Перспективні технології утилізації мулу, що генерується на очисних спорудах України та Польщі
Автор: Лагоцька Анастасія Романівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Екологічний контроль і аудит
Інститут: Інститут сталого розвитку ім. В. Чорновола
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Лагоцька А.Р., Мальований М.С.(керівник). Перспективні технології утилізації мулу, що генеруються на очисних спорудах України та Польщі. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2021. Розширена анотація Магістерська кваліфікаційна робота присвячена дослідженню перспективних технологій утилізації мулу, що генеруються на очисних спорудах України та Польщі. На сьогоднішній день промисловість переходить від прямоточних систем водопостачання до оборотних та замкнутих систем водовикористання. Це, у свою чергу, викликає необхідність у високому ступені очистки осадів стічних вод, які утворюються у процесі виробництва відпрацьованих вод, а також їх утилізації. Об’єкт дослідження – осади, що генеруються на очисних спорудах, в процесі очистки стічних вод. Предмет дослідження – шляхи використання та утилізації осадів стічних вод. Мета дослідження: встановлення можливості використання для біологічної рекультивації субстрату на основі осадів стічних вод. Проведено літературний огляд загальної характеристики та класифікації стічних вод та осадів стічних вод. Проаналізовано та визначено основні джерела забруднення вод та методи очищення стічних вод. Описано процес дослідження впливу субстрату осадів очисних споруд на ріст та розвиток біоіндикаторів. Охарактеризовано способи утилізації осаду стічних вод згенерованиз на очисних спорудах України та Польщі. Описано нетрадиційні методи утилізації каналізаційного мулу в Польщі. Результати дослідження. В результаті проведення дослідження було встановлено, що у випадку додавання у субстрат відстояних осадів, спостерігається пригнічення росту та розвитку біоіндикаторних рослин, у звязку із вмістом в них патогенної мікрофлори, грибів та плісені; у випадку додавання у субстрат свіжих осадів, проростання рослин відбувається лише у пробах, де вміст осадів не перевищує 40%; у випадку додавання у субстрат додаткового компоненту (природного цеоліту) спостерігається позитивний вплив на проростання біоіндикаторних рослин. Найкращі показники проростання спостерігаються у зразках із вмістом осадів 40% та вмістом цеоліту 7,5 та 10% відповідно. Існує сильна потреба в пошуку різних недорогих рішень для вирішення проблеми очищення та захоронення стічних вод у місцевих масштабах. Побудовані водно-болотні угіддя системи зі спільними сечовивідними шляхами для утилізації каналізаційного мулу прості в побудові і недорогі в експлуатації, до того ж їх природний вигляд дозволяє легко включити їх в існуючий ландшафт. Ключові слова – стічні води, мул, сільське господарство, очисні споруди, грунти. Перелік використаних літературних джерел: Вестлейк Д. Ф. Методи визначення річної продукції болотних рослин з потужними кореневищами // Методи вивчення продуктивності кореневих систем і організмів ризосфери. - Л., 1968. Виноградов Б. В. Рослинні індикатори та їх використання при вивченні природних ресурсів. - М .: Наука, 1964. Волошин М.Д. Удосконалення технології біологічної очистки стічних вод: монографія / [М.Д. Волошин, О.Л. Щербак, Я.М. Черненко та ін.]. - Дніпродзержинськ: ДДТУ, 2009. - 230 с. Воронов Ю.В. Водовідведення та очистка стічних вод: підручник для студентів вищих навчальних закладів. - Изд. 4-е, доп. і перераб. - М., 2006. - 704 с. Врочінській К. К. Накопичення пестицидів вищими водними рослинами. - Київ: Наукова думка, 1977.