Екологічна безпека Прикарпатського гірничо-промислового району.
Автор: Троняк Марія Ігорівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Прикладна екологія та збалансоване природокористування
Інститут: Інститут сталого розвитку ім. В. Чорновола
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Сировинна калійна база України зосереджена на Прикарпатті. Прикарпатський соленосний басейн простягається смугою довжиною 280 км, шириною 20-30 км від Польщі до Румунії. Подальший розвиток мінерально-сировинного комплексу України потребує негайного розв’язання на державному рівні проблем, які істотно гальмують розширення мінерально-сировинної бази, її екологічну реабілітацію та раціональне використання. Розробка та переробка калійних руд супроводжується значним впливом на довкілля. Однією із особливостей розробки калійних руд є відносно низький вміст у них корисного компоненту і, як наслідок, великий об’єм відходів при їх переробці і одержанні кінцевого продукту – мінеральних добрив. Заскладовані на земній поверхні відходи калійних виробництв є необмеженим джерелом сольового забруднення компонентів навколишнього середовища. Основними забруднювачами є хлориди, які піддаються вітровому розсіюванню, дифузійній і фільтраційній міграції, засолюють геологічне середовище [1]. Особливо негативно впливає діяльність калійних підприємств на гідрохімічний режим поверхневих та підземних вод. Ареали засолення розширюються, переважно, в напрямку потоку підземних вод і діючих водозаборів, які розміщені недалеко від осередків забруднення. Засоленню підземних вод сприяють процеси осідання і деформації земної поверхні над відробленими виробками. Осідання земної поверхні, згідно роботи [2], супроводжується зсувами і тріщинами, а також змінами інженерно-геологічних властивостей порід. Протягом останніх 10 років екологічна ситуація в районі Домбровського кар’єру значно ускладнилася через збільшення водоприпливу та прискорення карстово-зсувного руйнування внутрішнього кар’єрного поля. За останні 2 роки відбулося заповнення Домбровського кар’єру до підошви надсольового водоносного горизонту та його поступове наповнення мінералізованими кар’єрними водами. Після зупинки видобування у 2007 році кар’єр став проблемою державного масштабу, оскільки переповнений небезпечними відходами та солями, існує велика загроза засолення водоносних горизонтів, які є джерелом прісної води Прикарпатсього району. Самозатоплення Домбровського соляного кар’єру, розмив атмосферними опадами солевмісних відвалів, переповнення хвостосховища № 2, поширення ореолів засолення вод четвертинного водоносного горизонту та небезпека різкого погіршення якості води в міському водозаборі, розвиток соляного карсту та просідання територій над виробленим простором шахт з деформацією чи руйнуванням інженерних споруд і житлових будівель – це той перелік, який точно описує найважливіші проблеми Калуського гірничо-промислового району. [3,4]. Ще одна проблема Домбровського кар’єру – водні ерозії, які утворились з північної частини кар’єру. Перше хвостосховище площею 54 га, вміщає близько 4 млн.м^3 відходів. В 1993 році на ньому розпочали рекультивацію, але повністю її не завершили, в результаті цього через атмосферні опади з хвостосховища вимиваються розчини солей, так звані мерабіліти [5]. Внаслідок цього після накопичення на поверхні великої кількості рідких і твердих шламів та розвитку зрушень порід в результаті деформації охоронних ціликів почали виникати загрози руйнування захисних дамб, важливих інженерних споруд (шахтних будівель, шляхів тощо) з ризиком катастрофічних скидів токсичних розсолів в басейн ріки Дністер [6]. Затоплення Домбровського кар’єру та вимивання розчинних солей різко збільшує навантаження на гідросферу території далеко нижче напрямку регіонального стоку і суттєво загострить екологічні проблеми Калуського та Галицького районів [7]. Найбільш незахищеними від впливу розсолів є річки Лімниця, Сівка, Дністер та підземні води, які є джерелами питного водопостачання. Виявлено перевищення ГДК забруднювальних речовин у даних річках, зокрема найбільше перевищень є у контрольному створі с. Войнилів р. Сівка, гирла р. Сівка та на контрольному створі с. Сівка-Войнилів р. Дністер. Враховуючи зростаючі обсяги вмісту розсолів у кар’єрі та хвостосховищах, збільшення кількості провальних лійок та просідань земної поверхні є актуальними консервація, рекультивація або ж продовження діяльності кар’єру з дотриманням вимог та запровадженням нових технологій та маловідходного виробництва. Розроблені рекомендації щодо зменшення негативного впливу Домбровського кар’єру та його компонентів на навколишнє середовище, зокрема на водні об’єкти - підземні води, річки Лімниця, Сівка та Дністер і запропоновані варіант переробки розсолів Домбровського кар’єру з виходом корисної сировини при їх правильному і вчасному впровадженні дозволять мінімізувати негативний вплив на довкілля. Об’єкт дослідження. Калуський гірничо-промисловий район (Домбровський кар’єр, колишній полігон токсичних відходів ТОВ «Оріана-Галев», рудники «Калуш», «Голинь» і «Ново-Голинь»). Предмет дослідження. Водне середовище. Метою магістерської роботи є оцінка стану екологічної ситуації в Калуському гірничо-промисловому районі та знаходження шляхів уникнення надзвичайної екологічної ситуації, пов’язаної з можливістю потрапляння розсолів у басейн р. Дністер та підземні водоносні горизонти. Розроблені рекомендації щодо зменшення негативного впливу Домбровського кар’єру та його компонентів на навколишнє середовище, зокрема на водні об’єкти - підземні води, річки Лімниця, Сівка та Дністер сприятимуть зменшенню негативного впливу на навколишнє середовище. Запропоновано варіант переробки розсолів Домбровського кар’єру з виходом корисної сировини. Ключові слова: водоносні горизонти, забруднення, екологічний стан, солевідвал, шламонакопичувач, хвостосховище, водоносний горизонт. Перелік використаних літературних джерел: «Екологічна безпека гірничо-хімічних виробництв в умовах аеротехногенного забруднення довкілля" [Електронний ресурс] // Івано-Франківський національний технічнич університет нафти і газу. – 2009. – Режим доступу до ресурсу: https://mydisser.com/en/avtoref/view/21540.html Шкіца Л.Є. Методика прогнозування формування ареалу забруднень шкідливими витоками з сховищ / Л.Є. Шкіца // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. – 2003. – № 1(6). С. 116-118. Адаменко О.М. Екологічна геологія : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / О.М. Адаменко, Г.І. Рудько. – К. : Манускрипт, 1997. – 348 с. Бочевар Ф.М. Гидрогеологическое обоснование защиты подземных вод и водозабора от загрязнений / Ф.М. Бочевар, А.Е. Орадовская. – М.: Недра, 1972. – 129 с. Троняк М.І. Джерела виникнення транскордонних техногенно-екологічних загроз на Прикарпатті / М.І. Троняк, А.М. Шибанова // 79-а студентська науково-технічна конференція. Секція екології, природоохоронної діяльності та туризму: збірник тез доповідей, Львів, 18 жовтня-12 листопада 2021 р. / М-во освіти і науки України. – Львів, 2021 р. – С. 49-50. Современные проблемы и факторы развития минерально-сырьевого комплекса Украины / Н.М. Гавриленко, Е.А. Кулиш, А.И. Зарицкий, В.С. Мищенко ; АН Украины, Госгеолком Украины. – К., 1993. – 122 с. – (Минеральные ресурсы Украины). Шибанова А.М. Актуальні проблеми техногенно-екологічного характеру на території Прикарпаття / М.І. Троняк, А.М. Шибанова // V спеціалізований міжнародний запорізький екологічний форум: Збірник тез доповідей, Запоріжжя, 14-16 вересня 2021 р. / М-во освіти і науки України. – Запоріжжя, 2021 р. – С. 232-234. Troniak M.I., Shybanova A.M. (supervisor). Ecological safety of Prykarpattia mining district. Master’s thesis. - National University "Lviv Polytechnic", Lviv, 2021.