, формулювання проблеми та гіпотез, що є частиною проблеми. Розмір економії коштів на цих видах витрат на інновації може бути спрямований на фінансування довгострокових проектів, які дозволять створити нові нематеріальні активи для заводу -патенти, корисні моделі та забезпечити позиції технологічного лідера галузі не лише в Україні, а й в всій Центрально-Східній Європі. Корім цього, заводу завдяки впровадженню заходу зможу стати центром надання послуг з створення інноваційних рішень для інших компаній, вирішувати складні технічні проблеми промислових гігантів регіону, вдосконалювати інноваційну та дослідницьку інфраструктуру західного регіону. Запропоновані заходи відповідають загальносвітовим тенденціям із інформатизації та впровадження високотехнологічних процесів у процеси виробництва, управління та можуть бути застосовані як об’єктом дослідження, так і іншими вітчизняними та закордонними компаніями. Ключові слова - витрати на інновації, витрати на НДДКР, оптимізування витрат, управління витратами, комплексний захід, система планування ресурсів підприємства. Перелік використаних літературних джерел. Toivanen, O., Stoneman, P. And Bosworth, D., (2002). Innovation and the market value of UK firms, 1989–1995. Oxford Bulletin of Economics and Statistics, 64(1), pp.39-61. Palchuk, O.V. and Gai, O.M., (2021). ACCOUNTING POLICY AND ITS ROLE IN THE FORMATION OF INFORMATION SUPPORT OF INNOVATION ACTIVITY MANAGEMENT. ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА, (1-2), pp.166-173. Hyk, V., (2021). Optimization of costs for innovations of industrial enterprises Western Ukraine in ensuring sustainable environmental development. In E3S Web of Conferences (Vol. 234, p. 00049). EDP Sciences.