Формування архітектури рекреаційно-оздоровчих об’єктів у гірських умовах
Автор: Тимченко Анастасія Валеріївна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Архітектура будівель і споруд
Інститут: Інститут архітектури та дизайну
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Дипломна робота на тему “Формування архітектури рекреаційно-оздоровчих об’єктів у гірських умовах” присвячена актуальній сучасній проблемі дослідження архітектурних принципів формування архітектури рекреаційно-оздоровчих об’єктів у гірських умовах.Робота направлена на реалізацію програмних завдань формування новітніх підходів до рекреаційно-оздоровчих об’єктів у гірських умовах , які вносять вклад у вирішення проблем медичного, відпочинкового та соціального значення.Poбoтa складається з текстової та графічної частин. Текстова частина (96 сторінок) складається зі вступу, трьох poздiлiв, висновків, списку використаних джерел (61 позиції).Організація рекреаційно-оздоровчих об’єктів у гірських умовах є складним і багатогранним процесом, що вимагає багатостороннього аналізу передумов їх формування в регіоні.Створення сприятливого середовища для відпочинку та оздоровлення є основним для рекреаційно-оздоровчої архітектури. Від раціональної організації середовища відпочинку залежить збереження та відновлення фізичного та психологічного здоров’я людини, формування гармонійно розвиненої особистості, відтворення трудових ресурсів.Розглянуті передумови дозволили дати відповіді на актуальні питання, пов’язані з визначенням переважних типів рекреаційно-оздоровчих об’єктів, їх архітектурно-планувальної організації та особливостей архітектурних рішень.На основі вивчених особливостей формування рекреаційно-оздоровчих об’єктів у гірських умовах регіону надано відповіді на запитання з урахуванням унікальності гірських територій, річок, озер, водосховищ; культурно-історичні традиції; соціальні потреби відпочиваючих.Формування рекреаційно-оздоровчих об’єктів у гірських умовах в контексті унікальних гірських ландшафтів має здійснюватися в тісному взаємозв’язку з природним середовищем. Його слід розглядати як певний усталений контекст, який необхідно підкреслити та розвивати створеним середовищем відпочинку. Проблема збереження природи є найбільш гострою і значною мірою залежить від архітектурно-плануючої організації комплексу. У магістерській роботі було зроблено спробу знайти взаємозв’язок типових ландшафтних ситуацій та оптимальних планувальних рішень.Також з метою збереження природи розроблено модель рекреаційного використання гірських територій, яка впливає на рішення комплексів, визначає організацію в структурі комплексу з функцією природного. Оскільки повноцінне функціонування рекреаційно-оздоровчих об’єктів у гірських умовах неможливе без урахування розвитку їх структури в майбутньому, запропоновано теоретичні моделі такого розвитку.У роботі наголошується на необхідності збереження архітектурних традицій шляхом їх трансляції в архітектуру рекреаційно-оздоровчих об’єктів у гірських умовах із застосуванням запропонованих прийомів.Проведена робота в даному дослідженні, розглянуті, проаналізовані та узагальнені матеріали та зроблені на їх основі висновки дозволили вирішити поставлені завдання.Основним результатом дослідження є перші розроблені принципи та методики архітектурного формування рекреаційно-оздоровчих об’єктів у гірських умовах Східниці. Проте робота не претендує на вичерпний виклад усіх теоретичних проблем, пов’язаних з архітектурним формуванням рекреаційно-оздоровчих об’єктів у гірських умовах .Розроблено найбільш актуальні функціональні, планувальні, ландшафтні та архітектурно-просторові питання. Багато питань формування рекреаційно-оздоровчих об’єктів у гірських умовах не могли бути розглянуті в рамках даної роботи, це може послужити основою для подальших самостійних досліджень. Розроблено пропозицію практичної реалізації рекреаційно-оздоровчих об’єктів у гірських умовах у смт. Східниця. Проведено передпроектний аналіз, висвітлено ідею об’ємно-просторового вирішення, принципи соціальної орієнтованості. На основі проведеного теоретико-практичного дослідження висвітлено рекомендації щодо проектування рекреаційно-оздоровчих об’єктів у гірських умовах.