Кадастрові роботи при створенні цифрової основи м.Львова
Автор: Чернявський Ігор Євгенович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Землеустрій та кадастр
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Актуальним питанням для управління в територіальних громадах є автоматизована система даних. Яка дасть змогу автоматично створювати певні інформативні шари та накопичувати інформацію з метою її опрацювання та розробки ефективного використання об’єктів нерухомості, а також їх документацій (Про національну інфраструктуру геопросторових даних, 2021,). Для такої системи потрібна якісна цифрова основа. В даній роботі розглянуто всі види кадастрових робіт для створення цифрової основи міста. Цифрова основа розглядається як поєднання всієї цифрованої інформації про картографічний матеріал, геодезичні дані, відомості кадастрів, реєстри, документації та вся існуюча інформація про об’єкти в межах міста. Взаємодія всіх інформативних шарів надала можливість створити Єдину автоматизована інформаційна система та певну територію. Отже для ефективного управління територією міста та об’єктами що розташовані в межах потрібна злагоджена автоматизована система на основі цифрової аналітики. Об’єкт дослідження – цифрова основа міста Львова. Предмет дослідження – формування банку даних для ведення кадастру. Мета і задачі дослідження. Основною метою магістерської роботи є дослідження формування цифорової основи м. Львова та створення єдиної інформаційної бази. Результати досліджень. Для формування та визначення всіх видів кадастрових робіт при створені цифрової основи міста Львова були проведені теоретичні дослідження кадастрових робіт при формуванні цифрової основи. Висвітлено склад інформаційних ресурсів єдиної цифрової топографічної основи міста. Переставлений перелік складових бази даних інформаційних ресурсів єдиної цифрової топографічної основи міста. Розроблено логічну моделі бази даних інформаційних ресурсів єдиної цифрової основи міста, яка складається з різних реєстрів, а саме реєстр користувачів системи МБК; загальносистемний реєстр документів; реєстр систем координат, реєстр суб’єктів містобудівної діяльності (Malashevskyi (2018), Malashevskyi (2017). Представлено приклади кодифікатор типів інформаційних ресурсів для домену атрибуту тип інформаційних ресурсів. Такі дослідження дали поштовх до організації та структура бази цифрових векторних даних. Для складання загальної схеми формування та використання бази топоданих (БТД) визначено основні системи, які будуть функціонувати та забезпечувати постійні процеси у роботі БТД: система отримання даних; оперативна база топографічних даних та сховище БТД; спеціалізована ГІС адміністрування БТД; система контролю якості даних; ГІС автоматизованої системи картографування (АСК) та інші системи використання БТД. Розроблена загальна схема формування та використання БТД, яка пов’язує різні взаємозв’язки між основними складовими системи. Для формування цифрової основи міста, яку ми вважаємо за підґрунтя для функціонування єдиної інформативної бази, яка буде поєднувати дані всіх кадастрів. Оскільки ми розглядаємо територію міста, то основний удар припаде на містобудівний кадастр (МБК). (Про містобудівний кадастр, 2021) Проте, слід відмітити, що основою для такого кадастру є Державний земельний кадастр (ДЗК). МБК включає ряд інформації отриманої від ДЗК. (Про Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами, 2020). Важливою інформацією для функціонування цифрової основи є інформація про земельні ресурси. Така інформації має різні складові. Дані складові залежать від рівні: державного, регіонального та місцевого. Визначено перелік кадастрових робіт, які забезпечують графічну та атрибутивну інформацію. У роботі представлено цифрову топографічну основу міста Львова, як основу для створення єдиної інформаційної системи. Відповідно до проведеного аналізу існуючої цифрової карти, розуміємо, що значне частину інформації вже внесено. Проте є ще багато, не внесено. Щоб зробити масштабні інвентаризацію всієї території м. Львова потрібні значні кошти, яких в бюджеті нема. Тому прийнято рішення поступового наповнення інформацією, за рахунок приватних геодезичних та землевпорядних організацій. Досліджено структуру бази даних геоінформаційної системи містобудівного кадастру, розроблено ряд структурно-логічних схем. Розроблена узагальнена схема формування та використання інформаційних ресурсів містобудівного кадастру. Дані дослідження дали змогу розробити систему містобудівного кадастру в загальному кругообігу містобудівної інформації. Встановлено, що до атрибутивної інформації комплексних документів належать реєстраційно-облікові картки об’єктів будівництва, земельних ділянок та містобудівної документації, технічні паспорти об’єктів, заяви громадян та відомості, що видаються кадастровою системою тощо. Подано екранні форми інтерпретації XML-документів на клієнтському комп’ютері системи. Ключові слова: містобудівний кадастр, геодезичні дані, геоінформаційна система, реєстри даних, цифрова основа. Перелік використаних літературних джерел: Про національну інфраструктуру геопросторових даних, Закон України № 554-IX (2021) (Україна). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-20#Text Про Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами, Постанова Кабінету Міністрів України № 556 (2020) (Україна). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/556-2011-п#Text Про містобудівний кадастр, Постанова Кабінету Міністрів України № 559 (2021) (Україна). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/559-2011-п#Text Malashevskyi, M., Kuzin, N., Bugaenko, E., Palamar, A., & Malanchuk, M. (2018а). Algorithm For Calculating The Normative Area Of An Industrial Enterprise Land Plot. Geodesy and Cartography, 44(2), 63-70. doi:10.3846/gac.2018.2001 Malashevskyi, M., Kuzin, N., Palamar, A., & Malanchuk, M. (2017). The Problems Of Spatial Ordering And Taxation Of Agricultural Lands. Geodesy and Cartography, 43(4), 166-172. doi:10.3846/20296991.2017.1412634