Дослідження та удосконалення вибору інструментів зниження загальновиробничих витрат вітчизняних підприємств в умовах виходу на ринки Австрії
Автор: Басараб Андреа Василівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародна економіка
Інститут: Інститут економіки і менеджменту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Т. Войтенко і Н. Вороная вважають, що виробничі витрати на організацію виробництва і управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного і допоміжного виробництв, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання, інші витрати, пов’язані з процесом виробництва, що не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта витрат, називають загальновиробничими витратами (Войтенко та Вороная, 2005). М.С. Пушкар визначає ЗВВ як «витрати на обслуговування роботи цехів основного і допоміжного виробництва та управління ними, а також витрати на організацію та координацію виробничого процесу в них» (Пушкар, 2002). В.О. Ластовецький загальновиробничими (накладними) вважає ті витрати, які не належать до основних витрат, зумовлених технологією виробництва; тих, які формують технологічну вартість (собівартість) продукції (робіт, послуг), – витрати на технологічні матеріали, робочу силу і на експлуатацію засобів праці (Ластовецький, 2005). Ю.С. Цал-Цалко так пояснює суть даних витрат: «Загальновиробничі витрати, як складова частина виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), не мають безпосереднього зв’язку з технологічним процесом основних і допоміжних структурних підрозділів підприємства, а пов’язані лише з його організацією й обслуговуванням і створенням для підрозділів необхідних умов виробництва та здійснення управління» (Цал-цалко, 2002). На основі аналізу літературних джерел [1-5] можна дійти висновку, що загальновиробничі витрати – це витрати підрозділів, цехів, дільниць, бригад, відділень на організацію процесу виробництва та управління ними, витрати на утримання й експлуатацію машин та обладнання, будівель і споруд загальновиробничого призначення, які не можна прямо віднести на конкретний об’єкт витрат. Актуальність теми дослідження зумовлено необхідністю удосконалення методів управління витратами при виході підприємства на нові ринки. В швидко змінних умовах зовнішнього середовища підприємства постійно перебувають у пошуках оптимальних та ефективних методів оптимізації витратами. Більшість традиційних методів орієнтовані лише на етап надання послуг, але не враховуються витрати до та після наданих послуг. Отже постає проблема в дослідженні сучасних та виборі оптимальних методів управління витратами підприємства. Об’єктом дослідження є загальновиробничі витрати, інструменти їх зниження та основні економічні показники ТОВ «Експрес транспорт і логістика», м. Мукачево. Предметом дослідження є сукупність теоретичних та практичних аспектів інструментів зниження загальновиробничих витрат на підприємстві, динаміка МЕВ України та Австрії. Метою даної роботи є дослідити проблеми інструментів зниження загальновиробничих витрат і надання практичних рекомендацій щодо їх покращення у ТОВ «Експрес транспорт і логістика», вплив запропонованих рекомендацій на рентабельність активів, а також можливість підприємства вийти на нові ринки Австрії. В роботі проведено аналіз та досліджено тенденції розвитку виробничо-господарської діяльності, основні економічні показники, міжнародної економічної діяльності за 2017-2020 роки. Проведено дослідження міжнародних економічних відносин України з Австрією, для визначення доцільності виходу ТОВ «Експрес транспорт і логістика» на ринки Австрії. Проведені дослідження показали, що протягом 2017-2020 років обсяги реалізованих послуг ТОВ «Експрес транспорт і логістика» зростали, що відобразилось на зростанні чистого доходу та прибутку. В процесі аналізування загальновиробничих витрат ТОВ «Експрес транспорт і логістика» в умовах виходу на ринки Австрії було виявлено ряд проблемних аспектів для вирішення яких нами було запропоновано такі заходи: замінити застарілі вилкові навантажувачі на нові для мінімізації витрат на ремонт обслуговуючої техніки, які становлять 34% від всіх загальновиробничих витрат; провести перевірку кваліфікації працівників для мінімізації витрат на оплату праці недостатньо кваліфікованим працівникам та спричинені ними непередбачувані витрати; запропоновано модель мотивування водіїв обслуговуючої техніки, для покращення показників діяльності товариства. Впровадження запропонованих заходів буде мати позитивний вплив на: зменшення загальновиробничих витрат, собівартості послуг та збільшення рентабельності активів на 0.9%; економічні результати діяльності ТОВ «Експрес транспорт і логістика», зокрема відбудеться зростання чистого прибутку на 4,86%; підвищення рівня задоволення працівників та споживачів. У роботі розраховано зміну основних економічних показників діяльності ТОВ «Експрес транспорт і логістика» в результаті реалізації запропонованих заходів. Визначено економію на умовно-постійних витратах, що виникає внаслідок збільшення доходу в результаті зменшення витрат, собівартості послуг та продажу застарілих навантажувачів, що є додатковим доходом у 2021 році. Ключові слова: загальновиробничі витрати, інструменти зниження загальновиробничих витрат, основні показники діяльності, рентабельність активів. Перелік використаних літературних джерел. Войтенко Т. Усе про обліку витрат на виробничому підприємстві: [наукове видання] / Т. Войтенко, Н. Вороная. – Х.: Фактор – 2005. – 266 с. Пушкар М.С. Філософія обліку : [монографія] / М.С. Пушкар. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 156 с. Ластовецький В.О. Галузевий бухгалтерський облік: проблеми теорії і практики: [наукове видання] / В.О. Ластовецький. – Чернівці: Прут, 2005. – 200 с. Цал-Цалко Ю.С. Витрати виробництва: [навч. посібник] / Ю.С. Цал-Цалко. – К. : ЦУЛ, 2002. - 656 с. Александрова О., Гринь В. (2021). ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ТА РОЗПОДІЛУ ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ. ГРААЛЬ НАУКИ, (9), 67-71.