Аналіз надзвичайної ситуації аміачно-холодильного відділення ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат» м. Вінниця
Автор: Бендяк Андрій Леонідович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Пожежна безпека
Інститут: Інститут будівництва та інженерних систем
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Бендяк А.Л., Перетятко Б.М. (керівник). Аналіз надзвичайної ситуації аміачно-холодильного відділення ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат» м. Вінниця. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет „Львівська політехніка”, Львів, 2021. Розширена анотація. Розвиток хімічної промисловості в останні десятиліття в усьому світі привів не лише до задоволення потреб у продуктах хімічної промисловості, сільського господарства і населення, але й до збільшення числа аварій на хімічно-небезпечних об’єктах (ХНО) і на транспорті, що супроводжуються викидом чи розливом значної кількості небезпечних хімічних речовин (НХР), вибухами і пожежами, у результаті чого виникають надзвичайні ситуації з ураженням і загибеллю людей і тварин. Хімічні аварії по небезпеці займають перші місця серед техногенних катастроф ХХІ-го століття. Найбільше число аварій відбувається на підприємствах, що виробляють чи використовують аміак, хлор, ацетилен, мінеральні добрива і гербіциди, продукти органічного й нафтохімічного синтезу. Як показує практика, більшість аварій відбувається внаслідок помилкових дій обслуговуючого персоналу в процесі виробництва, а також технічних несправностей і відмови у роботі окремих вузлів та елементів устаткування. За останні роки в світі мали місце тисячі аварій з викидом в навколишнє середовище НХР. Усього в Україні функціонує 1368 об’єктів, на яких зберігається або використовується у виробничій діяльності більше 623 тис. тон хімічно-небезпечних речовин, у тому числі — 6,5 тис. тон хлору, 170 тис. тон аміаку. З кожним роком технологічні процеси виробництва на ХНО зростають і змінюються, проте зі збільшенням кількості виготовлених НХР збільшується і ризик виникнення надзвичайних ситуацій та небезпеки, які вони несуть у результаті аварій на цих об’єктах, що змушує промислово розвинуті країни розробляти системи заходів для підвищення безпеки хімічних технологій і швидкої ліквідації наслідків хімічних аварій. В основі переважної більшості цих заходів лежить ідея підвищення контролю держави в регулюванні безпеки хімічних виробництв, удосконаленні засобів реагування та підвищення кваліфікації оперативно-рятувальних сил органів управління, основними задачами яких є попередження й ліквідація надзвичайних ситуацій. Для цього потрібно мати відповідну нормативну й наукову базу. В першому розділі описано актуальність теми магістерської кваліфікаційної роботи та проведено огляд літературних джерел. В другому розділі висвітлено архітектурні рішення будівель та споруд ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат» м. Вінниця. У третьому розділі спрогнозовано можливу хімічну обстановку в разі виникнення НС, а також проведено розрахунок сил та засобів для гасіння вірогідної пожежі в аміачно-холодильного відділення ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат» м. Вінниця. В четвертому розділі описано дії ДСНС при аваріях з викидом (виливом) аміаку та ліквідування наслідків аварії. У п’ятому розділі описано правила безпеки праці при гасінні пожеж в аміачно-холодильному відділенні ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат» в м. Вінниця. В шостому розділі описана економіка пожежної безпеки. Об’єкт дослідження: аміачно-холодильна установка ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат» м. Вінниця. Предмет дослідження: об’ємно-планувальні та інженерні рішення аміачно-холодильної установки, що знаходяться на підприємстві. Мета дослідження: – у процесі проведення досліджень було розглянуто і проаналізовано об’ємно-планувальні інженерні рішення на об’єкті, проведено моніторинг техногенного та пожежного стану об’єкта дослідження, аналізу стану відповідності об’єкта з техногенної (пожежної) безпеки, аналіз пожежної небезпеки з погляду на можливості виникнення пожежі, іншої шкідливої небезпеки конкретних речовин, що обертаються в технологічному процесі, а також проведено дослідження основних засобів і способів виявлення та гасіння пожежі на ранніх стадіях її виникнення. Таким чином, в даній магістерській кваліфікаційній роботі була дана загальна характеристика підприємства, визначено основні небезпеки аміачно-холодильної установки, проведено аналіз небезпеки приміщень та моніторинг стану відповідності об’єкта з техногенної (пожежної) безпеки, проведено прогнозування НС в викидом аміаку на ПрАТ “Вінницький олійножировий комбінат”, проведено розрахунки особового складу та сил для ліквідації НС на комбінаті, запропоновано відповідні заходи щодо ефективного реагування на НС на даному комбінаті. Під час перевірки підприємства було виявлено ряд невідповідностей нормативним документам з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Виходячи з цього для покращення стану цивільного захисту пожежної та техногенної безпеки об’єкту я пропоную: Розробити: - плани цивільного захисту на особливий період; - розпорядчий акт про утворення об’єктових спеціалізованих служб цивільного захисту; - план евакуації населення (працівників) у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; - розрахунки евакуації, розселення; - інструкцію черговому диспетчеру ХНО про порядок дій у разі аварії з ХНР; - програму прискореної підготовки працівників до дій в особливий період. Отже, враховуючи збитки від НС та витрати на виконання запропонованих заходів, впровадження газоаналізатора Benetech gm8806 на ПрАТ “Вінницький олійножировий комбінат” є економічно доцільним, так як призводить до запобігання річних витрат аміаку на суму 15310 гривень. А також, значно скорочує час виявлення витоку аміаку, що дасть нам можливість зменшити кількість уражених від токсичних парів, що вказує на економічну ефективність запропонованого методу. Ключові слова: Резервуар, пожежа, пожежогасіння, НС, аміак, пожежна безпека, керівник гасіння пожежі, розвідка, локалізація пожежі, ліквідація пожежі. Перелік використаних літературних джерел. 1.Кодекс Цивільного захисту України від 02.10.2012 р. № 5403-VI. 2.Наказ МВС України від 26.04.2018 року №340 „Про затвердження Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та Статуту дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж”. 3.Наказ МНС України від 16.12.2011 №1342 “Про затвердження Настанови з організації газодимозахисної служби в підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України”. 4.Наказ МНС України від 07.05.2007 року №312 “Правила безпеки праці в органах і підрозділах МНС України”. 5.Довідник керівника гасіння пожежі. – Київ: УкрНДІЦЗ, ТОВ «Літера-Друк», 2016. – 320 с. 6.Норми радіаційної безпеки України; доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення (НРБУ-97/Д-2000). 7.Наказ МНС України від 16.12.2011 №1341 „Про затвердження Методики розрахунку сил і засобів МНС України, необхідних для гасіння пожеж у будівлях і на територіях різного призначення”. 8.ДСТУ EN 2:2014 „Класифікація пожеж”. 9.Наказ Міністерства енергетики і вугільної промисловості України від 22.12.2011 р. №863 «Про затвердження Інструкції з гасіння пожеж на енергетичних об’єктах України». – 2011. 10. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019 2001.