Покращення протипожежного стану складу кислот ПАТ «Баштанський сирзавод», м. Баштанка Миколаївської області
Автор: Благун Іван Юрійович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Пожежна безпека
Інститут: Інститут будівництва та інженерних систем
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Благун І.Ю., Перетятко Б.М. (керівник). Покращення протипожежного стану складу кислот ПАТ «Баштанський сирзавод», м. Баштанка Миколаївської області. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет „Львівська політехніка”, Львів, 2021. Розширена анотація. У світі використовується в промисловості, сільському господарстві і побуті близько 6 млн. токсичних речовин, 60 тис. з яких виробляються у великих кількостях, в тому числі більше 500 речовин, які відносяться до групи небезпечних хімічних речовин (НХР) - найбільш токсичних для людей. Об’єкти господарювання, на яких використовуються НХР, є потенційними джерелами техногенної небезпеки. Це так звані хімічно небезпечні об’єкти. При аваріях та руйнуванні цих об’єктів можуть мати місце масові ураження людей, тварин і сільськогосподарських рослин. До хімічно небезпечних об’єктів (підприємств) відносяться: - заводи і комбінати хімічних галузей промисловості, а також окремі установки і агрегати, які виробляють або використовують НХР; - заводи (або їх комплекси) з переробки нафтопродуктів; - виробництва інших галузей промисловості, які використовують НХР; - підприємства, обладнані холодильними установками, водонапірними станціями та очисними спорудами, де використовують хлор або аміак; - залізничні станції і порти, де концентрується продукція хімічних виробництв, термінали і склади на кінцевих пунктах переміщення НХР; - транспортні засоби, контейнери і наливні поїзди, автоцистерни, річкові і морські танкери, що перевозять хімічні продукти; - склади і бази, на яких знаходяться запаси речовин для дезинфекції, дератизації сховищ для зерна ї продуктів його переробки; - склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського господарства. Усього в Україні функціонує 1810 об’єктів, на яких зберігається або використовується у виробничій діяльності більше 283 тис. тонн НХР, у тому числі - 9,8 тис. тонн хлору, 178,4 тис. тонн аміаку. На сучасному етапі розвитку суспільства ставиться все більше вимог до якості продуктів харчування з урахуванням стану сировинної бази, до розробки нових технологій з використанням вторинної сировини, які забезпечують безвідходне виробництво. Молочна промисловість України - одна з ведучих галузей агропромислового комплексу. До складу молочної промисловості входять підприємства по виробництву сухого молока, масла, твердих сичужних сирів, тощо. На таких підприємствах обертаються небезпечні речовини в технологічних лініях, можливе розташування їх безпосередньо на території об’єкту. Аналіз структури підприємств, що виробляють або що споживають небезпечні хімічні речовини, показує, що в їхніх технологічних процессах використовується, як правило, незначна кількість токсичних хімічних продуктів. Значно більша по обсягу кількість НХР міститься на складах підприємств. Це призводить до того, що при аваріях в цехах підприємства в більшості випадків має місце локальне зараження повітря, обладнання цехів та території підприємств. При цьому ураження в таких випадках може отримати в основному виробничий персонал. В першому розділі описано характеристику об’єкту магістерської кваліфікаційної роботи та проведено огляд літературних джерел. В другому розділі проведено техногенної (пожежної) небезпеки даного об’єкту. У третьому розділі описано прогнозування можливої обстановки в разі виникнення НС на складі кислот ПАТ «Баштанський сирзавод», м. Баштанка Миколаївської області. В четвертому розділі проведено розрахунок сил та засобів при виникненні НС на складі кислот ПАТ «Баштанський сирзавод», м. Баштанка Миколаївської області, а також проведено аварійне прогнозування при викиді НХР. У п’ятому розділі описана розробка плану дій органів управління та сил ДСНС на об’єкті у разі виникнення НС з викидом кислот. В шостому розділі описані правила безпеки праці при ліквідації НС на об’єкті. В сьомому розділі поорахована економіка пожежної безпеки. В восьмому розділі описана екологія навколишнього середовища. Об’єкт дослідження: склад для зберігання кислот та каустичної соди, а також горючі легкозаймисті рідини, що знаходяться в резервуарах. Предмет дослідження: об’ємно-планувальні та інженерні рішення резервуарів для зберігання кислот, а також горючі легкозаймисті рідин, що знаходяться на підприємстві. Мета дослідження: – у процесі проведення досліджень було розглянуто і проаналізовано методи моніторингу техногенного та пожежного стану об’єкта дослідження, аналізу стану відповідності об’єкта з техногенної (пожежної) безпеки, охорони праці (безпеки праці в надзвичайних ситуаціях) та спрогнозовано можливу обстановку при виникненні НС на складі кислот ПАТ «Баштанський сирзавод». В даній магістерській кваліфікаційній роботі проводився аналіз техногенної та пожежної небезпеки складу кислот заводу, який відноситься до потенційно небезпечних об’єктів відповідно до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки». Вивчено загальну характеристику об’єкта, проведено аналіз пожежовибухо- і хімічної небезпеки конкретних речовин, що зберігаються на об’єкті, зроблено розрахунок сил і засобів для ймовірної надзвичайної ситуації. За виявленими недоліками, та проведеними розрахунками, для забезпечення безпеки населення та робочого персоналу підприємства при аварії з викидом (виливом) соляної кислоти на ПАТ «Баштанський сирзавод», запропоновано встановити обвалування для зменшення площі розливу тим самим зменшити кількість ХНР, що попаде в атмосферу. Проведено розрахунок необхідної кількості сил і засобів для гасіння пожежі. Виконання вищеперерахованих заходів надасть можливість підвищити рівень пожежної та техногенної безпеки об’єкту. Ключові слова: Резервуар, пожежа, пожежогасіння, пожежна безпека, керівник гасіння пожежі, розвідка, локалізація пожежі, ліквідація пожежі. Перелік використаних літературних джерел. 1.Кодекс Цивільного захисту України від 02.10.2012 р. № 5403-VI. 2.Наказ МВС України від 26.04.2018 року №340 „Про затвердження Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та Статуту дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж”. 3.Наказ МНС України від 16.12.2011 №1342 “Про затвердження Настанови з організації газодимозахисної служби в підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України”. 4.Наказ МНС України від 07.05.2007 року №312 “Правила безпеки праці в органах і підрозділах МНС України”. 5.Довідник керівника гасіння пожежі. – Київ: УкрНДІЦЗ, ТОВ «Літера-Друк», 2016. – 320 с. 6.Норми радіаційної безпеки України; доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення (НРБУ-97/Д-2000). 7.Наказ МНС України від 16.12.2011 №1341 „Про затвердження Методики розрахунку сил і засобів МНС України, необхідних для гасіння пожеж у будівлях і на територіях різного призначення”. 8.ДСТУ EN 2:2014 „Класифікація пожеж”. 9.Наказ Міністерства енергетики і вугільної промисловості України від 22.12.2011 р. №863 «Про затвердження Інструкції з гасіння пожеж на енергетичних об’єктах України». – 2011. 10. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019 2001.